Приятель Путіна Орбан штовхає ЄС на край прірви – POLITICO

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан регулярно підштовхує ЄС до краю прірви, але дипломати панічно бояться, що його ворожість до України зараз остаточно штовхне Союз у прірву. Назріваюча політична криза досягне апогею на саміті в середині грудня, коли лідери ЄС мають ухвалити історичне рішення про початок переговорів щодо прийняття України до Союзу і укласти ключову бюджетну угоду, щоб дати 50 мільярдів євро для її економіки, яка розхитується через війну. Зустріч має дати сигнал США, що, незважаючи на політичне відволікання через війну на Близькому Сході, ЄС повністю відданий Україні. 

Ці надії, схоже, можуть бути перекреслені Орбаном, який підтримує тісні зв'язки з російським диктатором Владіміром Путіним і якого багато хто вважає таким, що підірвав демократію і верховенство права в Угорщині. Він вимагає заморозити весь політичний і фінансовий процес доти, доки лідери не погодяться на повний перегляд підтримки Києва з боку ЄС, пише POLITICO.

Це завдає лідерам Євросоюзу великого головного болю. Хоча Угорщина становить лише 2% населення ЄС, Орбан може тримати Союз у заручниках, оскільки ЄС повинен діяти одностайно щодо великих стратегічних рішень – в тому числі щодо початку переговорів з Україною щодо вступу.

Це далеко не перший раз, коли Орбан встромляє палки у колеса ЄС. Він був найголоснішим противником санкцій проти Росії з моменту окупації Криму Путіним у 2014 році. Але цього разу все інакше, кажуть дипломати і чиновники ЄС. 

«Ми прямуємо до великої кризи», – сказав один з чиновників ЄС, який побажав залишитися анонімним, а один високопоставлений дипломат ЄС попередив, що у грудні може бути «одне з найскладніших засідань Європейської Ради».  

Теоретично, на столі є «крайній варіант», який би відрізав Угорщину від політичних рішень ЄС, але країни відчувають, що аварійний шнур є токсичним через прецедент, який би створив роз'єднаність і фрагментацію ЄС. Наразі європейські лідери, схоже, вдаються до свого звичного підходу – улесливого залицяння до «поганого хлопчика», щоб спробувати домогтися компромісу.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель, чия робота полягає в тому, щоб укладати угоди між 27 лідерами, очолює м'який пошук компромісу. На початку цього тижня він відвідав Будапешт для інтенсивної двогодинної дискусії з Орбаном. Хоча зустріч не призвела до негайного прориву, вона була корисною для розуміння занепокоєння Орбана, сказав інший чиновник ЄС.

Вся справа в грошах

Деякі дипломати ЄС інтерпретують погрози Орбана як стратегію посилення тиску на Європейську комісію, яка затримує виділення Угорщині 13 мільярдів євро з фондів ЄС через побоювання, що країна не дотримується стандартів ЄС щодо верховенства права. 

Інші, однак, кажуть, що було б помилкою не заглядати за межі безпосередньої трансакційної тактики. Орбан вже давно ставить під сумнів українську стратегію ЄС, але його ігнорували або зображували як маріонетку російського президента Володимира Путіна. 

Орбан все частіше опиняється в ізоляції в Брюсселі. Колишніх миротворців, таких як колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель або інших «шептунів Орбана» з так званої Вишеградської четвірки – Словаччини, Польщі, Угорщини та Чехії – більше немає. Очікуване повернення Дональда Туска, проєвропейського та антиросійського лідера Польщі, лише посилить статус Орбана як самотнього, зухвалого опозиціонера.

«Не залишилося нікого, хто міг би напоумити Орбана. Зараз він підриває ЄС зсередини», – сказав третій чиновник ЄС. 

Як боротися з загрозами Орбана

Теоретично, Брюссель може вийти з великими гарматами і застосувати проти Угорщини так звану процедуру ЄС за статтею 7, яка використовується, коли вважається, що країна ризикує порушити основні цінності Союзу. Цю процедуру іноді називають «ядерним варіантом», оскільки вона передбачає найсерйознішу політичну санкцію, яку блок може накласти на країну-члена – призупинення права голосу при прийнятті рішень ЄС.

Через такі далекосяжні наслідки цей варіант не надто охоче застосовують проти Угорщини. Коли лідери ЄС запровадили «дипломатичні санкції» проти Австрії у 2000 році (після того, як партія австрійського ультраправого лідера Йорга Гайдера увійшла до коаліції), це призвело до зворотних наслідків. Багато австрійців були розлючені втручанням ЄС, і антиєвропейські настрої різко зросли. Санкції були скасовані пізніше того ж року. 

Зараз у Брюсселі широко поширене відчуття, що стаття 7 може викликати подібну реакцію в Будапешті, підживлюючи популізм, а в довгостроковій перспективі може навіть спровокувати ефект снігової кулі, що призведе до непередбачуваного виходу Угорщини з блоку.

З огляду на ці побоювання, дипломати подвоюють зусилля, щоб обійти угорське вето.

Один із варіантів – розбити 50 мільярдів євро з 2024 по 2027 рік для України на менші суми на щорічній основі, сказали три посадовці. Але критики попереджають, що цей варіант не досягне мети забезпечення більшої передбачуваності та визначеності для державних фінансів України, які перебувають у скрутному становищі. Це також стало б поганим політичним сигналом: якщо ЄС не може взяти на себе довгострокові зобов'язання перед Україною, то як він може просити США зробити те ж саме? 

Така ж дилема стосується і запланованої військової допомоги ЄС. Країни ЄС могли б використовувати двосторонні угоди, а не структури ЄС, такі як Європейський фонд миру, для надання військової допомоги Україні – фактично усунувши вплив Орбана. Але це означало б, що ЄС не відіграє жодної ролі у наданні зброї, що є визнанням безсилля, яке важко проковтнути і яке шкодить єдності ЄС щодо підтримки України.

Гра в довгу 

Залишається ще один варіант за замовчуванням, і це класика ЄС: відкласти прийняття ключових рішень щодо української політики на початок наступного року. За словами дипломата ЄС, така затримка призвела б до розмов про розкол єдності ЄС. Але «в реальному світі це не буде проблемою, тому що бюджет України в порядку до березня 2024 року».

Але Європа йде на вибори в червні наступного року, що ускладнює прийняття чутливих рішень. «Наближення до виборів не полегшить ситуацію», – сказав другий чиновник ЄС, підкресливши, що швидкі рішення є ключовими для України. 

«Ніхто не відчуває себе комфортно з огляду на те, що відбувається в Угорщині. Це дуже важко переварити, враховуючи кампанію, яку він веде проти ЄС і проти президента. Коли він запитує свій народ про багато речей, він не запитує, якщо ЄС настільки гірший за СРСР, чому він не виходить з нього?» – заявив журналістам 30 листопада єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Хан.

«Орбан грає в довгу. З Вілдерсом, ще одним або двома ультраправими лідерами в Європі і потенційним поверненням Трампа він може незабаром виявитися менш ізольованим, ніж ми всі думаємо», – сказав європейський чиновник ЄС. 

Нагадаємо, що Будапешт звинувачує Київ у порушенні прав нацменшин і погрожує блокувати початок переговорів із Брюсселем про вступ України до ЄС. Як у цій ситуації нашій країні зняти загрозу з боку уряду Віктора Орбана? Чи готові в Києві піти на компроміси пояснює оглядач відділу міжнародної політики «Дзеркала тижня» Володимир Кравченко у статті «Торги Орбана: чого Угорщина насправді домагається від України» на ZN.UA.