Різні результати: як швидко у США та ЄС налагоджують виробництво боєприпасів

Через рік після початку зусиль зі збільшення виробництва артилерійських снарядів для України США і Європа демонструють радикально різні результати. Країни ЄС почали з випередженням, виробляючи близько 230 тис. 155-мм снарядів на рік приблизно на третину більше, ніж Сполучені Штати. Про це повідомляють оглядачі Defence One, наводячи у своєму матеріалі конкретні цифри.

Європа

Європейські виробники у своєрідних перегонах з випуску боєприпасів випереджають своїх колег з-за океану. Крім того, останнім часом ЄС краще затверджує річні плани витрат, на тлі дискусій у Конгресі США щодо формування бюджету.

До лютого 2023 року європейське виробництво становило 300 тис. снарядів на рік. До листопада обсяги виробництва знову зросли, хоча оцінки різняться. Єврокомісар із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон припустив, що тепер Європа може виробляти близько 400 тис. боєприпасів на рік. Естонський міністр оборони Ханно Певкур, виступаючи в листопаді на круглому столі для ЗМІ, назвав цифру в 600-700 тис. і заявив, що у 2024 році вона досягне мільйона снарядів.

Витрати ЄС

У березні ЄС оголосив, що витратить 2 млрд євро (2,2 млрд доларів) на постачання Україні одного мільйона 155-мм снарядів протягом року. Однак міністр оборони ФРН Борис Пісторіус повідомив, що ЄС не досягне поставленої мети, а представник естонського оборонного відомства Кусті Салм заявив, що план, найімовірніше, буде виконано до середини 2024 року.

Важливо Боєприпаси для України: до весни в ЄС зможуть виробляти мільйон артснарядів на рік, — ЗМІ

Водночас європейські чиновники з оптимізмом дивляться в майбутнє.

"За моїми оцінками, у найближчі десять років ми повинні виробляти близько 3 млн снарядів на рік", — сказав Певкур, додавши, що представники промисловості очікують більше контрактів.

США

Сполучені Штати збільшили випуск 155-мм снарядів набагато швидше, ніж спочатку прогнозували, і планують нарощувати його й надалі, однак для цього Конгрес має ухвалити бюджет. Обсяг виробництва протягом року подвоївся — це стало можливим завдяки тому, що підприємствами, на яких виробляються снаряди, володіє армія.

"Армія США має досить прямий важіль для збільшення виробництва основних боєприпасів, таких як 155-мм артилерійські снаряди", — пояснив Рафаель Лосс, європейський експерт з питань оборони в Європейській раді з міжнародних відносин.

Так до лютого 2022 року американська армія виробляла близько 14 тис. 155-мм снарядів на місяць на державних і підрядних заводах. У березні минулого року заступник міністра армії Гейб Камарільо оголосив про плани з випуску 24 тис. снарядів на місяць до кінця 2022 року. Але американці досягли поставленої мети раніше, а потім перевищили її, випустивши в жовтні 28 тис. снарядів, частину з яких одразу спрямували в Україну.

Наразі армія США має намір збільшити щомісячне виробництво до 36 тис. до березня, 60 тис. до вересня, 70-80 тис. на початку 2025 року і 100 тис. до кінця календарного 2025 року — удвічі з половиною разів більше, ніж було заплановано у 2022 році.

За словами секретаря із закупівель армії Дуга Буша, в рамках цієї програми армія збільшила кількість змін, закупила роботів і розширила заводи з виробництва боєприпасів.

Витрати США

На спочатку заплановане збільшення кількості снарядів з 14 тис. до 24 тис. армія виділила 1,45 млрд доларів. У листопаді було оголошено про виділення ще 1,5 млрд.

У листопаді Буш заявив, що армія розраховує на те, що Конгрес у законопроєкті про додаткове фінансування на 2024 рік схвалить виділення 3,1 млрд доларів на ці цілі. Але проблема в тому, що Конгрес може не розглянути цей законопроєкт доти, доки не буде ухвалено резолюцію про більш тривале фінансування.

За словами Буша, без цих грошей армія не зможе досягти своєї мети — виробити 100 тис. 155-мм снарядів до кінця 2025 року.

Нагадаємо, глава естонської розвідки Антс Ківісельг на початку листопада повідомив, що російський ВПК має можливість випускати приблизно 1,5 мільйона боєприпасів щомісяця. Він наголосив, що це базова оцінка і нині росіяни активізували майже постійне виробництво на своїх заводах.