Через війну в Україні посилилася проблема резистентності до протимікробних ліків

Серед поранених військових та цивільних, які постраждали під час військових дій в Україні, мають інфекційні ускладнення, спричинені збудниками, які нечутливі до цих препаратів в понад 75%, а в деяких випадках – до 100%.

Про це повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я України.

У відомстві підкреслили, що стійкість до протимікробних препаратів є особливо небезпечною під час війни. Тому МОЗ затвердив єдиний стандарт щодо профілактичного застосування антибіотиків, що сприяє ефективному лікуванню поранених. 

За словами заступника міністра охорони здоровʼя, головного державного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, в Україні, за підтримки міжнародних партнерів розробили новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю.

“З початку повномасштабної війни проблема антимікробної резистентності посилилась через збільшення кількості поранених.  Крім того, з гуманітарною допомогою надходить значна кількість антибактеріальних препаратів, контроль за використанням яких досить обмежений. Тому, на виконання  стратегічних цілей визначених ВООЗ та Європейським Союзом, Міністерство охорони здоров’я розробило новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю. Він, зокрема, включатиме розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками тощо", – зазначив Кузін.

У МОЗ наголосили, що затверджено єдиний стандарт, заснований на результатах досліджень, підходах до профілактичного застосування антибіотиків, що дозволяє якісно лікувати поранених. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву (відповідно класифікації WHO AWaRe). Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків. 

Також у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку АМР відповідно до віднесення до певної групи WHO AWaRe (за відсутністю прямих протипоказань). 

Серйозним кроком для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску і нераціонального вживання антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 року електронного рецепта на них. Відтоді виписано 933 тисячі електронних рецептів на антибіотики. Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем, наголосили у МОЗ. 

За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей у світі були повʼязані з антибіотикорезистентністю, зокрема понад мільйон були безпосередньо спричинені нею. Внаслідок поступового розвитку стійкості бактерій до антибіотиків з кожним роком лікування від інфекційних хвороб бактеріального походження – таких, як пневмонія, ангіна, туберкульоз, гонорея – стає все важчим. Хірургічні операції, зокрема кесарів розтин або видалення апендикса, трансплантація органів, хіміотерапія стають все більш ризикованими.

Нагадаємо, МОЗ наказом від 23.08.2023 № 1513 затвердило новий стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Він розроблений згідно з найкращими світовими медичними практиками, визначає, які антимікробні препарати, в яких випадках і за якими механізмами мають призначати лікарі пацієнтам, щоб досягнути якісного та безпечного лікування з мінімальними ризиками поширення антимікробної резистентності.

Згідно з наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614 у кожному стаціонарі незалежно від форми власності має бути запроваджена система профілактики інфекцій, інфекційного контролю та адміністрування протимікробних препаратів. Передбачений цим наказом комплекс заходів дозволить покращити протидію поширенню інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню профілактику, знизить поширення антимікробної резистентності, оптимізує використання антибіотиків та зменшить фінансове навантаження на лікарню.