Найвизначніші битви повномасштабної війни: як українці не дозволили себе зламати та давали відсіч росіянам

Війна в Україні триває, однак плани росіян щодо захоплення територій провалилися.

24 лютого 2022 року Росія атакувала Українуна землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення до Київщини із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини. Росія на початку війни мала абсолютну перевагу у всіх видах зброї. Найбільшу – в авіації. Однак Росія не очікувала зустріти спротив українців.

ТСН.uaпропонує згадати найвизначніші битви за українські міста.

Битва за Київ

Росіяни планували вийти до Києва у першу ж добу повномасштабного вторгнення. Російські війська мріяли взяти Київ за 3-4 дні. Для цього вони планували захопити аеропорт "Гостомель" і повалити центральну владу.

24 лютого вони не лише висадили десант на Гостомельський аеродром, а й максимально швидко просувалися з Білорусі через Чорнобильську зону до передмість української столиці у надії на відсутність спротиву. Атака мала бути дуже стрімкою за розрахунками окупантів.

Журналісти New York Times опублікували отриману від ГУР таблицю запланованого просування колон російських підрозділів через опорні точки. Першою мала бути "Пальміра" ("Вихідний рубіж" - десь на полігоні у Гомельській області) - понтонно-мостова переправа через річку Прип'ять (ще на території Білорусі).

Утім, пройти за пів доби запланованим маршрутом в російських десантників та росгвардійців не вийшло. І хоча їм вдалося швидко пройти через Чорнобильську зону, далі росіяни зіткнулися з протидією ЗСУ.

У Генштабі згодом повідомили, що частину російських військ розгромили ударами авіації та артилерії. Зокрема, у селі Здвижівка 370 тентованих вантажних армійських автомобілів стояли від 26 лютого до 3 березня фактично без руху й у підсумку були знищені вогневим ударом української артилерії.

"Невдалі спроби наступу на Київ, у яких систематично знищувались війська противника на всіх напрямках, тривали до 19 березня, коли підрозділи Збройних сил РФ перейшли до оборони й почали окопуватись. Згодом, внаслідок контрнаступу ЗСУ, залишки російських підрозділів до початку квітня залишили територію Київщини", - зазначали тоді у відомстві.
У Росії традиційно промовчали щодо провалу планів і почали виправдовуватися.

"Це не припинення вогню, але це наше прагнення поступово дійти до деескалації конфлікту хоча би на цих напрямках", - пояснив тоді дії російської армії очільник російської делегації на переговорах в Стамбулі Олександр Мединський.

Після відходу окупантів увесь світ здригнувся від подій, що сталися у Бучі(Київщина).

Буча перебувала в окупації росіян 33 дні, російські військові на важкій техніці потрапили до Бучі зранку 27 лютого. Того ж дня ракета потрапила у житловий будинок, а міський очільник Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих.

31 березня російські війська залишили Бучу. Увечері, 2 квітня, у Міністерстві оборони України офіційно повідомили, що усі населені пункти Київської області звільнили від російських військових.

Коли після звільнення Бучі журналісти та українські військові потрапили до міста — там виявили факти масових убивств, деякі тіла були просто на вулиці, деякі — зі зв'язаними за спиною руками.

Міноборони Росії також без доказів заявляло, що трагедія у Бучі є "ще однією постановкою київського режиму" і що всі російські війська залишили місто до 30 березня.

Битва за Херсон

1 березня 2022 року росіяни оточили Херсон, й останніми, хто прийняв бій за місто, стала нечисельна Тероборона. Бій завершився трагедією в Бузковому парку, де загинуло близько 30 українців. 

Росіяни намагалися приховати цей епізод окупації міста, стерти його з історії війни. Але це їм не вдалося. У Бузковому парку херсонці облаштували Меморіал бійцям херсонської тероборони, які звитяжно загинули.

Українським військовим вдалося зберегти більшість сил та перевести їх на правий берег Дніпра. Облаштувати оборону по Дніпру не вдалося через велику кількість десантних операцій ворога та стрімкий прорив на Нову Каховку. Проте відступ дозволив побудувати оборону Миколаєва і зупинити просування РФ на Одесу.

На півдні росіяни спланували серію десантних операцій в тил ЗСУ, аби відрізати їх. Значні підрозділи мали швидко прорватися через Херсон і Нову Каховку на правий берег Дніпра та піти на Одесу. Там мала статися головна битва півдня. 

Правий берег Херсонщини ЗСУ звільнили 11 листопада 2022 року.

• ЗСУ посилили свої позиції на лівому березі Херсонщини, окупантів можуть відрізати від Криму - ISW

"Ми не знали про звільнення, тому що Інтернету у нас не було, був тільки російський, телебачення теж не було українського. Жили, як у кам'яному віці. Я зранку прокинулася, почала поратися, коли чую хтось мене кличе. Вийшла, стоїть місцевий хлопчик і каже - тітка Тетяна сказала, щов ви скоріше бігли до центру, там наші зайшли! Ну, я переодягла куртку, побігла... а там - наші хлопці, всі кричать, співають, квітами вулицю встелили. Вже ввечері сиджу, співаю "Ой, у лузі червона калина", а сльози мене заливають. Нарешті - ми вільні. А тоді ви самі знаєте, що почалося. Обстріли безкінечні, життя перетворилося на пекло", - поділилася з нами спогадами Галина Яківна, яка живе під Херсоном.

Від моменту деокупації правого берега Херсонщини - обстріли не припиняються ні вдень, ні вночі. Кожного дня гинуть мирні жителі, окупанти руйнують житлові будинки, лікарні, школи.

Відступ з Херсона був непростим компромісним рішенням для Кремля. Ймовірно, на заміну російський генералітет обіцяв поліпшення ситуації на інших фронтах. Передусім – на донецькому.

Битва за Харків

Харків входив до переліку головних цілей вторгнення РФ наряду з Києвом і Одесою. На цьому напрямку росіяни зосередили близько 20 000–30 000 солдатів. Переважно механізовані та танкові підрозділи. 

Силами ТрО, військових і Нацгвардії вдалося зупинити просування ворога та оточення Харкова. Місто зазнало руйнувань, проте ворогу довелося відступити. Бої на підступах до Харкова тривали аж до вересня.

"Це не була легка прогулянка для ЗСУ", - зазначив військовий експерт Кирило Данильченко, аналізуючи успіхи української армії у захисті Харкова і відвойовуванні населених пунктів області.

Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що у звільнених населених пунктах дуже багато мінувань: "Відступаючи, ворог замінував абсолютно все - подвір'я, лісосмуги, узбіччя доріг, навіть дитячі ліжка тощо. Наразі триває ретельна робота з розмінування".

Зі слів Синєгубова, після звільнення місцеві жителі розповідали представникам влади та військовим про нелюдське ставлення до них російських солдатів.

Битва за Маріуполь

Українські військові героїчно обороняли Маріуполь, проте Росія мала перевагу. Військові РФ оточили та буквально розстріляли місто з усіх видів зброї. Точна кількість жертв російського вторгнення ще невідома.

"Зараз ми знаємо, що 22 тисячі в середньому вже поховані. Завали не розібрані, тобто набагато більше. По житлових будинках 90 відсотків, 92-95 це точно були пошкодження, були влучання. Відсотків 60 не підлягають відновленню ніколи. Ще інфраструктура, яка не запрацює. Газопостачання, водопостачання, теплопостачання, електрика. Це все треба відбудовувати наново, відновити неможливо", – повідомив радник міського очільника Маріуполя Петро Андрющенко.

• В Маріуполі збільшилася кількість нових могил: окупанти ховають людей в траншеях (відео)

У захопленому зруйнованому місті, каже Андрющенко, російські окупанти встановлюють свої порядки.

Росія вже контролювала Маріуполь від середини квітня, за винятком заводу "Азовсталь" площею 11 квадратних кілометрів, де сотні військових тримали оборону в підземних тунелях і бункерах й стали символом наполегливого опору України.

Маріуполь, більша частина якого була зруйнована російськими бомбардуваннями, є найбільшим українським містом, яке Росія захопила після повномасштабного вторгнення. 

21 квітня диктатор Володимир Путін оголосив місто "звільненим".

Росія у березні взяла під контроль Бердянськ – менше портове місто в Азовському морі. Наразі окупанти використовують його для забезпечення своїх сил.

Битва за Чернігів

Чернігів опинився майже в повному оточенні та зазнав руйнувань. Проте спротив українських сил зупинив просування росіян і дозволив зосередити оборону Києва на півночі. Армія РФ відступила з втратами.

Під час вторгнення по річці Уж у районі сіл Великі Осняки та Рівнопілля було зупинено війська Російської Федерації. Там вівся танковий бій. Підрозділи 1-ї окремої танкової бригади Збройних сил України на околиці Чернігова зупинили колони броньованої техніки ворога.

Від 3 до 30 березня під час окупації села ЯгіднеЧернігівської області російські військові утримували в підвалі школи близько 350 місцевих мешканців, серед них було 77 дітей, зокрема 5 немовлят. Перед тим, як помістити людей у підвал, їх привселюдно роздягали за мінусової температури повітря, здійснювали обшук та огляд. В підвалі були відсутні вентиляція, штучне або природне освітлення, водопостачання, водовідведення, вбиральня, а також місця для сидіння й відпочинку, засоби приготування їжі.

2 квітня 2022 року Чернігівщину було повністю звільнено. 

Битва за Попасну

Попасна - відносно невелике місто на заході Луганської області, до війни там мешкало близько 20 тисяч людей. Під час війни на Донбасі 2014 року місто переходило від одних до інших, але у результаті залишилося під контролем Києва.

• "Не взяли ні Рубіжне, ні Попасну": голова Луганської ОВА заперечив "успіхи" російських окупантів

Після російського вторгнення до України за Попасну почалися запеклі битви. Місто було атаковане на початку березня, і лише до середини квітня наступаючим військам вдалося пробитися до його центру. Але бої не припинялися.

Битва за Авдіївку

Одна з найдовших битв війни. Ворогу вдалося створити два плацдарми північніше та південніше Авдіївки. Українські сили продовжують захищати напрямок.

Протягом останніх днів російські війська здійснили невелике просування, поступово наближаючись до Авдіївського коксохімічного заводу, де українські бійці займають одну з основних оборонних позицій.

У Генштабі ЗСУ визнають, що армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку, але кажуть, що воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат.

Наразі втрати росіян в Авдіївці вже перевищили їхні втрати і у Вугледарі, і у Бахмуті - це мінімум три-чотири тисячі полеглих та сім-вісім тисяч поранених військових. Втрати техніки – понад 400 одиниць.

Битва за Бахмут

Спочатку битва розвивалася як додатковий напрямок атаки на Сєвєродонецьк. Після повномасштабного вторгнення Росії до України за Бахмут точаться жорсткі бої, які не припиняються від травня 2022 року. "Фортеця Бахмут" - так це місто тепер називають українці.

На думку військових аналітиків, у битві за Бахмут російські сили зазнали дуже великих втрат. Щобільше, загалом росіяни показали, що вони не мають можливості захоплювати великі території, хоча в планах Кремля, як заявлялося, захопити всю Донецьку та Луганську області.

Україна зуміла підготувати нові формування, які оснащені західною зброєю. Вони готуються розпочати ширший наступ. Це змушує РФ піти в оборону та розтягнути свої сили. 

За останній місяць на деяких ділянках ЗСУ вдалося відсунути армію РФ, на інших незначні просування мали росіяни. 

Битва за острів Зміїний

Невеликий – площею у близько 20 гектарів – острів Зміїний в Чорному морі територіально належить Одеській області. 

24 лютого 2022 року на світанку до острова підійшли кораблі Росії. Гарнізону Зміїного поставили ультиматум – "здавайтеся". Відповідь захисників на адресу "руського воєнного корабля" увійшла до історії війни та відома майже всьому світу.

За підтримки авіації острів атакували ракетний крейсер російського Чорноморського флоту "Москва" та корвет "Василий Быков". Зміїний було захоплено, його інфраструктуру знищено.

• Поспіхом палили техніку і документи: ЗСУ розповіли, як росіяни тікали зі Зміїного, та перелічили втрати ворога

Однак невеликий клаптик землі в Чорному морі став стратегічною поразкою Чорноморського флоту РФ. 

Зокрема, 13 квітня український ракетний комплекс "Нептун" уразив ракетний крейсер "Москва". Той самий, що пропонував здатися захисникам острова Зміїний. Флагманський корабель Чорноморського флоту РФ затонув.

17 червня під час транспортування на Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу Чорноморського флоту РФ Сили оборони Півдня України знищили новий, прийнятий до складу 2017 року, російський великотоннажний буксир "Василий Бех".

Вже 30 червня головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний повідомив, що противник залишив острів.

Натомість Міністерство оборони РФ розповідає про "втрати з українського боку під час операції з підняття українського прапору на острові". Як сказав офіційний речник МО РФ Ігор Конашенков, на острові висадилися "декілька українських військовослужбовців, російський літак вдарив по них високоточними ракетами".

Остаточний вивід свого контингенту зі Зміїного в МО РФ не коментували. Замість цього у відомстві обрали нагадати про "перемогу російського флоту над турецьким у Чесменській битві 252 роки тому".