Розбіжності із США. WP про провал контрнаступуСюжет

The Washington Post провів найкомплексніше дослідження українського контрнаступу. Опублікований у двох частинах матеріал ґрунтується на інтерв’ю з більш ніж 30 українськими та американськими чиновниками, а також із більш ніж двома десятками офіцерів та солдатів на передовій. Деякі офіцери та солдати розповіли про військові операції на умовах анонімності.

 

Кореспондент.net зібрав головні тези дослідження The Washington Post.

 

Як велася підготовка

 

WP зазначає, що у січні 2023 року, за п’ять місяців до початку контрнаступу, тодішній голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі відвідав на полігоні в Німеччині солдатів 47-ї бригади, які мали стати основною “проривною силою” українського контрнаступу. Дізнавшись, що більшість із них не мають бойового досвіду, Міллі сказав американським інструкторам: “Дайте їм усе, що у вас є”.

 

Навесні 47-й солдати повернулися в Україну, а на початку травня вже передислокувалися ближче до лінії фронту, але наказу про атаку їм так і не давали. Багато хто в підрозділі відчував, що елемент несподіванки втрачено і ворог знав, звідки прийдуть сили.

 

Американці переконували зосередити контрнаступ на одному напрямку у Запорізькій області, а український план передбачав наступ на трьох напрямках та стримування російських сил.

 

За планом українського командування, наступ мав йти на південь двома різними шляхами до Азовського моря, а також на сході України навколо міста Бахмут.

 

Не за планом

 

70% військовослужбовців 47-ї бригади, яка вела контрнаступ і була оснащена новітнім західним озброєнням, вступили в бій без бойового досвіду.

 

7 червня 47-а бригада мала розпочати контрнаступальні дії, щоб за перші 24 години просунутися майже на 9 миль до села Роботине, надалі звільнити Мелітополь і перерізати російські шляхи постачання.

 

Однак “все пішло не за планом”. Щільність мінних полів та обстрілів перевищила всі очікування, втрати людей і техніки були надто великі, багато бійців “вперше переживали шок від бою” і відходили на перегрупування, щоб знову вступати в кривавий бій. “Це був пекельний вогонь”, – сказав Олег Сенцов, командир взводу 47-ї бригади.

 

На четвертий день генерал Залужний побачив західну військову техніку, що згоріла: американські БМП Бредлі, німецькі танки Леопард, машини розмінування покривали поле бою. Кількість загиблих та поранених підірвала бойовий дух.

 

За словами високопоставленого українського військового, Залужний наказав своїм військам призупинити атаку до того, як буде знищено все обмежене українське озброєння.

 

Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою, механізованою атакою за підтримки артилерійського вогню, як радили його американські колеги, Залужний вирішив, що українські солдати підуть пішки невеликими групами по 10 осіб – цей процес збереже техніку та життя, але буде набагато повільнішим.

 

Замість того, щоб здійснити першого ж дня прорив на 9 миль (майже 14,5 км), українці за майже шість місяців з червня просунулися приблизно на 12 миль (19,3 км) углиб і звільнили кілька сіл, пише WP. Навіть Роботино вдалося звільнити далеко не за два дні, а Мелітополь все ще недосяжний.

 

Суперечки із США

 

Невдачі України на полі бою призвели до розбіжностей із США щодо того, як найкраще прорвати глибоку російську оборону.

 

Командувач американськими силами в Європі не міг зв’язатися з українським головнокомандувачем упродовж кількох тижнів на початку кампанії на тлі напруженості через різне бачення рішень на полі бою.

 

Кожна сторона звинувачувала іншу у помилках та прорахунках. Американські військові дійшли висновку, що Україна недопрацювала у базовій військовій тактиці, зокрема у використанні наземної розвідки для розуміння густини мінних полів. Українські офіційні особи заявили, що американці, здається, не розуміють, як бойові дрони та інші технології трансформували поле бою.

 

Не дали зброю?

 

Наприкінці осені 2022 року голова Пентагону Ллойд Остін запитав головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, що Україні потрібне для весняного наступу. Той відповів, що йому знадобиться 1000 одиниць бронетехніки та дев’ять нових бригад, які пройшли навчання у Німеччині. За словами співрозмовника WP, Остін після цього сказав колегам, що це практично неможливо.

 

WP також пише, що, за підрахунками Пентагону, Україні потрібно було 90 тисяч або більше 155 мм артилерійських снарядів на місяць, а американське виробництво становило лише близько десятої частини цього обсягу.