Джеймс Бонд з України. Як Росія інформаційно маніпулює підривами «Північних потоків»

11 листопада у виданні The Washington Post вийшов матеріал, де з посиланням на анонімних осіб в Україні та Європі стверджувалося, що підриви на «Північних потоках» у вересні 2022 року координував український військовий, полковник СБУ Роман Червінський. Стаття з аналогічним висновком вийшла в Der Spiegel 12 листопада.

Новина була оприлюднена у світових медіа і наробила чимало галасу, який мав би запевнити, що саме українські військові й зробили диверсію на Північних потоках.

Військовий-розвідник Роман Червінський, якому у квітні 2023 року Служба безпеки України повідомила про підозру у перевищенні службових повноважень, нині перебуває під вартою. Після публікації в західних медіа Червінський (через адвоката) у письмовій заяві для The Washington Post і Der Spiegel повідомив: «Усі спекуляції щодо моєї причетності до атаки на «Північний потік» поширюються російською пропагандою без жодних підстав».

Питання про те, хто ж насправді причетний до пошкоджень на газогонах, час від часу виникає в медіа ще з початку 2023 року. Проте на нього досі немає чіткої, ствердної та аргументованої відповіді. Натомість маємо інсайди, де простежується американський чи український слід.

Російсько-німецькі газогони, які будувалися за кошти «Газпрому» з середини 2000-х років, стали енергетичною зброєю Кремля проти України та Європи. Енергетика була й залишається однією з тем російської пропаганди, де Україна є «крадійкою російського газу в європейців», а відтак «ненадійним партнером для ЄС».

Розглянемо детальніше, як Росія маніпулює темою диверсії на «Північних потоках» у розрізі інформаційної боротьби проти України.

Події, що відбулися 26 вересня 2022 року в Балтійському морі — підрив трьох із чотирьох ниток газогонів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» — стали найбільш масштабною диверсією на енергетичних об’єктах у світовій історії. Але якщо брати до уваги, що труби, які були пошкоджені, створювалися коштом і в інтересах Росії, то багато що стає зрозумілим.

«Україна краде в Європи газ»

Трохи передісторії. Москва будувала «Північні потоки» задля того, щоб позбавити Україну статусу транзитера природного газу.

Ще з радянських часів більшість газу з СРСР до Європи транспортувалося саме через українську територію. У 1968 році СРСР підписав контракт на постачання газу із Західного Сибіру до Австрії. На початку 1970-х років було погоджено газовий контракт між СРСР і ФРН. Тоді ж розпочалося будівництво газогону Уренгой — Помари — Ужгород, щоб постачати газ із СРСР до Західної та Центральної Європи.

На початку 2000-х років були ідеї спільного проєкту (консорціуму) між Україною, Росією та Німеччиною. Росія хотіла спочатку окремо домовитися з Німеччиною, а тоді вже з Україною. Через російський саботаж тристоронній консорціум не вдалося реалізувати.

Тому з початку 2000-х років Москва просувала ідею будівництва газогонів в обхід України («Північний потік» через Балтійське море та «Південний потік» через Чорне та Середземне море). Паралельно з цим Росія вела газові війни проти України (2006 і 2009 років), коли «Газпром» звинуватив Україну в крадіжці газу, який мали отримати країни ЄС. Інформаційно Москва формувала негативний образ України в країн Заходу: Києву не варто довіряти, а ось із Росією, мовляв, можна вести бізнес.

Тезу про те, що «Європа буде мерзнути через Україну» поширювала російська пропаганда. Адже Україна (за версією Росії — «ДМ») це «держава 404», де «панує корупція», то краще робити спільні енергетичні проєкти саме з «Газпромом», ніж українськими компаніями.

Так ідея про потоки російського газу до Європи, але не через Україну, стала реальністю. У 2011 році було запущено в експлуатацію «Північний потік-1». «Північний потік-2» мав почати роботу у лютому 2022 року, але на заваді стояла сертифікація від Німеччини. І через повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого запуску газогону не відбулося.

Влітку 2022 року Росія влаштувала скандал з Німеччиною та Канадою щодо турбін фірми Siemens. «Газпром» заявив, що одна з турбін пошкоджена і тому потрібна заміна. Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі сказала в серпні 2022 року, що Оттава готова надати 6 турбін. Тоді Москва відповіла, що через санкції (за повномасштабне вторгнення в Україну — «ДМ») неможливо отримати турбіну, яку вже було доставлено з Канади до Німеччини. Після 31 серпня 2022 року Росія припинила подачу газу через «Північний потік-1». Тому підрив 26 вересня стався на потоках, які вже не працювали (один призупинили, інший не запустили).

• Читайте також: Пропагандисти танцюють? Моніторинг російської дезінформації про «Північний потік-2» у тіктоку

«Детектор медіа» вже робив у 2021 році дослідження щодо російської дезінформації про «Північний потік-2» у соцмережах на прикладі тіктоку. Тоді головні меседжі агітпропу були наступними: «неможливість Європи вижити без газогону», «Україна очікувано провалилась і її чекає занепад». Багато акаунтів у тіктоку, де поширювалася російська пропаганда про газ, Росію та Україну, прославляли Путіна.

«ЦРУ керувало, а підірвали норвежці»

Останні публікації продовжують серію матеріалів західних медіа, у яких знайдено нібито справжніх винуватців диверсії. У лютому 2023 року 85-річний американський журналіст-розслідувач, лауреат Пулітцерівської премії Сеймур Герш виклав на Subsatck (американська онлайн-платформа текстів, в основі якої — підписка на інформаційні бюлетені, створена у 2017 році — «ДМ») блог, де звинуватив США у підриві труб. Герш отримав Пулітцера у 1970 році (тобто 53 роки тому) за висвітлення масових американських убивств цивільних у В’єтнамі.

За його «версією», буцімто ЦРУ керувало спецоперацією, яку ймовірно виконали норвежці.

Пошкодження газогонів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Мапа Centre for Eastern Studies. Джерело

Портал Євросоюзу по боротьбі з дезінформацією EUvsDisinfo спростував припущення, викладені Гершем. Натомість текст цитували у твіттері МЗС Росії з закликом почати міжнародне розслідування. Зазначимо, що блог відрізняється від матеріалів видань тим, що його перед публікацією не читають редактори й не перевіряють на достовірність, отже це, фактично, просто приватні думки й оцінки, а не редакційний матеріал.

У статті EUvsDisinfo також було наведено фактологічні неточності в тексті Герша. Коли портал Snopes звернувся до автора, щоб той пояснив, чому його аргументи засновані на анонімному джерелі та чи хтось перевіряв їх перед публікацією, то Херш сказав, що захищає свої джерела.

Дослідник міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар у коментарі «Детектору медіа» пояснив, як саме Росія через західні медіа звинувачує Україну в диверсіях на газогонах «Північний потік-1» і «Північний потік-2».

«Нещодавні публікації — це вже третя чи четверта хвиля, починаючи з лютого. Версія хибує на конкретний фактаж, який міг би чітко вказати на причетність української сторони. Основне джерело інформації — це якісь анонімні джерела, які залишаються неназваними. Разом із тим, це типовий прийом для того, щоб поширити маніпулятивну інформацію чи дезінформацію», — сказав експерт.

«Український солдат підірвав “Потоки”, а український розвідник координував»

У березні видання Zeit оприлюднило інформацію спільного розслідування разом із мовниками ARD і SWR про те, що підрив газогонів відбувся за допомогою яхти «Андромеда». 15-метрову яхту типу Bavaria Cruiser 50 нібито взяли в оренду на німецькому острові Рюген невідомі особи.

T-online наприкінці березня 2023 року опублікував розслідування, де було показано рух військово-морських кораблів у вересні 2022 року. За даними фото, зробленими флотом Данії, на кораблях Росії могли транспортувати вибухівку для потоків. До того ж, за даними журналістів T-online, за тиждень до підриву на потоках було проведено масштабні маневри Балтійського флоту Росії. Тому росіяни маскували навчання задля підготовки вибухів на газогонах. Зазначимо, що це версія, а не остаточний вердикт.

У квітні Герш виклав ще один блог на Substack, де озвучив версію, що співробітники ЦРУ орендували яхту «Андромеда», щоб здійснити диверсію. Наголосимо, що блог — це фактично вільна творчість його автора, а не редакційна стаття, адже блог ніхто не редагує й не перевіряє перед публікацією.

Далі — більше: у червні виходить публікація у The Washington Post, у якій автори припускають, що ЦРУ координувала спецоперацію вже українських військових. Журналісти наводять нібито підтвердження цій версії, згідно з «секретними розвідувальними документами»: українці буцімто планували диверсію під час проведення військово-морських навчань BALTOPS у червні 2022 року. Але зрештою начебто перенесли її на три місяці.

У тексті WP автори роблять припущення, що всією операцією керував сам Головнокомандувач ЗСУ, генерал Валерій Залужний. Ба більше, подібні «спецоперації» Залужний мав би погоджувати з Зеленським, але не зробив цього, написали журналісти WP.

Михайло Гончар розповідає, що, враховуючи масштаб диверсії, складно втілити її з туристичної яхти: «Версія з українським слідом базується на яхті “Андромеда”, на борту якої були знайдені сліди вибухівки. Це нібито саме та вибухівка, яка була використана при підриві “Північних потоків”. Версія з яхтою не витримує критики, оскільки це судно жодним чином не пристосоване для подібного роду операцій. А це був перший масштабний диверсійний акт для великої газотранспортної системи в підводних морських умовах», — сказав президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Гончар уже досліджував теми підриву «Північних потоків» у безпековому контексті та публікував аналітику на сайті Центру журналістських розслідувань і «Главкому». Дослідник указав на технічні моменти, а саме — конструкцію труб газогонів. Труби розташовані не на дні Балтійського моря і для їхньої стабілізації їх засипають камінням. Гончар назвав число — 3 мільйони тонн каміння для двох газогонів. Відтак, щоб підірвати труби, звичайної туристичної яхти, на його думку, буде недостатньо.

Наприкінці червня журналіст-розслідувач Bellingcat Арік Толлер у твіттері написав, що боєць 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Валерій Колесник і був тією людиною, яка нібито підірвала труби газогонів. Як аргумент наведено обшуки німецькою поліцією квартири співмешканки Валерія у Франкфурті-на-Одері. Про обшуки попередньо писали в травні в Die Zeit та The Wall Street Journal.

У серпні група з 19 німецьких журналістів-розслідувачів оприлюднила дослідження в Die Spiegel, де детально було описано рух яхти «Андромеда» у вересні 2022 року.

• Читайте також: Меркель-захисниця, Росія-шантажерка та програш санкцій. Огляд мемів про «Північній потік-2»

І тут у листопаді виходять тексти зі звинуваченням Червінського в координації підривів газогонів. Нагадаємо, що Швеція, Данія та Німеччина розпочали національні розслідування щодо диверсії та звітують про це в ООН. Росія не проводила свого окремого розслідування того, що сталося 26 вересня 2022 року. Натомість Кремль постійно апелює до іноземних держав, міжнародних організацій (ООН) і західних медіа в цьому питанні.

• Читайте також: Українці задубіють уже завтра. Моніторинг дописів у соцмережах про «Північний потік-2»

Таким чином є нібито дві базові версії: «американська» й «українська». Обидві змінювалися. І це наводить на думку, що насправді під ними немає реальних аргументів. Натомість триває цілеспрямована російська інформаційна атака на Україну.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар порівнює ці дві версії таким чином: «Пулітцерівський лауреат Герш першу версію подав. Вона теж є маячнею, але більш професійно складена у своїй основі. На відміну від “української версії”, де фігурував початково Валерій Колесник. Її притягнули за вуха. Потім поглянули — якийсь солдат. Шукали зачіпку та не знайшли. І тут раптом [з’являється] український Джеймс Бонд — Роман Червінський.

Як у Голлівуді: він може і на винищувачі літати, і на дні морському працювати. Але в біографіях обох [Колесника й Червінського] немає морського компонента. А от у версії Сеймура Герша — є. Що це були хлопці, які пройшли тренування в центрі спецоперацій у Флориді. Норвежці, відомі знавці Балтійського моря».

На думку Михайла Гончара, якщо поглянути ретроспективно на серію публікацій, то їхній вихід збігся з дипломатичним напруженням України та Заходу. Росія також поширює дезінформацію про нібито конфлікт між військовими та політиками в Україні.

• Читайте також: Залужний проти Зеленського. Як російська дезінформація намагається розпалити конфлікт між військовими й українською владою

«Черговий сплеск українського сліду виникає тоді, коли є певні непорозуміння у відносинах України із західними партнерами. Диверсія — це привід, але основна мета російської дезінформації — це посіяти недовіру Заходу до керівництва України.

Ми ж тут на Заході, мовляв, допомагаємо Україні, а українці “завдали шкоди” головному партнеру в Європі — Німеччині. Цей газогін означав отримання дешевого газу для Німеччини», — прокоментував Михайло Гончар.

У березні 2023 року на одному з проросійських телеграм-каналів поширювали інформацію видання Politico про те, що підрив «Північних потоків» визначив напруженість у відносинах України й США: «Видання (Politico — «ДМ») зазначає, що на основі розмов із 10 посадовими особами, законодавцями й експертами визначило точки напруженості між Україною та США, серед яких — підрив газопроводу “Північний потік”, виснажлива оборона Україною Бахмута, а також намір України звільнити Крим».

Російський агітпроп через телеграм-канали у червні 2023 року вкинув маніпуляцію про боротьбу за посаду Головнокомандувача ЗСУ. Що нібито є «фаворити» Банкової, один із яких може замінити Залужного через імовірну причетність до вибуху на газогонах:

«Сирський і Тарнавський не зважатимуть ні на втрати, ні на потенційних суперників у командуванні, вони намагаються показати результативність для Зеленського, щоб очолити ЗСУ. Кампанія в західних ЗМІ зі звинуваченням Залужного у причетності до підриву “Північних потоків” грає на руку новим фаворитам Офісу Президента».

• Читайте також: «За Порошенка такого не було». Як у соцмережах писали про причетних до «Північного потоку-2»

До речі, суто технічний момент. Було пошкоджено не всі труби газогонів. Михайло Гончар бачить у цьому хитрість — що, мовляв, Росія залишила поле для маневру, якщо ЄС буде замерзати взимку.

«Одна нитка “Північного потоку-2” не пошкоджена. Це теж наводить на роздуми, що Росія залишила одну нитку, щоб врятувати Європу, яка буде замерзати. Але, давайте, відмовляйтеся від санкцій.

Зараз Росія нарощує експорт скрапленого газу. Оскільки газових санкцій від ЄС немає — на відміну від нафтових», — розповів Михайло Гончар.

Нагадаємо, що у грудні 2019 року було підписано новий контракт між «Нафтогазом» України та російським «Газпромом» на 5 років про транзит українською територією російського газу до Європи. Водночас із кожним роком експорт російського газу до ЄС через Україну зменшувався.

Транзит російського газу в Європу через Україну у 1992–2023 роках. Інфографіка «Слово і діло». Джерело.

Підсумуємо: Росія систематично формувала негативний образ України щодо транзиту газу. Газогони «Північний потік-1» і «Північний потік-2» стали символом енергетичної експансії в Європі. Диверсія на них 26 вересня 2022 року мала наслідком публікацію серії текстів у західних медіа, де постійно змінювалися версії, хто винен у цьому: американці, норвежці чи українці. Одне зрозуміло точно — ситуація з висвітленням диверсії на газогонах показала вразливість журналістів до «інсайдів» та анонімних джерел.