"Думала, що все, кінець". Міла Нітіч – про продаж 3-кімнатної квартири, Московський патріархат і секретні домовленості з Бебешком

Співачка Міла Нітіч, яка несподівано продала своє житло під Києвом, щоб розвивати творчу кар’єру, розповіла, як важко ухвалювала непросте рішення. Перед вторгненням Росії виконавиця тільки-но виплатила всі борги по квартирі.

Співачка зізналася, що, виїхавши з Ірпеня в перший день війни з людиною, від якої найменше чекала допомоги, кожен день думками прощалася зі своєю квартирою. Про це Міла Нітіч розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.

– Міло, як пережили перші місяці після вторгнення?

– Було дуже складно. Абсолютний розпач, розбитий стан, не розумієш, що буде далі. Та що казати, всі відчували таке – страх, що очікує в майбутньому і чи буде воно. Коли твоє життя на волосині і ти не розумієш, чи прокинешся завтра, то як реагувати інакше? Мені якимось дивом вдалося виїхати з Ірпеня – зустріла війну там. Завдяки людині, від якої найменше чекала допомоги, – це мій колишній цивільний чоловік. Ми з ним не спілкувалися на той момент. Але він приїхав і допоміг евакуюватися у Хмельницький до мами.

Врятував мені життя, враховуючи, що відбувалося потім у тому будинку, де я проживала. Він ледве не розійшовся по швах, дивом вціліла моя квартира. Практично все, що було дороге серцю, – фортепіано та інші речі, які мали для мене значення, – лишилося там. Ще й паспорт закордонний, в якому десятирічна американська віза, забула вдома, так похапцем збиралася. Думала, що повернуся за кілька днів, а приїхала через два місяці. І, слава богу, все вціліло. Але будинок був понівечений. Однак це все можна відбудувати, так і сталося, а життя людей вже не повернути.

– Не було в той час думок, що ваша професія якийсь час буде не затребувана і потрібно думати про іншу?

– Перший місяць – так. Думала, що все, кінець. Перебирала в голові можливі варіанти. Навіть у Європу думала податися на якусь роботу, заробити копійчину, відкривати свій бізнес, бо не встигла відкласти заначку. Я три роки життя віддала квартирі, і тільки перед війною повністю її виплатила. Практично всі кошти, які заробляла, йшли туди. Під час окупації кожного дня прощалася зі своїм будинком, але він дивом вцілів.

У якийсь момент зробила для себе висновок: яким би талановитим ти не був, можеш залишитися без нічого в будь-який момент через обставини, на які вплинути не можеш… Було дуже складно, а навесні цього року я змушена була продати квартиру.

– Не тому, що хотіли купити щось інше, а тому, що так склалися обставини?

– Я вирішила піти ва-банк і розвивати на ці кошти проєкт "Міла Нітіч". Якщо вірю в себе як артиста, то маю вкластися, фінансувати себе. Зізнаюся, це було дуже непросте рішення, ухвалювала його пів року. Було так боляче. Я так плекала цю квартиру, це була моя мрія. Вона була дуже красивою – такою, як я малювала собі в думках. Але зрозуміла, що є мрія, яка важливіша за житло. Бо якщо я зараз зупинюся як артист, то реально не знаю, чим буду займатися в житті.

І не через те, що нічого не вмію, а тому що те, що я вмію найкраще, люблю найбільше. Не можу від цього взяти і відмовитися. Даючи велику кількість благодійних концертів, розуміла, що це круто, бо ти робиш корисне для людей, які заради тебе віддають найцінніше. Але хотілося зробити щось більше і для себе. Зокрема, і для того, щоб можна було і надалі допомагати.

– Міло, ви така смілива...

– Не знаю: смілива чи дурна. (Сміється). Але, знаєте, результат вже є. Спочатку було складно, навіть незважаючи на те, що з’явилося фінансування. Зараз все налагодилося, я записала пісню "Вибач, так вийшло" – вона вже на всіх платформах. Вперше в моєму житті під відео на моєму каналі немає жодного негативного коментаря. Навіть хейтерів немає – аж дивно якось. З іншого боку, значить, пісня зайшла, вона про те, що знайомо кожній людині, – пережиті важкі емоції після розставання, життя після драми. Емоції – після яких вже ніколи не станеш таким, яким був.

– А де ви зараз живете?

– Винаймаю квартиру в Ірпені.

– Як батьки відреагували на ваше рішення позбутися власного житла?

– Мама – це людина, яка підтримує мене завжди. У будь-яких рішеннях. Вона сказала: "Мені дуже шкода, доцю. Може, ти купиш хоча б однокімнатну?" Кажу: "Мамо, все буде, але потім". Ця була трикімнатна, тому так багато часу витратила на її облаштування. Але я дуже щаслива від того, що можу далі творити і вести свій проєкт. Маю надію, що це матиме успіх.

– А зараз у вас є продюсер?

– Я сама собі продюсер.

– А якщо порівнювати той час, коли ви працювали з відомим наставником Володимиром Бебешком, та теперішній – коли було цікавіше?

– Тоді все було інакше. Я була дуже обмежена в ухваленні рішень. Не могла вирішувати сама за себе, багато в чому ухвалювали рішення за мене. Було складно, бо я дуже вольова людина, важко беззаперечно слухатися. Але я тоді довірилася і скажу так: за всіх "за" і "проти" дуже вдячна Володимиру Бебешку за весь шлях, який ми пройшли разом за десять років.

– Зараз ви спілкуєтеся?

– На жаль, ні. В нас були спроби відновити дружні стосунки, але після одного інтерв’ю, в якому він дуже некрасиво про мене відгукнувся, вирішила, що ми більше не будемо спілкуватися. Образливо було ще й тому, що він сам просив нічого не коментувати про нашу колишню співпрацю в пресі, але коли його запитали про мене – вирішив, що наші домовленості не діють.

– Ще хотілося би запитати про таке: як закінчився скандал із місцевим священником у селі на Хмельниччині, де ви народилися, який прагнув проводити служіння "старословʼянською мовою з українським акцентом" (читай: російською)? У мережі тоді зʼявився лист від місцевих жителів, котрі нібито проголосували за це рішення, серед яких – і ваш підпис.

– Я дізналася про це, коли новину опублікували у всіх ЗМІ. І ніхто не звернувся по коментар – жоден журналіст. Тому зараз, користуючись нагодою, викладу свої думки. Лист я не підписувала. Мене в той момент не могло бути в Старій Синяві з тієї простої причини, що перебувала в Києві. Але скажу відверто: сумніваюся в тому, що священник мав до цього стосунок. Я не можу це підтвердити фактами, але, знаючи його багато років особисто, ще з дитинства, впевнена, що це не та людина, яка робитиме такі речі. Там були люди, які мали зацікавленість у тому, щоб закрити цю церкву або хоча б змістити керівника. А він почав поводитися дуже категорично через те, що до нього нетактовно поставилися. Вважаю, що з його боку це була помилка. Ще хочу зауважити: не підтримую Московський патріархат жодним чином і в жодному вигляді. Я підтримую Бога і хочу, щоб в церкві був Господь, а не політика.

Також читайте на OBOZ.UA інтерв’ю зі співаком MELOVIN – про скандал із дружиною військового, свої залежності та невиліковний діагноз.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!