"Мадам Боварі" у Національній опері: неокласика, драма та музика геніїв

У Національній опері чергова прем'єра. Цього разу йдеться про одноактний неокласичний балет “Мадам Боварі”. Прем'єра балетної вистави відбудеться 1 та 3 грудня. Vesti.ua побували на генеральному прогоні "Мадам Боварі" та діляться своїми враженнями.

Балет "Мадам Боварі" поставлено за мотивами однойменного роману Гюстава Флобера. Скандально відомий твір став одним із найяскравіших зразків реалізму в літературі і в результаті був визнаний світовою спільнотою одним із найвеличніших романів усіх часів.

Історія, яка у Флобера вмістилася на 400 сторінках, розповідає нам про життєву драму французької провінціалки Емми Боварі, яка маючи люблячого чоловіка і дитину, заводить позашлюбні зв'язки в надії позбавитися порожнечі і буденності провінційного життя.

Роман, який цього року відзначив своє 167-річчя, розбурхує людей до цього дня, можливо тому, що він вбивчо правдивий і в ньому немає жодного позитивного персонажа, якому можна поспівчувати. А, можливо тому, що дієвого рецепта позбавлення від внутрішньої порожнечі досі не знайдено.

"Що занапастило Емму Боварі?" - так звучить один із найчастіших запитів Гугла. На це питання вирішили відповісти і в Національній опері України та взялися показати життєву драму головної героїні "мовою" танцю.

Балетмейстер-постановник театру Віктор Іщук взявся написати лібрето виставу, вмістивши великий роман у 50-хвилинне дійство. Музичною підкладкою для нового балету стала компіляція композицій відомих європейських композиторів.

“З підбором музики для вистави “Мадам Боварі” ми впоралися дуже швидко, на відміну від балету “Снігова королева”, де на підбір музики пішло кілька місяців. У новій роботі ми швидко знайшли консенсус. Музика у цьому балеті дуже різноманітна. Тут є Малер, Бріттен, Равель, а також Шопен, Гендель та Гайдн. І ці музичні шедеври роблять виставу яскравішою та драматургічною”, - розповідає головний диригент Національної опери України Микола Дядюра.

Диригент каже, що не вперше працює з Віктором Іщуком і щоразу його дивує, наскільки ця людина любить музику та розуміє її. По ходу Микола Дядюра відкрив нам невелику театральну таємницю - вже сьогодні в Нацопері працюють над балетом, присвяченим Києву у якості музики до цієї вістави буде використана компіляція шедеврів українських композиторів.

Чому у театрі використовують музичні компіляції, а не цілі музичні твори? Все через брак музичного матеріалу, який надихав би балетмейстерів. Але артисти балету кажуть, що їм навпаки дуже цікаво. Адже в одному спектаклі можна відчути різну музику та пластично її передати глядачеві.

Балет у Віктора Іщука вийшов свіжим, неймовірно красивим та сучасним. Це вже не класика, але ще і не модерн. “Насамперед це стиль балетмейстера Віктора Іщука, – розповідає балерина Анастасія Шевченко. - І це швидше за все неокласика. Балерини в ньому залишаються в пуантах, що є знаком академічного театру. При цьому сама пластика повністю змінена. Для артиста це добре, це розвиває його”.

Постановку дуже покращує рішення не захаращувати сцену декораціями. Артисти танцюють на сцені “одягненій” лише у чорний оксамит, колір та світло – світлова партитура вистави дуже складна. Тут слід зазначити, що відсутність декорацій - це не з причини бідності бюджету, просто у постановці сучасних балетів такі тренди.

Фон сцени змінюється залежно від емоційного стану героїв. І на чистому кольорі так гарно виглядає графіка танцю головної героїні. Партію Мадам Боварі танцює балетна прима театру Анастасія Шевченка. Її пластика – це досконала краса і від неї нічого не відволікає.

У першій частині балету героїня танцює в сукні помаранчевого кольору, який говорить нам про те, що жінка прагне чогось яскравого в житті. А в другій частині, коли її душа згоряє, героїня вбирається у сірий колір. Її життя - попіл і триматися за неї немає сенсу.

Дуже добре вирішені у балеті любовні сцени. Ємма Боварі у парі з кимось зі своїх коханців виникає на просвіті задника. У цей момент лядач бачить тільки контури партнерів. Але цього достатньо, щоб у голові домалювати картину таємного побачення. За режисерським рішенням, ці пари не віходять, вони виїжджають на просвіт. Здається, вони викочуються на стрічці транспортера. Однак, коли ми зазирнули за лаштунки, виявилося, що транспортера немає. А є щільне полотнище на підлозі, на яке герої стають, а інші артисти балету, які в цей момент не задіяні на сцені, його рухають. Натомість жодних зайвих рухів по сцені, що дозволяє акцентувати увагу глядачів на потрібних речах.

Щодо самого балету, то є одна рекомендація для глядача: освіжити в голові перед походом до театру сюжет роману. Тоді не буде питань, що відбувається, хто всі ці люди і чому героїня наприкінці помирає. Якщо ви будете в курсі, то станете співучасником дійства. Тоді вам залишиться лише насолоджуватися музикою, зчитувати “мову” тіла, дивуватися зробленому героями життєвому вибору та у фіналі робити висновки для себе. А їх буде з чого робити, бо вистава несе у собі дуже багато інформації.

Підбиваючи підсумок, можна привітати Національну оперу України з успіхом. Блискуча постановка, яка, безперечно, стане хітом репертуарної афіші. Одна лише проблема – у грудні після двох прем'єрних днів балет “Мадам Боварі” ми більше не побачимо. Доведеться перенести похід на цю виставу на наступний рік. Все тому, що попереду свята та вся груднева та частково січнева афіша – це суцільний балет “Снігова королева”. Ялинки – наше все. А Флобер трохи зачекає, але лише трохи. "Мадам Боварі" - це краса, яка здатна лікувати душу, а це нам сьогодні прописано всім поголовно.

Читайте також: Який зріст у Снігової королеви? Чим у Нацопері замінили "Лускунчика"

Читайте також: Різдвяний грудень – 2023 у Києві. Куди піти з дитиною: топ-7 подій

Читайте також: "Війна дарує глядача, якому театр цікавий" - інтерв'ю з художнім керівником ДРАМІКОМ Сергієм Мазаним