Довкола піраміди в Індонезії віком 27000 років спалахнув скандал: вона може переписати історію, але чи будували її люди

Стаття науковців про піраміду віком 27000 років, яка знаходиться у доісторичному місці Гунунг-Паданг на Західній Яві у Індонезії спричинила скандал і, в певному сенсі, розсварила науковців. Поки одні захищають версію про найдревнішу піраміду в історії людства, яка на десятки тисяч років випередила піраміди Єгипту, інші ставлять під сумнів саму версію про те, що її збудували люди.

Подробиці суперечки довкола сенсації, яка потрапила на шпальти усіх світових ЗМІ розповідає науковий журнал Nature. Тим часом, журнал Archaeological Prospection, який був першоджерелом статті про піраміду, розпочав розслідування, яке має визначити, наскільки достовірною була опублікована наукова робота.

Статтю в Archaeological Prospection було опубліковано 20 жовтня. Після цього сенсацію обговорювали в усіх наукових колах. Головна тема – піраміда, вік якої сягає 27000 років. Таке відкриття здатне переписати історію людства не лише тому, що найстаріша з раніше відомих гігантських пірамід – піраміда Джосера – була збудована лише 4600 років тому, а й тому, що не існує жодних інших доказів того, що настільки древні люди були здатні будувати такі складні споруди.

До цього найвідомішим з мегалітичних об'єктів був Гьобеклі-Тепе в Туреччині, який було побудовано каменярами близько 11 000 років тому.

Один з співавторів оригінальної статті, геолог з Національного агентства досліджень та інновацій (BRIN) в Бандунгу (Індонезія) Денні Хілман Натавіджаджа стверджував, що "піраміда стала символом розвиненої цивілізації".

Але не усі розділяють ентузіазм вченого. Так, археолог з BRIN Лутфі Йондрі, який вивчав цивілізації в Індонезії, каже, що не існує жодних доказів існування розвиненою цивілізації. Ба більше, його робота показала, що між 12000 і 6000 років тому люди в регіоні жили в печерах. Що явно не сходиться із ідеєю про те, що задовго до цього вони були здатні збудувати гігантську піраміду. Жодні розкопки цього періоду також не виявили доказів складної каменярської роботи.

Британський археолог Флінт Діббл з Кардіффського університету також здивований тим, що прочитав у статті і взагалі не розуміє, як робота вчених "була опублікована в такому вигляді". Він зауважив, що висновки про місце і його вік абсолютно не обґрунтовані.

Гунунг-Паданг складається з п'яти східчастих кам'яних терас з підпірними стінами та сполучними сходами, які розташовані на вершині згаслого вулкану. Натавіджаджа та його колеги впродовж трьох років досліджували це місце, щоб визначити, що лежить під терасами. Вони стверджують, що знайшли докази окремих фаз будівництва.

Автори статті стверджували, що внутрішній шар – це затверділе лавове ядро, яке було "ретельно виліплене". Наступні ж шари гірських порід були "розташовані як цеглинки". Радіовуглецевий аналіз ґрунту, що було виявлено між камінням, дозволив встановити, що перший етап будівництва нібито відбувся між 27 000 і 16 000 роками тому. Останні же шар, який включає видимі ступінчасті тераси, був встановлений між 4 000 і 3 100 роками тому.

Однак Діббл зауважує, що доказів саме будівництва цих шарів, схоже, не існує. На його думку, усі ці шари утворилися внаслідок природного вивітрювання і руху гірських порід з плином часу. За його словами, камені просто скочувалися згори і складалися один на один, що є цілком природнім процесом.

Натавіджая, однак, не погоджується і стверджує, що камені були занадто великими і впорядкованими, щоб просто скотитися туди.

Тим не менше, Діббл переконаний у малоймовірності того, що піраміда була створена людиною. Він вважає, що немає жодних доказів "роботи або чогось, що вказувало б на те, що вона створена людиною".

Натавіджаджа захищає свою теорію, стверджуючи, що на Землі могла існувати розвинена глобальна цивілізація, яка була винищена наприкінці останнього льодовикового періоду 12000 років тому. Про ймовірність існування такого цивілізації і в Гунунг-Паданг йшлося у документальному фільмі "Стародавній апокаліпсис", який вийшов на Netflix у 2022 році.

Але археологи не сприймають аргументи співавтора дослідження. Білл Фарлі з Університету штату Південний Коннектикут (США), каже, що автори не навели жодних доказів існування такої цивілізації. Зокрема, він зауважує, що зразки ґрунту, які вказують на вік у 27000 років, мають точне датування, але не містять доказів людської діяльності. Якби цивілізація справді існувала, у ґрунті було б виявлено ознаки її діяльності – деревне вугілля, фрагменти кісток та інше.

Наразі Archaeological Prospection та його видавець Wiley розпочали розслідування щодо статті Натавіджаджа та його колег.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, що у джунглях в північній Гватемалі було виявлено мережу міст народу мая. Це відкриття може кардинально змінити уявлення про те, як було влаштоване життя цих людей.