У столичному сквері встановили «пісуар для собак»

Новий елемент благоустрою у вигляді бетонного конуса з’явився на вході до скверу з боку вулиці Олеся Гончара. Петперентів інформують, що їхні собаки можуть залишати на конусі свої «повідомлення». Це допоможе захистити рослини від собачих міток, ідеться на інформаційній табличці. Про це розповідає The Village Україна.

Розпитали комунальників, що це за практика та де ще в місті можуть з’явитися «пісуари для песиків».

Чеська розробка

Пісуари для собак – чеський винахід. Його близько десяти років тому придумав мешканець Брно та петперент Франтішек Томечек, а розвинути продукт та отримати патент на розробку допомогла графічна дизайнерка Шарка Фіалова. Тепер собачі пісуари продають у Канаді та низці європейських країн. Зокрема, їх можна побачити в Брно, Празі, Варшаві, Будапешті й Калгарі.

У вересні 2023-го пісуари для собак також з’явилися в чеському місті Плзень, де власники нерухомості скаржилися на собачі мітки на фасадах будинків. Щоб вирішити проблему, для одного з районів міста закупили 24 бетонні конструкції, де собаки можуть помочитися.

У корпусі пісуара є отвори, через які невелика кількість сечі потрапляє до резервуара всередині конструкції. Це потрібно для того, щоб створити постійний запаховий слід, який не змиватиметься дощем або снігом і приваблюватиме інших собак. За задумом, завдяки цьому вони мочитимуться у визначеному місці, а не де-небудь уздовж вулиці.

«Собакам подобається форма пісуара, а також запах. Навіть якщо вони підходять до пісуара три-п’ять разів на день, у них є причина знову помочитися на нього, тому що вони відчувають запах сечі останньої собаки, яка туди підходила, і хочуть замаскувати його своїм власним. Так вони ніби мітять свою територію. І так собака завжди пісяє в одне заздалегідь визначене місце», – розповідали розробники пісуара.

Як і людські пісуари, чеська розробка призначена скоріше для самців. Самки, оскільки вони здебільшого мочаться сидячи й зазвичай не намагаються позначити свою територію так інтенсивно, як самці, не створюють для міста значної проблеми, відзначали автори пісуара. Команда також представила варіант пісуара з дерева, який можна встановити на приватному подвір’ї.

Місця для міських пісуарів у Плзені обирали з огляду на безпеку тварин: лише в зелених зонах, а не на прохідних частинах тротуарів. Також, з огляду на потреби собак як територіальних тварин, які захищають певну територію, пісуари встановлювали на початку або в кінці вулиці, або на перетині доріг.

Хто зробив пісуар для собак у Києві

Пісуар, який встановили у сквері на Гончара, не має отворів для рідини. Він є цілісним бетонним конусом із вкрапленнями камінців. У КП УЗН Шевченківського району, що виготовило пісуар, пояснюють, що наявність резервуара для сечі всередині конструкції не принципова.

«Отвори створені для того, щоб затримувати сечу й щоб вона пахла для собак. Тоді вони підходитимуть понюхати, що це таке. Але отвори – це не обов’язковий елемент. Камінці в нашому пісуарі виконують схожу роль, для собак це теж привабливо», – пояснює в коментарі провідна інженерка з ландшафтного дизайну КП УЗН Шевченківського району Ірина Благоляк, якій належить ідея встановити «пісуар для песиків» у Києві. Додає: «В Іспанії, наприклад, узагалі використовують металеві стовпчики, і в таких собачих туалетах навіть є зливна система. Тобто конструкція «пісуара» може бути абсолютно різна, це може бути навіть умовний пеньок, головне, щоб люди підводили туди своїх собак».

Ландшафтна архітекторка відзначає, що спостерігала таку практику в низці європейських міст: «У Європі в зелених зонах і на території приватних житлових комплексах, де продумане озеленення, встановлюють такі конструкції для захисту рослин від собачих міток, і це рятує. Також це допомагає захистити фасади будинків».

Пісуар для собак у сквері на Гончара – перший у місті від «Київзеленбуду». Наразі це експериментальний проєкт, який можуть розширити й на деякі інші зелені зони залежно від його результатів.

Читайте також: У Києві нагородили службових собак — церемонія «Чотирилапі захисники»

«Я запропонувала встановити пісуар, тому що саме в цьому скверику немає зон для вигулу собак. Це місце тінисте, тому тут не росли б газони, натомість на локації висаджені багаторічники. Тобто пісуар потрібний, щоби захистити рослини, але щоб собаки теж могли задовольнити свої потреби, тому що вони теж мешканці міста», – каже Благоляк.

У сквері росте лаванда, осока й гортензії, а також спірея (квітучі кущі) та злаки, відомі як «діамантова трава». «Якщо завдяки пісуару наші рослини не «погорять» від міток, звичайно, ця практика може бути цікавою для міста», – відзначає Благоляк.

Де в місті собаки можуть ходити в туалет

Вигулювати собак або гратися з ними без повідця можна не всюди. Вигулювати собаку – не те саме, що супроводжувати її. Так, вигул передбачає задоволення фізіологічних потреб тварини, зокрема випорожнення, пояснював у коментарі The Village Україна директор керівної компанії KК Atmosfera Олексій Ярчевський. «Основа непорозумінь – спільнокореневість слів «гуляти» й «вигул». Вигул – це набір із двох конкретних дій, який має суворо регламентуватися. Тож перебувати тваринки можуть де завгодно, а правил вигулу мають дотримуватися», – відзначав Ярчевський.

Вигул має відбуватися у спеціально відведених місцях, які позначені табличкою чи написом про те, що це – майданчик для вигулу тварин. А супроводження – це будь-який вихід поза межі будинку чи квартири, де утримують тварину, розповідала юристка й віцепрезидентка Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова.

Правила вигулу тварин в Україні встановлюють місцеві адміністрації. Так, у Києві діють «Правила утримання собак і котів у місті Києві», з якими можна ознайомитися на сайті КМДА.

Згідно з ними, собак можна вигулювати собак на прибудинкових територіях із тильної або технічної сторони будинку. У парках собак вигулювати заборонено (якщо це не спеціально відведена зона), але не заборонено їх супроводжувати на повідцях.

Також зонами для вигулу тварин є зони відчуження вздовж доріг і під лініями електропередач, санітарні зони навколо АЗС тощо, пустирі, ліси, лісопосадки, території, які мало відвідуються (наприклад, схили Дніпра), а також береги річок (крім територій пляжів і місць масового відпочинку).

Утримувачі тварин також повинні прибирати екскременти своїх улюбленців у місцях загального користування.

Читайте також: У столиці для діток з інвалідністю проводяться сеанси каністерапії — лікування за допомогою собак