Про службу в ЗСУ, стосунки з дружиною й українське кіно: інтерв'ю з актором Максимом Девізоровим

Ми поспілкувалися з Максимом у рамках проєкту"Інтерв'ю24". Під час розмови військовослужбовець розсекретив свою нинішню посаду, зізнався, війна впливає на стосунки з коханою, з якою одруживсяу травні минулого року.

Також відверто висловився про українські кінопрем'єри 2023 року, поділився думками про фільм "20 днів у Маріуполі", який наступного року поїде на Оскар від України. Про все це та багато іншого – читайте далі у нашій розмові.

Дається непросто, – про стосунки з дружиною та рідними

Ви є одним з тих акторів, які в перші дні повномасштабного вторгнення пішли в ЗСУ. Найболючіше для кожного захисника зараз – це неможливість бачитись з рідними. Як часто вам вдається бачитися з сім'єю?

Так, на жаль, з рідними бачуся дуже рідко. 3 рази на рік по 10 днів – це все, на що можна розраховувати в умовах служби під час війни. Добре, що є можливість підтримувати зв'язок телефоном чи через інтернет. Але відсутність розуміння, скільки триватиме ця розлука усім нам дається непросто.

Вдома вас чекає дружина, з якою побралися, коли вже тривала повномасштабна війна. Як за цей час змінилися стосунки з коханою?

Відсутність можливості бути поряд, та ще й так довго – це одне з найскладніших випробувань для будь-якої родини, що вже казати про молоду. Але ми гідно тримаємось. І віримо у те, що в нас буде змога жити разом нормальним життям. Ми обоє цього дуже хочемо.

А як змінилися стосунки з рідними за час війни?

Мого батька не стало у 2019 році. А молодший брат Валентин теж зараз на війні. Тому і він, і я намагаємося виходити на звʼязок якомога частіше, щоб мама не почувалася самотньою. Вона є нашим джерелом любові та підтримки.

Перебуваємо у зоні бойових дій, – про посаду в ЗСУ та обов'язки на фронті

Де зараз служите, яку посаду обіймаєте? Що особисто для вас найважче на цій військовій посаді?

Я є військовослужбовцем 103 бригади сил ТрО ЗСУ. Вже 19 місяців ми перебуваємо у зоні бойових дій. За цей час виконували завдання на різних ділянках фронту. Штатна посада – водій. Але війна від будь-якого військовослужбовця вимагає універсальності, тому спектр обовʼязків досить широкий.

Всі ми розуміємо, якою ціною ЗСУ відвойовують кожен клаптик нашої землі. Чи погоджуєтеся ви з тим, що воювати доведеться всім?

Мушу погодитись. Адже мобілізаційний ресурс нашого ворога набагато більший за наші власні можливості. Кожного дня ми втрачаємо найкращих наших братів і сестер.

Тож раджу військовозобов'язаним готуватися до виконання свого конституційного обов'язку та ставати на захист України. Це буквально питання життя і смерті нашої країни.

Що найбільше дратує військових, які приїжджають у відпустки чи повертаються з зони бойових дій і бачать, як живуть українські міста?

Відпустка настільки коротка і буває так рідко, що я не хочу витрачати її на роздратування чи засудження кого б там не було. Кожен має голову на плечах. На щастя, коло моїх друзів та знайомих – люди, які підтримують військо, розмовляють українською та щиро переймаються питаннями української культури та державності. Хочеться, щоб таких людей було більше усюди.

Це більше ніж кіно, – прем'єри 2023 року та український фільм на Оскарі

Хочу перейти до вашої професійної теми, а саме – поговорити про кіно. У 2023 році в Україні відбулися прем'єри багатьох стрічок, які зняли ще задовго до початку великої війни. Який з цих фільмів для вас виявився найзнаковішим?

Поява на екранах таких фільмів, як "Білий Ворон", "Мирний-21" особисто для мене є важливими кінематографічними подіями, оскільки такі фільми якісно та красномовно показують суть українського воїна, його характер та готовність будь-що відстоювати своє.

А якщо говорити про суто мистецьке, то найзнаковішим фільмом 2023 року я б назвав "Памфір" Дмитра Сухолиткого-Собчука. І візуально, і акторськими роботами, і своєю історією ця картина справила на мене сильне враження.

"Памфір": дивіться онлайн трейлер фільму

Якась зі стрічок, які назвали, варта Оскара, на вашу думку?

Не маю сумнівів, що "Памфір" міг би гідно представити Україну у битві за Оскар, його художні якості для мене беззаперечні. Але я поважаю і підтримую рішення Українського оскарівського комітету обрати для цьогорічної участі "20 днів у Маріуполі" – дивовижний та спустошливий документальний факт російської нелюдської агресії та їхніх злочинів. Це більше ніж кіно.

А яким для вас є "20 днів у Маріуполі"?

Як я вже казав, це важливий документ російських злочинів. Мало який фільм може позмагатися з ним у відвертості та чесності зафіксованих подій. Взагалі, такі творці документального напрямку, як Малолетка, Чернов, Ліберови викликають у мене величезний респект. Інколи думаєш, невже у них, теж одне життя, а не кілька? Таке сильне в них прагнення зафіксувати найгостріші та найнебезпечніші моменти цієї війни.

"20 днів у Маріуполі": дивіться онлайн трейлер фільму

Тут потрібна поміркованість, – про фільми про окуповані міста та розважальні шоу

А чи доречно зараз знімати фільми про Бучу, Ірпінь, Маріуполь та інші міста, які пережили окупацію?

В інтернеті є така кількість документальних матеріалів, очевидці тих подій можуть стільки всього розповісти з перших вуст, що питання створення фільмів на такі болючі теми має бути дуже аргументованим.

Ті, хто захоче висвітлити події Бучі чи Маріуполя, мають усвідомлювати ризики, на які наражатимуть свій майбутній фільм, якщо глибоко не проаналізувати події й віднестися до матеріалу як до чогось, чому можна пробачити неточності та умовності заради спрощення.

Завдання надважке, але суперважливе.

Культурна сфера й до повномасштабної війни страждала через брак фінансування. Зараз тим більше. Не так давно у суспільстві розгорівся скандал щодо виділення 33 мільйонів на фінансування комедійного серіалу. На вашу думку, чи доречно зараз витрачати кошти на такі стрічки та загалом розважальні шоу?

Тут потрібна поміркованість.

Проєкти, що розраховують на підтримку держави мають бути художньо якісними. Зараз є потреба і в матеріалах ідеологічного спрямування, оскільки забувати про інформаційну війну, що триває, ніяк не можна.

Але при цьому всьому кіно завжди було розважальним елементом! І душити українське кіно, яке буде ще довго оговтуватися від наслідків війни – це, на мою думку, теж злочин. Тому потрібен діалог.

Максим Девізоров у фільмі "Мирний-21" / Фото пресслужби фільму

Водночас зараз в Україні знімають багато документальних фільмів, зокрема й на фронті. Як військові ставляться до того, що у зону бойових дій може приїхати знімальна група?

Я від побратимів скарг ніколи не чув. Оскільки професійних акторів та шоуменів серед них не так багато, їм приємно, що про них зроблять сюжет, який подивляться їхні рідні у себе вдома, побачать що з ними все гаразд. Зазвичай вони з радістю розповідають про свій побут, свою роботу. Так, такі штуки не дають розкиснути, думаючи, ніби про тебе всі забули.

Яким і про що має бути українське кіно після нашої перемоги?

Хочеться мати й свого "Врятувати рядового Раяна", і "1917". Бо історій з реального життя, які заслуговують опинитися на великому екрані, вистачає, повірте. Тому бажаю нашим сценаристам, режисерам, акторам загартовуватися у своїй професійності, щоб у потрібний момент створити подібні шедеври.

На все потрібен час, – про повернення на сцену та знімальний майданчик

А про яку роль мрієте ви? Хоч зараз і на фронті, та я впевнена, що мрієте до повернення на сцену та знімальний майданчик.

Так, це правда! Але конкретної ролі на думці немає. Зараз я просто мрію повернутися у театр, на знімальний майданчик, до колег, знову відчути радість від знімального процесу, від гри. На все потрібен час… Акторові, який довго не має ігрової практики, потрібно серйозно працювати, щоб відновити свої навички. Тож прагну повернутися якомога скоріше.

Які 3 українські фільми має подивитися кожен українець?

"Кіборги", "Атлантида", "Додому". У цих фільмах, як і в нашому сьогоденні, війна є невіднятною складовою нашого життя.

"Кіборги" – ця назва характеризує стійкість наших воїнів. Для мене це приклад талановитої режисури, здатної на високому професійному рівні говорити про війну в Україні.

"Кіборги": дивіться онлайн трейлер фільму

"Атлантида" – важливий фільм в розрізі того, як нам в майбутньому доведеться пропрацьовувати травми, повʼязані з війною та втратами. Це портрет людей, яких війна скалічила внутрішньо, але які все одно шукають сили, щоб жити.

"Атлантида": дивіться онлайн трейлер фільму

"Додому" ознаменувало для мене прагнення повернути собі несправедливо відібране – свій дім. Ще у цьому фільмі мова йде про шанування батька, а мета мандрівки головних героїв – вшанувати сина, що загинув на війні. Це такі важливі категорії, над якими наш народ повинен замислюватися… У цій картині Нарімана Алієва зашифровані речі, які кожен українець відчує і зрозуміє на інтуїтивному рівні.

"Додому": дивіться онлайн трейлер фільму

Мова окупанта має бути мертвою, – про тотальну українізацію

Попри повномасштабну війну російської мови все ще дуже багато у суспільстві. До війни знімали багато російськомовних серіалів, однак після 24 лютого актори на власному прикладі показують, що важливо відмовитися від всього, що пов'язує з ворогом. Одне з головних – мова. На вашу думку, якою має бути українізація?

Тотальною. Мене гнітить, що люди ср*ться через те, що хтось розмовляє українською, а хтось свідомо забиває на це. Але результат має бути таким – мова окупанта має бути забутою мовою. Мертвою мовою.

Якщо ми зараз не відмовимося від російської мови, через десятиліття росіяни знову прийдуть "асвабаждать" російськомовне населення?

Однозначно. Єдиний спосіб позбавити росіян шансу вдертися на наші землі під приводом "асвабаждения" – це позбутися прокляття "рускава язика". Назавжди.

Яку роль у перемозі України відіграє українізація?

Українізація – одна з основних глобальних стратегічних умов нашої перемоги. На довгі десятиліття. Тож будьмо чемними.