Законопроект про мови нацменшин в Україні: русифікація чи сходинка у ЄС?

В Україні з'явився новий привід для обговорення - законопроект №10288 у Верховній Раді (внесений прем'єр-міністром Денисом Шмигалем), який начебто повертає російській мові в Україні втрачені після серйозних змін у законодавстві позиції. Повністю законопроект має назву «Про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах».

Цей документ з'явився після того, як Венеціанська комісія (Європейська комісія «За демократію через право») проаналізувала Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» та висловила свою думку про права та свободи нацменшин у нашій країні, які (права та свободи) було б непогано збільшити та покращити.

Хоча висновки «Венеціанки» мають рекомендаційний характер, держави їх намагаються виконувати, а у разі цього законопроекту – «внесення відповідних змін до законодавства також дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської Комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена ЄС», йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

В чому проблема

Українці, які критикують цей законопроект, переконані, що він поверне російську мову в різні сфери життя українського суспільства, звідки її насилу прибирали. Наприклад, стане більше реклами та телепередач російською, можуть відкритися спеціалізовані книгарні, в яких 50% асортименту на законній підставі становитиме російськомовна література. Кількість україномовних програм на радіо та телеканалах може бути скорочена до 30% для мов нацменшин. Також пропонується використовувати в українських передачах та фільмах інші мови без дублювання та озвучування.

Російська мова повернеться до шкіл та вишів на правах мови національних меншин і нею діти зможуть отримувати базову освіту (за винятком української мови та літератури, історії України та захисту України). У приватних вишах може допускатися «навчання мовою національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу».

"Мовні гетто?"

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень уже висловився з приводу законопроекту: «Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови у деяких сферах суспільного життя на території України. зокрема, будуть нівельовані норми щодо обов'язкової частки книг державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів». Також Кремінь зазначив, що у 2021 році Конституційний суд України підтвердив відповідність норм мовного закону Конституції та всім міжнародним зобов'язанням України, і намір уряду врахувати усі рекомендації «Венеціанки» є помилковим. Тим більше що суд – це жорстке право, а висновки Венеціанської комісії – це лише рекомендації.

Заступник директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька на своїй сторінці в соцмережах висловила думку, що законопроект «містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують захисту. І що найнебезпечніше – дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо та відеореклами, книговидавництв та ін.»

Народний депутат України Володимир В'ятрович вважає, що норми закону у перспективі відкриють можливості для масштабної русифікації в Україні. А у співтоваристві «Мова об'єднує» категорично заявили:

- По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику у 2013 році, за часів Ківалова та Колесніченка. Які, до речі, виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції. Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи громадське протистояння, – кажуть активісти.

І додають, що цей законопроект надасть ведмежу послугу представникам національних меншин, дітей яких ізолюють у «мовних гетто», де більшість із них не зможе опанувати українську мову і відповідно не матиме шансів на нормальну роботу та кар'єру в Україні.

На захист законопроекту

Державна служба етнополітики України у свою чергу стверджує, що законопроект допоможе зберегти баланс між посиленням ролі державної мови та реалізацією прав нацменшин.

- Не передбачається зміни частки радіо та телемовлення державною мовою: як і раніше, 80-90% від загальної тривалості програм буде державною мовою. Тільки радіо- та телемовники, які ведуть мовлення корінними народами, мають забезпечити частку мовлення не менше 30% для української мови… Це становище вже діє для корінних народів України. Законопроект розширює його мовами національних меншин, - повідомили у Службі на запит агентства «Укрінформ».

І щодо лякаючої русифікації Державна служба етнополітики України запевняє: немає в законопроекті того, що загрожує фільмам та книжкам українською мовою.

- Російська мова не може замістити українську в кіно та на книжковому просторі України. Законопроект чітко означає, що всі його положення, що захищають мовні права національних меншин, не поширюються офіційними мовами країн, які проводять агресію щодо України, - зазначили у Службі.

Конкретно

Основні тези законопроекту № 10288:

• Забезпечення прав використання мов нацменшин у населених пунктах, де традиційно (протягом останніх 100 років) проживають представники цих меншин, чи де кількість представників нацменшини становить понад 15% населення.
• Гарантія права на використання мови відповідної нацменшини (серед офіційних мов ЄС) у класах (групах).
• Заохочення державою видавничої діяльності мовою нацменшин, зокрема через відкриття спеціалізованих книгарень (де не менше половини асортименту має бути мовою меншин).
• Приватні виші можуть обирати мову навчання – якщо мова національної меншини є однією з 24 мов Євросоюзу, але українська мова має вивчатися окремою дисципліною. Те саме стосується і шкіл.
• На культурних та будь-яких інших заходах супровід (конферанс) може проводитись мовою нацменшин, якщо цього вимагатимуть не менше 20 відвідувачів (глядачів) не пізніше ніж за 72 години до початку заходу.
• У місцевих ЗМІ допускається реклама мовою нацменшини за умови субтитрування українською мовою.
• У містах та областях створюються Центри національних меншин, про роботу яких Верховна Рада щорічно повідомлятиме уповноважений ВР України з прав людини.
• Радіо- та телемовники, які ведуть мовлення корінними народами чи нацменшинами, забезпечити не менше 30% мовлення державною мовою України.