Останні знахідки проливають світло на еволюцію поселень людей у період культури Лянчжу, яке пройшло три фази від розрізнених селищ до будівництва складної системи водозабезпечення та зрештою зведення стародавнього міста Лянчжу, передає Укрінформ із посиланням на Xinhua.
Руїни Лянчжу розташовані в провінції Чжецзян на сході Китаю, отримали світове визнання як свідчення безперервного існування китайської цивілізації щонайменше впродовж 5 000 років. Їх занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На оприлюднених фото, зокрема, зображено культурні реліквії, структуру середньої та пізньої фаз руїн Лянчжу, а також показано систему водозбереження стародавнього міста.
Археологічні відкриття та результати досліджень останніх років дозволяють простежити еволюцію концепції управління поселеннями та міського будівництва, а також системи вірувань культури Лянчжу.
Ця культура розвивалась на великій території із центром на місці сучасного озера Тайху й увійшла в свій розквіт орієнтовно наприкінці 25-го ст. до н.е. У цей час вже існувало кілька державних утворень, одним із найбільше та найкраще вивчених із яких є «царство Мо». Його відносять до ранніх протодержав «нового» типу.
До 2300-2200 років до н.е. культура Лянчжу раптово зникла. Останні дослідження дозволяють із високим ступенем достовірності стверджувати, що загибель Лянчжу була викликана повенями, спричиненими надпотужними мусонними зливами.
Також існують припущення, що 4500 років тому в центрі території культури Лянчжу впав великий метеорит, наслідки падіння якого стали катастрофічними для місцевих жителів, а на місці падіння утворилось озеро Тайху, третє за величиною прісноводне озеро в сучасному Китаї.
Як повідомляв Укрінформ, перуанські археологи знайшли у столиці Лімі чотири мумії дітей, віком щонайменше 1000 років.