Хотів бачити Україну "мостом між світами": ким був покійний Генрі Кісінджер

Помер Генрі Кісінджер, колишній державний секретар США, якому у травні виповнилося 100 років. Він обіймав цю посаду з 1973 по 1977 роки і є цілою епохою в політиці. Він до останнього був активним і його останньою міжнародною поїздкою став візит до Пекіна у липні 2023 року.

"Телеграф" розповідає про життєвий шлях Кісінджера. Він відомий не лише як політик і дипломат, але й як вчений.

Біографія

Саме як вчений він розпочинав свою кар’єру, захистивши у 1954 році дисертацію з історії дипломатії періоду завершення Наполеонівських воєн та формування Віденської системи міжнародних відносин. Проте вже в 70-х роках ХХ століття він став одним із найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США.

Кісінджер був одним із "батьків" пом’якшення військово-політичного протистояння Радянського Союзу та Китаю зі США та країнами Заходу — політики "розрядки". Він також відіграв помітну роль у виведенні американських військ із В’єтнаму, за що став лауреатом Нобелівської премії миру 1973 року.

Що він говорив про війну росії проти України

" Я не думаю, що вся вина лежить на путіні. Сама війна дуже безжальна, напад має бути відбитий, і я підтримую український і західний опір. Але ще в 2014 році в есе я висловив серйозні сумніви щодо плану запросити Україну приєднатися до НАТО. З цього почалася низка подій, що завершилися війною. Це не виправдовує війну, але я вважав тоді й досі вважаю, що було б нерозумно поєднувати вступ усіх колишніх країн Східного блоку до НАТО із запрошенням України також вступити до НАТО", — говорив Кісінджер у травні цього року, нагадуючи, що тоді пропонував залишити за Україною нейтральний статус, зробивши її своєрідним "мостом між двома сторонами".

Як Кісінджер ставився до України

Під час свого візиту до США у вересні цього року президент України Володимир Зеленський зустрівся з Кісінджером. Попередньо американець був проти членства України в НАТО, але змінив свою думку та підтримував членство нашої держави в Альянсі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який також брав участь у цій зустрічі, в Telegram написав, що Кісінджер має багато влучних цитат, які характеризують стан справ у війні з росією.

"До цієї війни я був проти членства України в НАТО, бо побоювався, що це почне саме той процес, який ми бачимо зараз. Тепер, коли процес вийшов на такий рівень, ідея нейтральної України в таких умовах уже не має сенсу", — процитував Єрмак слова Кісінджера, додавши, що " Генрі Кісінджер зараз є одним із лобістів України в НАТО ".

В інтерв’ю журналу The Economist ексдержсекретар говорив, що внаслідок військового посилення України завдяки західним озброєнням Європі краще мати таку потужну державу у структурі НАТО. Він зазначив також, що путіну також було б "безпечніше з Україною в НАТО".

"Зараз ми озброїли Україну до такого рівня, на якому вона буде кращою збройною державою з найменш стратегічно досвідченим керівництвом у Європі. Якщо війна закінчиться так, як це, напевно, буде – зі втратами багатьох досягнень росії, але зі збереженням Севастополя, то ми можемо мати незадоволену росію, але також і незадоволену Україну, тобто рівновагу невдоволення. Тому для безпеки Європи краще мати Україну в НАТО, де вона не зможе приймати національні рішення щодо територіальних претензій", — аргументував свою позицію Генрі Кісінджер.

Як змінювалося його ставлення до членства України в НАТО

Отже, у 2008 році Кісінджер виступав проти прийняття України до НАТО і за те, щоб Україна залишалася у сфері, яку росіяни вважають простором власної "самосвідомості". У 2015 році політик критикував санкції щодо росії та виправдовував окупацію Криму.

У травні 2022 року, під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Кісінджер заявив, що Україна має віддати частину своєї території росії, щоб покласти край війні. Зеленський тоді відповів йому досить різко.

"Таке враження, що у пана Кісінджера на календарі не 2022 рік, а 1938-й, і він думав, що розмовляє з аудиторією не в Давосі, а в тодішньому Мюнхені", — сказав він.

Проте вже в липні 2022 року Кісінджер закликав під час можливих майбутніх переговорів із Москвою не поступатися окупованими нею територіями України. У січні 2023 року він підтримав вступ України до НАТО.

"Тепер, коли між НАТО та росією більше немає нейтральних зон, Заходу краще прийняти Україну в НАТО. Це гарантує, що конфлікти, які можуть виникнути знову після закінчення війни або внаслідок мирної угоди, не можуть бути вирішені односторонніми нападами росії чи України", — пояснював Кісінджер.

Книга Кісінджера "Дипломатія", що в ній сказано про Україну

У 2020 році в Україні вийшла в перекладі українською мовою книга Кісінджера "Дипломатія", яка стала світовим бестселером. Англійською мовою ця книга побачила світ ще у 1994 році.

Книга "Дипломатія" розглядає здебільшого історію дипломатичних відносин у ХХ столітті з певними екскурсами в історію. Здебільшого в ній йдеться про західну дипломатію.

Примітно, що Україна у цій книзі практично не відіграє ролі у світовій політиці. Розглядаючи Першу та Другу світові війни, Версальську та Ялтино-Потсдамську системи міжнародних відносин, "холодну війну" та "розрядку" автор фактично не згадує про нашу країну, буквально не бачачи її.

"Майже до кінця 1991 року у Вашингтоні Горбачова вважали незамінним партнером у будівництві нового світового порядку – причому настільки, що президент Буш обрав таке недоречне місце, як український парламент, щоб саме з його трибуни розхвалювати переваги цього радянського керівника та заявляти про важливість збереження Радянського Союзу", — це перша згадка про Україну в книзі Кісінджера.

У другій згадці про Україну у своїй книзі Кісінджер назвав нашу країну "колиску російського православ’я": "...переважна більшість провідних постатей у росії, незалежно від своїх політичних переконань, і відмовляються визнати крах радянської імперії або легітимність держав-наступниць, особливо України, колиски російської" православ’я".

Нагадаємо, Кісінджер пояснив свої скандальні слова про територіальні поступки рф з боку України. Він пояснював, що мав на увазі повернення до ситуації на 24 лютого, оскільки визнання будь-яких територіальних придбань росією з того моменту буде винагородою військової агресії.