Серіал «Волонтери» і 40 уколів у живіт проти сказу

На каналі ТЕТ вийшов 16-серійний комедійний серіал «Волонтери» виробництва ТОВ «Драйв продакшн». Назва цього товариства чомусь узагалі не на слуху — на відміну від його зіркового «брата» «Кварталу 95», із яким «Драйв» вийшов з однієї бізнес-колиски та багато років спільно виробляв для ТЕТ серіали («Танька і Володька», «Країна У», «Одного разу під Полтавою», «Одного разу в Одесі»). Новий проєкт знятий соло, але якщо треба коротко схарактеризувати гумор «Волонтерів», то він «кварталівський». Слід очікувати багато лайки та брутальних жартів, але з мораллю. В серіалі є купа відомих акторів і гумористів, зокрема, Ігор Ласточкін, Кирило Ганін, Станіслав Боклан, Ірина Сопонару, дует Бампера і Суса тощо. Більшість акторів регулярно зустрічається на сцені, наприклад, у «Лізі сміху».

Нічого не маю проти лайки, тим більше, що «Волонтери» створені у двох версіях — цензурованій, для телебачення, де вся обсценна лексика запікана, і оригінальній, для поціновувачів, у інтернеті. Брутальні жарти («у нас сьогодні замовлення невелике, як х… у Путіна») пережити можу, з мораллю згодна. Серіал закликає до взаємодопомоги, стійкості, згуртованості та, звісно, віри в перемогу. Майже без пафосу, до речі. Але попри всі козирі «Волонтери» здалися мені невдалими. І не лише мені, з огляду на показники серіалу. Дивно, адже рік тому в ютубі вийшов однойменний скетчком із тими ж самими героями й акторами, який мав успіх. То що не так із цьогорічним проєктом?

 Герої Станіслава Боклана і Наталії Кленіної намагаються переконати «ватного» родича

Нові (як і старі) «Волонтери» — це набір скетчів із життя купки знайомих між собою киян, які після 24 лютого почали допомагати армії та цивільним. Вони збирають донати та купують військове обладнання, возять гуманітарку в деокуповані населені пункти, годують покинутих тварин, плетуть сітки, розважають дітей переселенців тощо. Герої не є представниками якихось великих благодійних фондів, а просто допомагають у межах своїх можливостей і трішки поза ними. Ну бо з роботою погано, з зарплатнею ще гірше, часу на все не вистачає, а збори стрімко падають. Тому волонтери влізають у борги, зривають спини та страждають від докорів совісті через свої слабкості. У перервах між волонтерством герої ховаються «на калідорі» під час тривог, сперечаються з ватними родичами та клієнтами, зустрічаються з друзями, мріють про шопінг тощо.

Українці, які залишилися в країні, легко впізнають більшість сюжетних ліній. Але в новому серіалі всі ці історії, попри їхню реалістичність, виглядають вигадкою. Адже герої спілкуються між собою не як звичайні люди, а як актори на сцені «Ліги сміху». З гучними інтонаціями тамади, що розповідає анекдот.

 Ігор Ласточкін у ролі Ігоря і Кирило Ганін у ролі Кирила у звичному стані

Загалом персонажі серіалу переважно перебувають у поганому настрої. Можна було б зрозуміти, якби це стосувалося лише головних героїв Кирила й Ігоря. Вони кожен день проводять багато годин у замкнутому просторі свого бусика, який учергове кудись їде у волонтерських справах. Через це вони постійно сперечаються та розмовляють на підвищених тонах. Але й інші не відстають.

— Нє, ну це капець якийсь. У групі написала, хто може плести сітку. Всі окнули, а вчора почалося: то одна не може, то друга, то третя. Марина написала: рожає вона! Не могла ще день потерпіти? — скаржиться волонтерка Настя.

— А Оленка що? — питає її подруга Саша.

— Поїхала в притулок, і її там собака вкусив. 40 уколів роблять.

— Їй чи собаці?

— Знаючи ту Оленку, там обом треба.

Різниці між жартами та лихослів’ям автори сценарію (а це, переважно, самі актори серіалу) явно не відчувають. Заразом нагадаю, що 40 уколів у живіт для запобігання сказу не роблять із минулого століття. Цю страшилку дуже полюбляли в Радянському Союзі, й не впевнена, що молодше покоління глядачів її зрозуміє. Але якщо тут є підстави посперечатися, адже історію про Луї Пастера та його відкриття можна легко нагуглити, то для іншого радянського «гумору» пристойних пояснень немає. Так, в одній зі сцен героїні збирають по пакетах форму для військових.

— Наступний Горобець Віктор. Верх 54, низ 46, взуття 40, — читає героїня список.

— Взуття 40?! А, ну Горобець же, — сміється інша.

— Прізвище просто так не дають, — підтримує третя.

— Наступний Малюк Станіслав. Верх 58, низ 58, взуття 45.

— Ніфіга собі Малюк!

 Ірина Сопонару в ролі Ірини й Аліна Блажкевич у ролі Аліни думають про розміри

Я ледь із телевізором не почала розмовляти після таких жартів. Хотіла розповісти, що востаннє глузування з прізвищ чула в школі. Але глядачі виявилися розумнішими за мене та взялися писати коменти в інтернеті. Найбільше команда проєкту отримала не за насмішки над Горобцем і Малюком, а за жарт про Одесу. В одній із серій до Ірини, дружини Ігоря, приїхала сестра та запропонувала гроші за ночівлю.

— Я ж не з Одеси, щоб брати гроші з родичів за проживання, — відмовився Ігор.

Одесити обурилися і запропонували вигадати новий мем за участю тилових українських міст, які відзначилися цінами на житло під час масової евакуації. Хотіли автори сценарію розважити глядачів, а натомість наступили на болюче місце.

У нових «Волонтерах» зустрічаються не лише застарілі жарти, а й застарілі погляди. Чомусь жінки в серіалі вкрай низько оцінюють розумові здібності чоловіків і гноблять їх при першій нагоді.

— Світло зникло? Зараз гляну, — пропонує Кирило.

— Тю, гляне він, — із презирством відповідає дружина Саша.

Або Ірина з Ігорем обговорюють плани на день, і з’ясовується, що у чоловіка майже немає справ, на відміну від дружини.

— Ти все одно до Аліни їдеш. А можеш там заявки за мене позаповнювати? І в мене тоді взагалі вільний день буде, — закликає Ігор.

— Та щас! Розігналася прям, канешно. Я ж кажу, в мене там діти, — відповідає кохана.

Такий собі привіт від «Сватів» із його концепцією сімейних відносин, де хто кого ліпше принизить, той і переміг. У торішніх «Волонтерах» цього не відчувалося. Герої сварилися лише по ділу, а в паузах любили один одного. І нічого, жарти були смішні. Ба більше, навіть пряма реклама в старому скетчі не дратувала, а веселила, бо була вписана в сценарій зі смаком. А в нових «Волонтерах» він кудись подівся.

 Станіслав Боклан і Наталія Кленіна в кадрі з «Волонтерів»-2022. У новому серіалі на поцілунки не розраховуйте

Напевно, у творців серіалу був задум показати, що люди дуже втомилися, але все одно продовжують допомагати країні. Остання серія навіть окремо присвячена цій темі. Головна героїня епізоду Аліна зіткнулася з тим, що всі її волонтери або захворіли, або зайняті своїми справами, тому розвантажити фуру з гуманітаркою нема кому. І в неї трапляється нервовий зрив, у який ніхто не вірить.

— Аліна втомилася та пішла.

— Це неможливо, в неї ядерний реактор в дупі.

— Виявляється, можливо.

— Та бути не може. Може, в неї клімакс?

— Ти чув? Аліна втомилася!

— А версія з клімаксом вже була?

У фіналі, звісно, всі кидають справи та приїжджають Аліні на допомогу, де вона штовхає спіч про те, що «ми не маємо права втомлюватися. Тільки після перемоги».

 Головні герої разом. Поки що.

Згодна. Але після перемоги, якщо судити по «Волонтерах», відпочити теж не вийде. Ми всі невтомно будемо сваритися та писати заяви на розлучення.