Фінплан Укртатнафти розкрив "прибутки" Укрнафти — експерт розповів про мільярдні зловживання

Так звана націоналізація "Укрнафти" і "Укртатнафти" не витримує жодної критики, вилучення часток у приватних акціонерів було сумнівним, а доводи для такого рішення — брехливі.

Про це у своєму пості написав політичний оглядач Михайло Шнайдер, коментуючи ситуацію, що склалася довкола підприємств за нового менеджменту.

"Майже рік всі ми чуємо про космічні здобутки "Укрнафти", але нічого не чуємо про "Укртатнафту". "Укрнафта" є видобувною компанією, її місія видобувати нафту та газ і реалізовувати їх на біржових торгах. Ще є у власності "Укрнафти" невелика мережа АЗС, яка забезпечувалася покупними нафтопродуктами. Це повністю спростовує поширену брехню про відмову в постачанні пального армії, бо "Укрнафта" не є і ніколи не була виробником пального, а є виключно видобувною компанією", — наголошує експерт.

Як нагадав Шнайдер, "Укрнафта" викуповувала нафтопродукти для реалізації на власних АЗС і "задовольняла усі запити військових, Нацгвардії та інших Сил оборони наданням благодійної допомоги пальним з власних заправок".

"КРАПКА. Іншого пального в "Укрнафти" просто ніколи не було, а танки і літаки чомусь не споживають сиру нафту та природний газ. Тобто, основна неправдива підстава для прийняття рішення про примусове вилучення військовими видобувної "Укрнафти" — повністю спростована Фактами… А чи була взагалі необхідність вилучення 49,9% у приватних акціонерів у власність військових? Звісно, НІ", — зазначає оглядач.

Шнайдер пояснив, що частка в 50,1% і так належали державі через НАК "Нафтогаз" України, який і так, як мажоритарний акціонер, "за вказівкою уряду мав усі повноваження змінити керівництво і призначити того ж Сергія Корецького" ("керівника-мільйонера", "Чарівника-Прибутківця").

Також він звернув увагу і на ситуацію з "Укртатнафтою", адже уряд повинен тепер затвердити фінплан Кременчуцького НПЗ. Документ направили Кабміну 25 листопада, і він "є досить цікавим для аналізу, бо проливає світло на штучну надприбутковість "Укрнафти" і безпідставні вихваляння Корецького з Шурмою".

"При отриманому фактичному доході у 2021 р. в 52,96 мільярда гривень, — продовжує Шнайдер, — Міноборони просить затвердити в поданому фінплані на 2023 р. доходи "Укртатнафти" на рівні 11,49 млрд, що майже на 80% нижче ніж у довоєнному 2021-му, і при курсі долара на 40% нижче ніж Зараз. До речі, сукупний дохід "Укрнафти" у 2021 р. склав 37 млрд грн, а разом з 53 млрд "Укртатнафти" загальний дохід обох підприємств склав 90 млрд грн. Чому ці цифри важливі, бо у фінплані "Укрнафти" 2023 урядом затверджено дохід на рівні 94 млрд грн, які мають створити ілюзію надлюдських менеджерських якостей Корецького та його куратора Шурми".

Експерт додає при цьому, що "Укрнафта" (яка одночасно з "Укртатнафтою" керується Корецьким) передає видобуту нафту та конденсат на Кременчуцький НПЗ, "залишає заводу копійки у вигляді оплати послуг з переробки, а вироблені нафтопродукти забирає і продає самостійно".

"Тому, більше 50 мільярдів доходів які б могла отримати самостійно "Укртатнафта", пан Корецький одноосібно переклав з однієї кишені до іншої — у скарбничку "Укрнафти", тим самим створивши ілюзію про суттєве збільшення прибутковості", — аргументує оглядач.

Експерт, посилаючись на статистику, також зазначив, що на адресу Міноборони в 2023-му поставили лише 234 тисячі тонн нафтопродуктів, а виробили їх за цей період в пʼять разів більше.

У цьому ключу експерт вказав на системний абсурд у ситуації довкола "Укртатнафти" і "Укрнафти": "Ставка верховного головнокомандувача вилучає частину (міноритарну) акцій "Укрнафти" у власність військових під гаслами забезпечення пальним ЗСУ, в той час коли компанія тільки добуває нафту і не є виробником. Далі, "Укрнафта" забирає собі з заводу всі прибутки які піарить у якості своїх досягень, а на адресу військових для яких начебто й вилучалися ці акції, відвантажує лише 20% (!!!) з отриманих від переробки нафтопродуктів, при тому за ринковими цінами, ще й накрутивши мільярд ПДВ…".

"Тому повністю не витримує критики мета так званої націоналізації від Шурми. Бо привезти 250-300 тис. тонн пального на рік (20-25 тисяч т./місяць) і поставити за ринковими цінами на адресу Міноборони, зміг будь-який трейдер, і для цього не потрібно було створювати дуже сумнівну юридичну схему, за яку потім відповідатиме Держава", — резюмує він.