WP: Найбільший секрет американської допомоги Україні в тому, що гроші залишаються в США

Ось найбільша таємниця про американську військову допомогу Україні: більшість грошей витрачається у Сполучених Штатах. Саме так, кошти, які конгресмени виділяють для озброєння української армії, не йдуть безпосередньо Києву, а використовуються на території США для виробництва нового озброєння або для заміни всього того, що було відправлено українцям з американських запасів.

«З 68 мільярдів доларів на військову і пов'язану з нею допомогу, які Конгрес виділив після початку вторгнення Росії в Україну, майже 90% пішли американцям, як показав один з аналізів», - пише в статті для Washington Post колишній автор промов президента Джорджа Буша-молодшого і науковий співробітник American Enterprise Institute Марк Тіссен.

Але дії деяких американських законодавців не відповідають цій реальності. Коли сенатор-республіканець від штату Огайо Джей Д. Венс приєднався до пікету «Об'єднання робітників автопрому» в жовтні на заводі Jeep у Толедо, він сказав, що хоче «продемонструвати підтримку» у своєму штаті. Проте він не виявив такої ж солідарності з робітниками «Об’єднання» в Лаймі, штат Огайо, які виробляють танки Abrams і бойові машини Stryker для України завдяки військовій допомозі, схваленій Конгресом. Венс виступає проти допомоги Києву, як і республіканець Джим Джордан, чий округ включає Лайм.

«Виборці в Огайо могли б очікувати, що обрані ними лідери будуть підштовхувати адміністрацію Байдена надати Україні більше танків і машин, вироблених у Лаймі, або вимагати, щоб їх було включено до пакету допомоги Україні, який незабаром розглядатиме Конгрес. Замість цього Венс і Джордан борються за те, щоб Україна не отримала більше танків і бойових машин з єдиного американського танкового заводу», - пише автор.

І так поводяться не лише ці конгресмени. Загалом 31 сенатор і член Палати представників, чиї штати або округи отримують вигоду від фінансування України, проголосували проти або за обмеження допомоги. Серед них і деякі з найвідоміших антиукраїнських голосів у Конгресі. Це сенатори-республіканці Джош Хоулі, Томмі Тубервіль і Майк Браун, а також члени Палати представників Метт Ґетц, Білл Поузі, Анна Пауліна Луна і Ленс Ґуден.

«Обидві партії змагаються за голоси робітничого класу і зміцнення виробничої бази США. І американська військова допомога Україні саме це і робить, вона забезпечує значні грошові вливання в заводи по всій країні, що безпосередньо приносить користь американським робітникам. Вона також створює робочі місця і можливості для місцевих постачальників, магазинів, ресторанів та інших підприємств, які підтримують заводи, що виробляють зброю», - наголошує автор.

Він зауважує, що досі ніхто не досліджував питання, куди саме спрямовуються кошти американської військової допомоги. Експерти American Enterprise Institute Клара Койсс, Ноа Берк і сам Тіссен склали каталог систем озброєнь, які виробляються в США для України. Вони відстежили штати і округи Конгресу, де відбувається виробництво, і як сенатори і члени Палати представників від цих округів голосували за фінансування. Для цього експерти проаналізували контракти і прес-релізи, поспілкувалися з експертами оборонної промисловості, дипломатами та посадовцями Пентагону, щоб визначити, куди йдуть гроші американських платників податків.

Вони виявили 117 виробничих ліній у щонайменше 31 штаті та 71 місті США, де американські робітники виробляють основні системи озброєння для України. У своїй статті Тіссен перелічує деякі міст, які отримали вже виділені Конгресом гроші.

Наприклад, це міста Сімі-Веллі і Фуллертон у штаті Каліфорнія, Андовер, штат Массачусетс, Форест, штат Міссісіпі і місто Йорк, штат Пенсильванія. Вони отримали гроші на виробництво БПЛА Switchblade, радіолокаційних систем і тактичних транспортних засобів.

Також місто Йорк у Пенсильванії і Енністон на Алясці отримали фінансування для виробництва БМП Bradley. Гроші також пішли в Ейкен, штат Південна Кароліна, Елгін, штат Оклахома, Стерлінг Хайтс, штат Мічиган, Ендікотт, штат Нью-Йорк, Йорк, штат Пенсильванія, і Міннеаполіс, де виробляють гаубиці.

Пеорія, штат Іллінойс, Кліруотер, Палм-Бей і Нікевіль, штат Флорида, Камден, штат Арканзас, Ланкастер і Гранд-Прері, штат Техас, Рокет Сентер, штат Вірджинія і Трентон, штат Нью-Джерсі отримали від Конгресу гроші на створення систем HIMARS.

Енністон і Хантсвіль, штат Аляска, і Камден, штат Арканзас, отримали гроші, виділені на допомогу Україні, для виробництва деталей для ракети Hydra-70. Фармінгтон, штат Нью-Мексико, Орландо, Тусон і Троя, штат Алабама виробляють протитанкові ракети Javelin і теж отримали гроші з допомоги Києву.

«Багато інших систем озброєнь створюються для України на заводах по всій країні. Цей список не враховує постачальників, які забезпечують цих підрядників деталями, такими як пластик і комп'ютерні чіпи, або виробляють для України менші товари, такі як прилади нічного бачення, медикаменти, запчастини і мільйони набоїв для стрілецької зброї. Як сказав мені один український урядовець, «кожен штат США робить свій внесок у ці зусилля», - пише Тіссен.

Іншими словами, як і у випадку з будь-якою іноземною військовою допомогою, американська допомога Україні не лише створює робочі місця для американців, але й оживляє небезпечно атрофовану оборонно-промислову базу США. У жовтні республіканець Венс заявив: «Стан американської оборонно-промислової бази - це національний скандал. Її відновлення повинен бути одним з наших найнагальніших пріоритетів». Тіссен підкреслює, що американська допомога Україні саме це і робить.

Наприклад, з 2005 року Сполучені Штати не виготовили жодної нової ракети Stinger. Терористи, з якими боролася армія США в останні десятиліття, не мали реактивних винищувачів, тому виробництво зупинилося. Тепер, завдяки допомозі Україні, проти якої виступає Венс, Пентагон підписав минулого року контракт на 624,6 мільйона доларів для запуску виробництва Stinger в Тусоні. Йдеться про виготовлення 1400 ракет для заміни того, що Вашингтон відправив Україні. Тіссен допускає, що без американських зусиль з допомоги Києву виробничі лінії Stinger були б досі нерухомими. І можливо так було б аж до спалаху конфлікту на Тайвані.

Автор також звертає увагу на 600 мільйонів доларів, які витрачаються на виготовлення двох систем озброєнь для України в Сент-Чарльз, штат Міссурі. Одна з них - JDAM ER, зброя повітряного базування з GPS-наведенням, яка перетворює звичайні бомби на високоточні боєприпаси з дальністю польоту до  70 кілометрів. Інша  система - це GLSDB, нещодавно розроблена для України, яка може запускатися з установок HIMARS і може пролетіти 150 кілометрів.

«Якби ми не допомагали Україні, США не виробляли б жодного з цих видів зброї. Фінансування, надане Конгресом на виробництво обох систем, вливає багато мільйонів доларів в економіку штату Міссурі і завантажує виробничі лінії для цих передових можливостей. Ці системи тепер будуть доступні Сполученим Штатам і Тайваню в разі виникнення конфлікту з Китаєм, а також Ізраїлю», - пояснює Тіссен.

Робітники у Вест-Плейнс, штат Міннесота, використовують допомогу Україні для виготовлення радарів стеження з фазованою антенною решіткою MIM-104 для ракетної системи Patriot. Автор нагадує, як українські військові використали американську систему ППО, щоб збити російську гіперзвукову ракету, яку нібито неможливо було знищити. Це врятувало життя багатьох українців і довело в реальних бойових умовах, що модернізована система Patriot може допомогти захиститися від гіперзвукових загроз.

«Більшість сенаторів приписали б ці успіхи собі. Але не Хоулі, який намагається урізати фінансування цих систем, що будуються в його штаті. Те ж саме можна сказати і про конгресмена Джейсона Т. Сміта, який представляє 8-й округ Конгресу штату Міссурі, де будуються радари для Patriot. Проте він неодноразово голосував проти такої допомоги. Інший сенатор-республіканець від штату Міссурі Ерік Шмітт, ще не голосував щодо допомоги Україні, але заявив: «Я не підтримую ці вічні війни». Можливо, він підтримає оборонні інвестиції, які принесуть користь робітникам Міссурі і зміцнять наш військовий виробничий потенціал для захисту від комуністичного Китаю?», - пише Тіссен.

Він також звертає увагу на занепад американського виробництва 155-міліметрових артилерійських снарядів. Ці боєприпаси були б дуже затребувані в будь-якому конфлікті, в якому б брали участь США. Україна використовує 6-8 тисяч таких снарядів на день, а Ізраїль замовляє їх десятками тисяч. Але до вторгнення Росії в Україну минулого року США виробляли менше 15 тисяч снарядів на місяць. Тому Пентагон виділив 1,5 мільярда доларів на збільшення виробництва на 500% і зараз планує вийти на рівень 100 тисяч снарядів на місяць.

Тіссен визнає, що на втілення таких планів підуть роки через занепад американських виробничих потужностей і дефіцит верстатів. І американське виробництво у 2025 році, швидше за все, не наздожене показники Росії за 2024-й. Але якби не допомога Україні, цього нарощування  виробництва в США не відбулося б взагалі.

Завдяки грошам, які Конгрес виділив на озброєння для Києва, снаряди збирають у Скрентоні і Вілкс-Барре, штат Пенсильванія, і на новому заводі в Камдені, штат Арканзас. При цьому використовуються компоненти (включаючи вибухівку, паливо, запали, запобіжники і корпуси снарядів), вироблені у таких містах США, як Кінгспорт і Кордова, штат Теннесі, Брістоль, штат Пенсильванія, Міддлтаун, штат Айова, і Коачелла, штат Каліфорнія. Очікується, що завод, який будується в Мескіті, штат Техас, буде виробляти близько 20 тисяч снарядів на місяць і працевлаштує щонайменше 125 робітників наступного року. Президент Торгової палати Мескіта заявив в інтерв'ю New York Times, що законодавці, які виступають проти допомоги Україні, «голосують проти своїх виборців. ... Ви буквально говорите «ні» людям, яких представляєте». Проте конгресмен Ланс Гуден, який представляє округ Мескіт, проголосував проти допомоги, яка дала гроші на новий завод у його окрузі.

Допомога Україні не просто змушує Пентагон нарощувати можливості США у виробництві зброї, а й сприяє модернізації американської армії. Як нещодавно зазначив генерал-майор Армії США у відставці Джон Г. Феррарі, Вашингтон віддає Україні системи озброєнь, яким часто десятки років, а потім замінює їх більш сучасними і досконалими версіями.

«Через існуючий бюджетний тиск на армію, вона не може дозволити собі таку необхідну модернізацію техніки самостійно. Передаючи зброю і спорядження Україні, армія отримає натомість більш сучасну зброю», - пояснив генерал.

Тіссен також звертає увагу на те, що США - не єдина країна, яка забезпечує Україну зброєю. Інші союзники по НАТО теж це роблять, після чого їм теж потрібні нові американські системи на заміну. І це створює додатковий запит на виробництво і призводить до укладання відповідних угод. Наприклад, Польща відправила 250 старих радянських і німецьких танків в Україну і підписала у квітні 2022 року угоду на 4,75 мільярди доларів для закупки 250 танків M1A2 Abrams. Всі ці танки будуть вироблені на заводі в Лаймі, штат Огайо. Пізніше Польща уклала угоду про купівлю додаткових танків на 1,4 мільярд доларів. Польща також відправила в Україну свої бойові вертольоти радянського виробництва Мі-24, а потім підписала угоду на 12 мільярдів доларів про придбання 96 гелікоптерів Apache, які будуть побудовані в Месі, штат Арізона.

Зусилля з озброєння та оснащення України також різко збільшили продажі винищувачів F-35 американського виробництва. Від цього виграють працівники виробничих потужностей у Палмдейлі, штат Каліфорнія, Іст-Гартфорді, штат Коннектикут, Міддлтауні, штат Айова, і Форт-Ворті, а також в інших містах США, які виробляють деталі для цих літаків. Фінляндія, яка уклала угоду на 9,4 мільярдів доларів про придбання 64 літаків F-35, заявила, що нові літаки дозволять їй передати Україні свої старі винищувачі F/A-18 Hornet. Норвегія, яка погодилася передати Україні старі винищувачі F-16, купує 52 винищувачі F-35, а також витрачає 293 мільйони доларів на 580 бомб малого діаметру StormBreaker, виготовленими в Тусоні, штат Арізона. Данія та Нідерланди передадуть Україні 61 літак F-16 і замінять їх на додаткові F-35.

«Загалом, наш аналіз виявив, що в 10 штатах і 11 містах США є щонайменше 13 виробничих ліній, які виробляють нове американське озброєння для союзників по НАТО, щоб замінити техніку, яку вони відправили в Україну. Як зробив висновок Марк Кансіан з Центру стратегічних і міжнародних досліджень, «значна частина грошей, виділених на підтримку України, витрачається не за кордоном, а тут, у Сполучених Штатах». Тому, на його думку, не правильно називати «допомогою» 68 мільярдів доларів, витрачених на озброєння для України», - йдеться в статті.

Тіссен пише, що звернув за коментарями до конгресменів, які проголосували проти допомоги, яка скеровує гроші в їхні округи.

«Виробництво зброї в Огайо - це добре. Але знаєте, що ще краще? Використовувати її для нашої власної оборони, а не відправляти в корумповану грошову яму в Східній Європі», - сказав Венс.

«Немає сумнівів, чому Україна хоче танки Abrams... але наші виборці дуже стурбовані тим, що гроші платників податків використовуються для фінансування війни в Україні», - відповів речник Джордана.

«Алабама має право пишатися своєю роллю в забезпеченні національної оборони Америки, але США не можуть брати участь у кожному конфлікті по всьому світу», - сказав Тубервіль.

«Ми позичаємо 1 трильйон доларів кожні півроку, і наш зростаючий державний борг - це найстрашніша загроза національній безпеці», - заявив конгресмен Браун.

«Я не голосую за чи проти воєн на основі того, які округи Конгресу отримують робочі місця», - відповів Гаєц.