Історія про страх конкуренції: чому влада Польщі не реагує на блокування кордону з Україною

Політолог Ігор Рейтерович розповів 24 Каналу, що в історії з блокування кордонуне варто шукати ідеологічні моменти. Насправді мовиться про банальну конкуренцію та страх перед нею.

Які причини такого страху

Польські та словацькі перевізники бояться, що українські колеги витіснять їх з ринку. Відтак політика у цій історії відіграє другорядну роль, найперше мовиться про капіталістичні, ринкові механізми, бажання використати маніпулятивні технології.

Реакція польського уряду свідчить про те, що цю проблему поки не хочуть вирішувати, бо розуміють, що її не можна вирішити так, щоб повністю задовольнити польських перевізників. Відповідно уряд в очах людей виглядатиме не надто добре, тому вони намагаються зробити все для того, щоб цю ситуацію перекласти на плечі наступної влади.

На цій темі ще довго спекулюватимуть. Думаю доти, доки не втрутиться новий польський уряд або Європейська комісія, яка має механізми для того, щоб припинити те, що відбувається,
– сказав Ігор Рейтерович.

Це можна зробити, посилаючись на нормативно-правові документи, які Європейський Союз підписав з Україною. Польща та Словаччина їх також ратифікували. Політолог нагадав, що мовиться не тільки про угоду про "транспортний безвіз" до літа 2024 року, але найперше про "Угоду про асоціацію між Україною та ЄС", яка не передбачає того, що сьогодні відбувається на кордоні.

"Такі маніпуляції мають припинятися з боку Польщі, країна має домовитись зі своїми перевізниками й розв'язати це питання в інший спосіб", – додав політолог.

Рейтерович припустив, чому влада Польща не може вплинути на блокування кордону: дивіться відео

Чого очікувати від транспортної ради

У Брюсселі 4 грудня має відбутися транспортна рада. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що на ній проситиме Європейський Союз повернути для українських перевізників отримання дозволів. На думку Рейтеровича, рішення залежатиме від аргументів, які наведе Моравецький, але наразі передумов для того, щоб виконати умови Польщі немає.

Є документ, який вони ратифікували. Якщо у Польщі з'являються додаткові зауваження, то їх можна висловити у формі певних пропозицій з відповідною аргументацією. Але не диктувати умови, бо так це не працює,
– наголосив політолог.

Транспортна рада може запропонувати лише один вихід – спершу розблокувати кордон, а потім почати процеси перемовин щодо внесення змін в угоду про "транспортний безвіз". Можливе певне коригування пунктів угоди, але це має відбутися тільки після того, як відновиться нормальний рух транспорту на кордоні.

На думку Рейтеровича, польська влада знає про механізм прийняття цих рішень, тому зараз хоче максимально "підняти ставки". Наприклад, це роблять, коли озвучують тези про те, щоб щось скасувати, піти на зустріч Польщі.

Тоді виникає дуже небезпечний момент, бо так можуть сказати німецькі перевізники щодо Польщі, або французькі стосовно ще якоїсь країни. Це створить неприємну ситуацію, бо багато хто зрозуміє, що маніпуляції громадськими виступами можна використовувати, як додатковий механізм тиску,
– зауважив політолог.

Відтак залишається сподіватися, що транспортна рада проявить відданість цінностям Європейського Союзу й спершу вимагатиме розблокування кордону. Вже далі можна узгоджувати певні позицій і виходити на компромісні рішення.

Все це має бути виключно питанням перемовин, які треба проводити в кабінеті, а не під час блокування кордону, як це відбувається зараз,
– підсумував Рейтерович.

Блокування кордону з Україною: що відомо

• Польські перевізники почали свій протест 6 листопада. Вони вимагають скасувати "транспортний безвіз" з Україною та повернути отримання дозволів на транспортні перевезення. Україна вимагала у Польщі розпустити страйк, адже за час блокади померло двоє українських водіїв. Посол України наголошував, що така форма протесту створює загрозу життю та здоров'ю людей.
• Від протестів також потерпає український бізнес. Блокування кордону забирає в України можливість вивозити товар за кордон, через це наша держава втрачає 1 мільйон гривень щодня. Таке опитування провела Європейська Бізнес Асоціація серед різних компаній. З початку протестів орієнтовна сума збитків може складати майже 306 мільйонів гривень.
• Лідер "Громадянської коаліції" Дональд Туск звинуватив польський уряд в бездіяльності, яку не можна вибачити. Він наголосив, що такі дії ставлять під загрозупольсько-українські відносини та інтереси самої Польщі. Він пообіцяв розібратися з цією проблемою ще до того, як сформує новий уряд. Нагадаємо його партія отримала більшість голосів на парламентських виборах у Польщі.