Стали відомі імена номінатів на Шевченківську премію 2024 року, які пройшли у другий тур

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив список номінантів на премію 2024 року, які пройшли у другий тур. Про це написало Суспільне з посиланням на повідомлення на сайті премії.

Перший тур конкурсу відбувся 27 листопада, тоді розглядали твори з довгого списку. Попереду ще відбір фіналістів у третьому турі.

За результатами голосування до другого туру потрапили:

Номінанти з літератури:

• Катерина Бабкіна «Мій дід танцював краще за всіх»;
• Василь Карасьов (Трубай) «Павутина»;
• Дмитро Лазуткін «Закладка»;
• Юлія Мусаковська «Бог свободи»;
• Ігор Павлюк «Танець Мамая»;
• Степан Процюк «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника»;
• Наталія Фурса «Вернигора»;
• Ярина Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Номінанти з літературознавства і мистецтвознавства:

• Тамара Гундорова «Леся Українка. Книги Сивілли»;
• Ігор Набитович «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький»;
• Людмила Тарнашинська «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти»;
• Василь Яременко «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип».

Номінанти з публіцистики й журналістики:

• Олександр Зайцев «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії»;
• Іван Коломієць (Вано Крюґер) «Розчахнута квітка»;
• Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя, зокрема фільм «20 днів у Маріуполі»;
• Олександр Михед «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»;
• Олег Романчук «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистика воєнного часу».

Номінанти з музичного мистецтва:

• Джамала — альбом Qirim (кандидатку висунуло АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України»);
• Володимир Кушпет, Сергій Захарець — українські народні козацькі думи;
• твори Кармелли Цепколенко;
• Олександр Шимко — містерія «Вирій».

Номінанти з візуальних мистецтв:

• Олена Гром — цикл фоторобіт «Мистецтво жити у критичній зоні»;
• Андрій Єрмоленко — серія робіт «Ukrainian resistance // Український опір»;
• Олександр Животков — виставка «Вівтар».

Номінанти з кіномистецтва:

• документальний фільм «Юкі» Володимира Мули;
• художня стрічка «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.

Номінанти з театрального мистецтва:

• «Для домашнього огнища» Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки;
• «Зерносховище», «Зелені коридори» та «Саша, винеси сміття», реж. Максим Голенко;
• опера «Катерина» Олександра Родіна за Шевченком від Одеського національного академічного театру опери та балету;
• вистави «Конотопська відьма» та «Калігула» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Як писав «Детектор медіа», цьогоріч уперше за багато років 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча Комітет визначився з фіналістами премії ще в січні 2023 року.

Натомість 10 березня на зустрічі президента Зеленського з діячами культури та мистецтва голова Комітету Юрій Макаров запропонував передбачити номінації для творів, створених під час повномасштабної війни на воєнну тему.

Крім того, Макаров на зустрічі повідомив, що у двох номінаціях цьогоріч не було визначено переможця. Тож, за його словами, було б правильним відкласти оголошення і нагородження цьогорічних лауреатів і доповнити цей список іменами тих людей, які беруть участь у цій війні. Як нові можливі дати нагородження він назвав річницю перепоховання Тараса Шевченка у Каневі (22 травня) або ж День Незалежності (24 серпня).

Президент Зеленський підтримав ініціативу Юрія Макарова. Вже 10 березня Комітет Шевченківської премії оголосив про створення в рамках премії спеціальної номінації «За внесок у перемогу», до якої ввійдуть твори, написані в 2022 році «на війні чи про війну». У коментарі «ДМ» Юрій Макаров заявив, що додаткові нагороди «За внесок у перемогу» планують вручити у кожній з традиційних номінацій.

Однак уже 12 березня Комітет Шевченківської премії все ж таки назвав переможців у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Літературознавство і мистецтвознавство», «Музичне мистецтво» та «Кіномистецтво».

13 березня голова Комітету Юрій Макаров оголосив, що подав у відставку. У коментарі «Детектору медіа» він пояснив, що причиною відставки є незгода деяких членів Комітету з його ініціативою щодо додаткових нагород. За словами Макарова, ідея з додатковими нагородами виникла спонтанно під час зустрічі митців та діячів культури з президентом 9 березня, хоча й «витала в повітрі раніше».

• Читайте також: Відставка голови Комітету Шевченківської премії означає, що він визнає існування репутації

Услід за Макаровим 16 березня про складання повноважень оголосили 13 членів Комітету. Підписанти заявили про «свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку». 

При цьому один з членів Комітету, Ігор Панасов, у коментарі «Детектору медіа» повідомив, що не згідний з позицією колег і підтримує ідею додаткових нагород для творів на воєнну тематику. Він сказав, що вважає, що «ця ідея могла бути реалізована так, що ані формальні процедури, ані репутація премії не постраждали б». Однак він також подав у відставку, адже «зрозумів, що працювати далі в таких обставинах не буде можливо».

17 березня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням підписати указ про нагородження лауреатів Шевченківської премії за 2022 рік, а також провести комітетські слухання щодо майбутнього нагороди.

• Читайте також: Що ж таки сталося з цьогорічною Шевченківською премією та що можна зробити просто зараз

Фото: Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка / фейсбук