Повернення дивовижних кримських скарбів: що таке Скіфське золото та кому насправді належить

У столиці цінні артефакти зберігатимуть аж до деокупації Криму. Про це заявив виконувач обов'язків міністра культури Ростислав Карандєєв. 24 Канал нагадує читачам історію Скіфського золота, а також пояснює, чому ці знахідки є такими важливими для України.

Що відомо про Скіфське золото

Це велика колекція древніх артефактів, знайдених археологами на теренах України. Варто розуміти, що вони презентують не лише скіфський час і не є виключно золотими. Скіфське золото – насправді журналістський штамп, а реальність дещо інша.

Серед 584 експонатів (понад 2 000 предметів) є артефакти часів скіфів, сарматів, а також гунів, готів і греків. Більшість скарбів – віком приблизно 2 000 років.

Крім виробів із золота в колекції є унікальні дерев’яні китайські шкатулки, а також кам'яні скульптури, кераміка, бронзові речі тощо. Всі вони зберігалися в київському Музеї історичних цінностей (на території Києво-Печерської лаври) та 4 музеях в Криму:

• Національному заповіднику "Херсонес Таврійський", що в Севастополі;
• Центральному музею Тавриди, що в Сімферополі;
• Бахчисарайському історико-культурному заповіднику;
• Керченському історико-археологічному заповіднику.

Більшість артефактів були знайдені на території півострова, проте, найцінніші пам'ятки походять саме з материкової України. Головними експонатами виставки вважаються скіфський золотий шолом, золоті мечі, нашийна гривня, застібка у вигляді дельфіна. Їхня страхова вартість у 2014 році оцінювалася експертами в 11,4 мільйона євро.

Саме фото цих експонатів найчастіше зустрічалися в публікаціях ЗМІ щодо судових баталій між Україною та Росією в Нідерландах. Деякі ЗМІ навіть ілюстрували свої повідомлення про перебіг судів, мабуть, найвідомішим скіфським артефактом – легендарною золотою пектораллю з кургану Товста Могила (але це помилка лінивих більдредакторів – вона ніколи не залишала межі України).

Пектораль із Товстої Могили / Фото Wikimedia

Насправді ж ці пам'ятки вже у 2014 році повернулися до України, оскільки не "належали" кримським музеям.

Найціннішими артефактами "кримської" колекції є:

• Три унікальні китайські лакові шкатулки з Усть-Альмінського городища, датовані I століттям нашої ери;

• Кам'яна статуя змієногої богині, схожої на русалку зі "Старбакс". Пам'ятка датується I – II століттями нашої ери, вона знайдена на території сучасної Керчі;

• Вибитий на кам'яній плиті декрет на честь херсонеського історика Сіріска (друга половина III століття до нашої ери);

• Комплекс золотих прикрас з Усть-Альмінського городища часів Нової Скіфії (I століття до нашої ери – IV століття нашої ери);

• Бронзове скіфське навершя "Дракон пожирає тварину" (V – VI століття до нашої ери);

• Золоті прикраси з некрополя Джург-Оба (в районі Керчі), датовані I – VI століттями нашої ери.

Частина Скіфського золота / Фото Національний музей історії України

Чому "скіфське золото" опинилося в Нідерландах

У світі існує практика "гастролей" культурних або історичних цінностей. У мирному 2013 році було сформовано колекцію з музейних експонатів скіфської доби – вона поїхала до Нідерландів до музею Алларда Пірсона, як виставка "Крим – золото і таємниці Чорного моря”.

Саме в Амстердамі виставка застала Революцію Гідності та подальшу агресію Росії проти України, внаслідок якої Крим був окупований росіянами, які незаконно проголосили його частиною своєї території.

У цей час термін роботи виставки в Амстердамі завершився – восени 2014 постало питання повернення цінностей до України. Речі, приписані до Київського музею (19 експонатів), були тоді ж відправлені додому, натомість артефакти з кримських музеїв "зависли".

Афіша виставки в музеї Алларда Пірсона / Фото Flickr

Судові баталії за історію

Росія, яка оголосила про незаконну анексію Криму, також заявила й про права на кримську колекцію. Аргументи окупантів були наступні – ці речі мають повернутися до Криму, адже були знайдені в Криму та "приписані" до місцевих музеїв. Тож окупанти фактично пропонували в такий спосіб юридично визнати анексію та створити важливий прецедент, скориставшись слабкістю та розгубленістю Києва. Так, справа про Скіфське золото стало маркерною і набула величезного значення.

Судовий розгляд справи в окружному суді Амстердама стартував у січні 2015 року. Попри всі проблеми Мін'юст знайшов гроші на судовий супровід справи та залучив топових юристів, які б мали представляти Україну в суді. Також до справи приєдналися Мінкульт і МЗС.

Всі аргументи були на користь України:

• Оскільки Росія здійснила незаконну анексію, яку ніхто в цивілізованому світі не визнав, вона не має ніякого суверенітету над артефактами. Росіяни вирішили цей момент обійти та подали позов не як держава, а від імені кримських музеїв.
• Проте, й ця хитрість була викрита – українське законодавство визначає власником історичних пам'яток державу, натомість музеї є лише тимчасовими розпорядниками.

Окружний суд Амстердама став на бік України та схвалив рішення на користь справжніх власників колекції в грудні 2016 році. На жаль, росіяни на цьому не зупинилися й спробували заспамити процес апеляціями – складний і тривалий бюрократичний процес завершився 9 червня 2023 року, коли суд вищої інстанції, а саме Верховний суд Королівства Нідерландів відхилив останню можливу касаційну скаргу “кримських музеїв”, а апеляційне рішення залишив без змін.

Отже, Україна здобула велику юридичну та дипломатичну перемогу, значення якої важко переоцінити. Безумовно, ці події увійдуть до підручників історії та стануть надважливим прецедентом.

Повернення історії

Після завершення судової епопеї почалася підготовка до повернення колекції до України. Представники музею Алларда Пірсона, які 9 років зберігали колекцію в себе, вдалися до широкого кроку й не стали вимагати від України компенсації за зберігання пам'яток.

На хвилинку, мова йшла про 111 689 євро – це сума з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв. Усі артефакти були перевірені та надійно запаковані, а вже 27 листопада 2023 року Національний музей історії України повідомив, що 565 унікальних предметів нарешті повернулися додому.

Під час юридичних суперечок наш музей був визначений як місце зберігання колекцій кримських музеїв. Це означає, що зі свого боку музей докладе максимум зусиль для їхнього збереження та для того, щоб громадяни та гості України змогли їх побачити. Водночас, оскільки колекція набула міжнародного політичного резонансу, її стан і подальша доля будуть відтепер під прискіпливою увагою світу. Це, в свою чергу, покладає відповідальність на всіх, хто стояв за політичним рішенням щодо повернення колекції у воюючу Україну. Вони мають забезпечити їй безпрецедентну охорону, а також відповідну економічну підтримку Національному музею історії України,
– директор Національного музею історії України Федір Андрощук вітає повернення цінних пам’яток до України та обіцяє незабаром їх показати світу.

Унікальна колекція повернулася до батьківщини:

Коли "скіфське золото" повернеться до Криму

Як у Музеї історії України, так і в Мінкульті та МЗС не приховують, що Київ лише тимчасова локація для багатостраждальної колекції та обіцяють, що вона обов'язково повернеться до Криму. Втім, це станеться лише після деокупації українського півострова та "евакуації" росіян.

Скіфське золото повернеться до Криму, щойно "колективний Путін" залишить півострів,
– заявила учасниця процесу з українського боку Еміне Джепар.

Всі ці факти стануть предметом нових судових позовів до окупантів і вони не лише заплатять за все, але й повернуть те, що встигли вкрасти раніше. Мова має йти також і про пам'ятки, вивезені з Криму та Причорномор'я попередниками Путіна.

Для росіян перемога України в судах Королівства Нідерландів – тривожний дзвіночок і нагадування про необхідність шукати великий калькулятор зі збільшеною кількістю нулів на екрані. Тільки так вони зможуть підрахувати суму, яку мають заплатити за спробу крадіжки української історії.