У ЄС є будівельна та регіональна політика. І жодної – містобудівної – Ганна Бондар

В основі гострої боротьби навколо містобудівної реформи в Україні лежить відсутність гармонізації законодавства з ЄС та продовження життя представників влади у «світі міфів і легенд» – заявила в інтерв’ю парламентським аналітикам Руху ЧЕСНО Олександру Саліженку та Вікторії Олійник народна депутат та архітекторка Ганна Бондар. Вона є головою підкомітету ВРУ з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин і головою робочої групи по розробці Містобудівного кодексу.

«По-перше, потрібно гармонізувати наше законодавство з ЄС. Ми докладно дослідили це питання, послухали іноземців, і я зрозуміла, що ми досі живемо у світі міфів і легенд. У ЄС є будівельна та регіональна політика. Жодної містобудівної політики у ЄС немає. Є принципи, які наслідують», – відповіда Бондар на запитання в чому полягає основна проблема галузі й що державі реально потрібно змінити в підходах, аби запровадити чесні правила гри для всіх учасників будівельного ринку.

Нардеп навела приклад, коли Україна рухається в ногу з ЄС – питання енергоефективності у містобудуванні, де діє відповідний закон, що передбачає стратегічну екологічну оцінку під час розроблення планувальної документації. Але в Україні досі немає ані підзаконних актів, ані закону про переробку будівельного сміття (у ЄС заплановано до 2030 року 70% будівельного сміття переробляти на будматеріали). Також Україна досі не перейшли на єврокоди, а користується ДБН та ДСТУ.

За словами Бондар, у Євросоюзі на регіональному рівні діє політика згуртованості – cohesion policy, яка ґрунтується на конкуренції.

«Наприклад, громаді потрібен міст, лікарня чи набережна, але грошей на будівництво немає. Потрібно подаватися на грант ЄС. Громада формує заявку й подається. У результаті громади конкурують між собою за ресурс на будівництво. Виграє той, у кого є містобудівна документація, стратегія розвитку, проведене громадське обговорення, виділена земельна ділянка, є спроможність органів місцевого самоврядування подати заявку з бюджетом, із відповідними строками та виконавцями», – каже нардеп.

Такий підхід, за словами Бондар, спонукає громади розвиватися. Якщо місцеві жителі обрали мера, який нічого не робить й не має грошей, то вони обирають іншого. Так поступово накопичуються знання та якість самоврядування.

«Усі громади ЄС нині конкурують за населення. Ніхто в Європі не каже, що треба мати генплани, але без них шансів на розвиток менше. Для мене це було відкриттям. Я очікувала, що на сайті ЄС чітко визначено, якими мають бути міста, але цього немає. Як хочете, так і живете. Мене це дуже вразило. Ми поки так не мислимо», – сказала Бондар.

За її словами, в Україні вже є міста, які свідомо конкурують за населення. Вона ставить за приклад мера Миколаєва Олександра Сєнкевича.

«Я завжди його ставлю за приклад. Він розуміє, що місто може занепадати. Тому через свою діяльність залучає людей, бо люди – це основа. На жаль, через війну постійного населення в Україні може ставати менше, тому таку велику територію розвивати стане складніше. А вона дуже неоднорідна – прифронтові території, тилові, окуповані тощо. Отже, регіональна політика для нас дуже актуальна з урахуванням відновлення країни. На ній має будуватися майбутнє відновлення. Будівництво тут – хоч і ключовий, але інструмент», – вважає Бондар.

«Окрім того, всі іноземні експерти наголошували на двох принципах цієї роботи: децентралізація та участь громадськості. Це якраз і буде рух у напрямку гармонізації з ЄС. Війна – це дуже важливий виклик. Це суцільна руйнація. Ніхто не знає, як правильно реагувати на нього. Ми запровадили розроблення комплексних програм відновлення. Програми в процесі. Громадам важко, бо незрозуміло, на яку кількість населення розраховувати, й ситуація постійно змінюється. Додається руйнація, населення мігрує, евакуація, повернення – наразі це все дуже складно».

Ганна Бондар, народний депутат, голова підкомітету ВРУ з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин

Нагадаємо, у звіті про готовність України до переговорів щодо вступу до ЄС Єврокомісія зазначила, що Україні не варто приймати закон про містобудування в редакції, що існує нині. Судячи з контексту, йдеться про скандальний закон №5655, який уже рік лежить на Банковій без підпису президента. На старті нової версії реформи через прийняття Містобудівного кодексу, що вже розгортається в парламенті, експерт зі страхування Ібрагім Габідулін у статті «Гострі кути лжереформи №5655. Без презумпції винуватості учасників будівельного ринку» розповідає про ще один важливий аспект законопроєкту №5655, який від початку виводив його за цивілізовані рамки.