З України – на Марс: як інженер з Житомира очолив Марсіанську станцію в США

Український інженер Сергій Якимов очолив Марсіанську дослідницьку станцію у пустелі Сан-Рафаель, що в американському штаті Юта.

Фактам тижня вдалося записати з ним ексклюзивне інтерв’ю. От що Сергій розповів про своє нове місце роботи:

– Ти працюєш десь в дуже віддаленому районі, де може не бути зв’язку, немає доступних ресурсів, ми навіть воду привозимо з сусіднього міста, у нас тут води немає. У нас тут тільки постійний інтернет, Starlink, все інше треба привозити.

Там повністю імітують перебування на Червоній планеті. Таке собі марсіанське реаліті шоу – групу з кількох людей залишають на імітованій станції посеред пустелі. Вони пристосовуються жити в умовах наближених до іншої планети. 

Кожна команда живе на станції два тижні. Там діють суворі обмеження: хочеш вийти назовні – вдягай скафандр, душ – раз на три дні, вода надто цінна, їжа – тільки сублімована і та, що вирощена в марсіанських теплицях. Звідси розуміємо – перші люди на Марсі приречені стати вегетаріанцями. 

– Науковці приїжджають з різними дослідженнями. Це геологія, це можуть бути якісь біологічні дослідження, біореактори, чи пошук якихось біомаркерів в ґрунті чи вони тестують якісь свої методи. Чи тестують свої обладнання, – зазначив Якимов.

Перш ніж стати керівником станції, Сергій сам пройшов кілька таких двотижневих симуляцій. Каже: найважче випробування там, в ізоляції, впоратися із нудьгою. 

– У нас зараз є група, в якій два артисти, і вони зробили два концерти в скафандрах на симульованій поверхні Марсу, – поділився Якимов.

Давня мрія Якимова – потрапити на Марс. І у 2015-му його з поміж 200 тис. учасників обрали у список сотні претендентів, які серед перших мають полетіти на Червону планету. 

Така цілеспрямованість у Сергія ще зі студентських часів. Якименко закінчив Київський політех, вивчав системи керування літальними апаратами.

– Більшість студентів виступали в джинсах, а Сергій виступав в чорному костюмі, білій сорочці з краваткою. Тобто виглядало дуже солідно. Все так, як доповідь на великій конференції. Може це один штрих до особистості Сергія, – розповів Лев Рижков, професор кафедри Космічної інженерії КПІ.

Місію для польоту на Марс 8 років тому організовувала компанія з Нідерландів – Mars One. Зрештою вона збанкрутувала, відтак нічого не відбулося. Тож Сергій почав шукати інші шляхи втілення мрії. 

– Я працював на компанію, яка займається обробкою металів для космічної сфери. Ми займалися дуже багатьма проєктами. Один з найбільших – це ми виробляли деталі для супутників OneWeb. І ми зробили для них десь 12 тис. детале, які зараз літають в космосі, і це дуже круто, –  поділився Якимов.

Цей досвід знадобився Сергію для того, щоб очолити Марсіанську пустельну станцію. Станція фінансується різними донорами. Серед них – мільярдери Джеф Безос та Ілон Маск.

Але в чому її наукова цінність? Факти тижня запитали у німецького професора з астробіології, який спеціалізується на вивченні Червоної планети.

– Я вважаю, що дуже корисно випробувати різні технологічні підходи, щоб перевірити їх, тому що, опинившись на Марсі, вам краще не помилятися. Якщо в пустелі штату Юта ви щось зробите не так, ви можете просто зняти шолом і дихати. Але на Марсі так не буде. Тож, ці моменти мають бути продумані і доведені до автоматизму, – сказав Дірк Шульце-Макух, астробіолог Берлінського технічного університету.

За більше ніж 20 років існування станції там провели багато досліджень: як суто наукових, так і побутово-психологічних.

– Одне з останніх досліджень, яке проводилось на базі даних, які зібрали на нашій станції – це те, що найефективніший екіпаж для міжпланетних експедицій, в тому числі на Марс, має складатися з жінок. Тому що вони потребують менше ресурсів, вони дуже ефективні в самоорганізації, – зазначив Якимов.

Наразі вчені мізкують, як будуть обладнані перші поселення на Червоній планеті. І де саме їх краще розташувати? 

Найзручніше, на думку вчених, буде висаджуватись в середніх широтах, адже там найменше пилових бурь та сильних землетрусів.

Доктор Бенджамін Фернандо із Оксфордського університету керував дослідженням, що виявило найбільший за всю історію землетрус на Марсі. Це сталося 4 травня минулого року.

Враховуючи ці дані, він склав перелік місць, де людям буде найбезпечніше облаштувати свою станцію. 

– Багато дуже цікавої геології розташовано трохи південніше від екватора. І рельєф там може бути трохи різнорідним. Але з іншого боку, якщо ви хочете легкого доступу до льоду, ви, ймовірно, захочете підійти ближче до полюсів. Я думаю, що це залежить від цілей місії. Я схиляюся до того, що перших людей, найімовірніше, висадять поблизу екватора лише тому, що там майже постійно сонячне світло. Сонячна енергія – це найкраще рішення, – сказав Бенджамін Фернандо.

Багато в чому із вченим погоджується і Сергій Якимов, тим паче, що нещодавно, марсоходи знайшли лід під ґрунтом і поблизу екватора.

– Там більше підґрунтового льоду, який можна переробити на воду. А також інші ділянки, можливо, це русла давніх річок, де зараз їздять американські марсоходи. Там найбільша можливість того, що можна знайти сліди життя, яке раніше було на Марсі, – сказав Якимов.

Перших колонізаторів спікатиме і ще одна серйозна перепона. На Марсі нема озонового шару, а отже єдиний спосіб врятуватися від сонячної радіації – це сховатися під землю.

– Є кілька варіантів. Перший – будувати свої споруди під ґрунтом, а другий – шукати печери чи лавові труби. У більш віддаленому майбутньому можна подумати про використання матеріалів, які вже є на Марсі – реголіту і пилу, щоб побудувати конструкції, стіни яких будуть достатньо міцними, – пояснив Бенджамін Фернандо.

Та коли перші астронавти зможуть висадитися на Марсі? Це певно одне з найголовніших питань зараз. Як і те, на якому етапі підготовки перебуває людство і які задачі ще треба вирішити.

– Ми дуже далеко від того, що ми можемо полетіти на Марс. Ми можемо побудувати космічний корабель для того, щоб перелетіти з Землі до Марсу. Він буде не сильно відрізнятися від орбітальної станції, якщо чесно. Але для того, щоб приземлитися і приземлити на Марс всі необхідні ресурси для життя, у нас таких технологій, на жаль, немає. Їх треба розробляти, – сказав Сергія Якимов.

За планами NASA, астронавти зможуть висадитися на Червону планету не раніше 2040 року. Але це дуже амбітний задум. Зараз питанням колонізації Марсу опікуються переважно підприємці, які дають гроші на дослідження. Але все просувається дуже повільно. 

– Єдиний раз, коли була справді велика політична воля, це під час місії Аполлон і висадки на Місяць. Це було змагання між Радянським Союзом і США, це була космічна гонка, – зазначив Дірк Шульце-Макух.

– Як тоді Кеннеді сказав, що через 10 років ми на Місяць полетимо, тому що Радянський Союз обігнав першим супутником. Зараз такої актуальності я поки що не бачу, Але якщо хтось вийде, або Китай, або хтось, то почнеться дуже швидко, – сказав Лев Рижков.

Перед тим як полетіти самим, люди мають заселити Марс роботами. І це вже відбувається – на Червоній планеті оперують американські та один китайський марсоходи.

Вслід за роботами на Червону планету мають доставити вантажі і ресурси, а вже потім – туди зможуть відправитися перші астронавти.

– Я не покидаю своєї мрії стати астронавтом. Якщо доживу до того моменту, що людство полетить на Марс, то я зроблю все можливе, щоб подати заявку для польоту на Марс, – наголосив Сергія Якимов.

Враховуючи кількість учасників марсіанської пустельної станції в Юті, тих, хто захоче стати першими марсіанами, буде чимало. І цілком імовірно, що серед них будуть і українці.