Як молочники торують шлях до ринків ЄС

Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до Євросоюзу в грудні цього року. Для виробників та переробників молока це означає, що протягом декількох років вони зможуть мати доступ до одного з найбільших глобальних ринків світу. За даними генерального директора Global Markets Стівена Спенсера, об’єм молочного ринку ЄС цього року становив 143 млн тонн молочної продукції. Для порівняння: ринок США аналітик оцінив у 101 млн тонн.

Для українських виробників це жорстка конкуренція та виконання вимог, які потребують мільярдних інвестицій. Як стати повноцінним гравцем цього ринку, змусити українську владу врахувати голос галузі при формуванні умов інтеграції та не наступити "на граблі" вже скоєних помилок, з якими стикнулися українські зерновики та перевізники, підкорюючи ринок Євросоюзу, молочники обговорили на 15-й конференції "Молочний бізнес-2023", яка відбулася 30 листопада 2023 року. Вона об’єднала виробників, переробників молока, рітейл та європейських експертів.

Заручились бізнес-підтримкою в ЄС

Для успішної інтеграції молочному бізнесу потрібні інвестиції та гарантії безперешкодної торгівлі. Щоб не зустріти опору на молочних ринках ЄС на кшталт зерновому та транспортному, Спілка молочних підприємств України (СМПУ) домовляється з європейським бізнесом про присутність на цих ринках та спільні правила гри, які українські та європейські молочники будуть вимагати від своїх урядів.

Ця політика вже принесла перші позитиви. Зокрема, на польському ринку СМПУ злагоджено співпрацює з Польською молочною палатою (Polska Izba Mleka). Результатом цього стало те, що польські та українські молочні продукти прямували на ринки України та Польщі без перешкод під час "зернової" кризи. Наразі польські та українські виробники об’єднали зусилля для зняття блокади кордону польськими перевізниками.

В березні наступного року СМПУ хотіла би приєднається до Європейської молочної асоціації (EDA) з такою ж метою — формувати спільні вимоги та позиції для ринків, які мають почути урядовці ЄС та України. На більш тісній співпраці з європейськими компаніями та встановленні необхідних контактів в ЄС для захисту інтересів вітчизняних молочників наголошує виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур. "Спільний голос українських та європейських молочних компаній має бути потужним та почутим політиками цих країн до того, як Україна приєднається до ЄС", — вважає він.

Його колега, генеральний секретар Європейської молочної асоціації (EDA) Александр Антон, повідомив слухачам конференції, що СМПУ та EDA розробили три пункти спільного порядку денного, які будуть закріплені на папері в "найближчі тижні та місяці". Перший пункт — сторони добиватимуться довготривалої безквотнї торгівлі молочною продукцією. "Це означає довгострокову відсутність тарифів, квот, зобов’язання не лише на щорічній основі, але й довгострокове зобов’язання в обох напрямках, щоб створити безпрограшну ситуацію для всіх сторін", — пояснив Антон. Друге, в EDА прагнуть того, щоб члени СМПУ отримали кошти ЄС з фонду, який створений для потреб України. "Європейський Союз створив український фонд на 50 мільярдів євро на наступні чотири роки. І ми повинні переконатися, що українські молочні заводи отримають свою частку з цих 50 мільярдів інвестицій у наступні чотири роки", — каже Антон. "І, по-третє, ми, нарешті, почали думати в Брюсселі про Спільну аграрну політику, яка започатковується в ЄС на 2027-2032. Вона має бути корисною для України, корисною для вас, молочники. Ми вже ведемо дискусії з політиками ЄС щодо різних сценаріїв інтеграції України в ЄС", — резюмує Александр Антон.

Для кращої інтеграції в ринки ЄС СМПУ стала також членом Торгово-промислової палати України (ТППУ). Її президент Геннадій Чижиков повідомив під час конференції, що експертиза та напрацьовані Палатою ділові зв’язки з європейськими компаніями спрацюють на благо "згуртованої професійної спільноти молокопереробників України", бо в особі ТППУ молочники отримала ще одного союзника для захисту своїх інтересів та розширення географії експорту.

Які кошти може отримати молочний сектор

Як бачимо, корисні контакти та взаємини українського і європейського молочного бізнесу встановлені. Вони надалі лише розвиватимуться. І саме цей досвід може бути корисним іншим виробникам України на шляху до ЄС. Тепер справа за чиновниками. Від них залежить, наскільки успішно Україна зможе відстояти інтереси власних виробників на ринках ЄС, справедливо розподілити європейську допомогу та організувати державну підтримку на час переходу.

Які шляхи підвищення конкурентоздатності молочної галузі бачать в Мінагрополітики, "Бізнес Телеграф" під час молочної конференції розпитав у першого заступника міністра аграрної політики України Тараса Висоцького. Він розповів, що за державною програмою "5-7-9", зміни до якої внесли у вересні 2023 року, переробникам передбачено 150 млн грн. "Це в 2,5 рази більше, ніж раніше, коли за цією програмою виробники могли отримати лише 60 млн грн. Ці кошти передбачені саме для переробників, які забезпечують високу додану вартість, тож вони отримають пільгові кредити під 5-9% річних", — каже чиновник. За його словами, в держбюджеті на 2024 рік закладено 18 млрд грн на програму "5-7-9". І молочні підприємства теж зможуть ними скористатися, запевнив Тарас Висоцький.

Гранти від держави на рівні 8 млн грн на проєкт в 2024 році зможуть отримати підприємства переробки та мікро переробки на рівні громад чи районів. "Можна будувати свою переробку і постачати продукцію локально в заклади соціальної сфери чи місцеві магазини. Для цього держава на місцевому рівні даватиме гранти 8 мільйонів гривень для старту виробництва. Тобто, гранти на переробку продовжать працювати і наступного року", — розповідає перший заступник Мінагрополітики.

Також, на думку Тараса Висоцького, молочні підприємства зможуть використати кошти з європейського фонду підтримки України, про який розповідав очільник EDA Александр Антон. Мова про Ukraine Facility Fund та 50 млрд євро на наступні 4 роки для України. Фонд розпочне свою роботу в першому півріччі 2024 року. "Ми запропонували європейцями, щоб переробка була пріоритетом. Є політичне рішення, що 8 млрд євро буде надано на підтримку бізнесу. Є розуміння, що це будуть довгострокові кредити під мінімальний відсоток та грантові програми. Ними зможе скористатися бізнес", — прогнозує Висоцький.

По якому принципу розподілятимуть ці кошти? "Наразі обговорюються механізми виділення коштів. Є ідея, щоб пріоритет отримали переробні галузі. Переробка молока чи м’яса, це та ж переробка. Ми хочемо, щоб на виході була додана вартість, додаткові робочі місця", — каже Висоцький.

Втім, шанси молочників отримати європейську допомогу Висоцький оцінює як "дуже перспективні". "Я думаю, що 8 млрд євро це величезні шанси, якщо порівнювати з тим, що в останні роки прямі іноземні інвестиції в Україну не перевищували декілька мільярдів євро. Тому впевнений, що переживати тим, хто готовий, хто має проєкт, ідею, не варто. Дуже часто грошей є більше, ніж готових ідей. Але я не бачу підстав хвилюватися, чи вистачить. Точно, хто вміє працювати, і хоче, — зможе отримати підтримку", — стверджує чиновник.

Досвід Польщі

Приєднання молочного сектору Польщі до ЄС є успішною історією, але й дуже болючим і дорогим процесом для фермерів і промисловості, розповідає Єжи Плєва, експерт Team Europe Direct з Польщі. "Перед вступом була проблема з якістю молока, і був момент, коли не було жодної компанії, якій було дозволено експортувати свою продукцію до ЄС. Офіційної заборони не було, але в реєстрі ЄС не було жодних потужностей, які дозволяли б експортувати на ринок ЄС молочну продукцію", — згадує експерт.

Тоді Польща отримала квоту на рівні 9,4 мільйона тонн на поставку молочної продукції до ЄС в той час як загальний обсяг виробництва був вищим, на рівні 11,4 млн тонн. Перемовини про вступ до ЄС Польща почала в 1994 році, а вступила в ЄС лише в 2004 і до того ж з перехідним періодом. І лише в 2014 році вона отримала скасування квот на торгівлю в ЄС.

За цей час поляки отримали 29 млрд євро підтримки, скоротили поголів’я корів з 3,5 млн корів до 2 млн та суттєво скоротили кількість підприємств в галузі. "До вступу у нас було понад 400 молокозаводів, малих та великих. Деякі з них не змогли виконати стандарти. Зараз це 69 молокозаводів, які працюють дуже добре", — розповідає Єжи Плєва.

Кооперативна форма молочних господарств, які мали землю, корів та потужності з переробки, допомогла польским молочникам швидше збільшити свою ефективність та пристосуватися до вимог ЄС щодо простежуваності молока, санітарно-ветеринарних та кліматичних вимог. Наразі поляки виробляють 14 млн тонн молока та є потужними гравцями ринку ЄС.

Очікування молочників

На думку Андрія Табалова, генерального директора МК "Волошкове поле" , щоб підвищити свою конкурентоздатність. українським молочним підприємствам перед вступом в ЄС не вистачає обігових коштів. Поповнити їх можна двома шляхами — отримавши доступ до фінансових ресурсів та законодавчо врегулювавши відносини з рітейлом, імплементуючи в наше законодавтво директиву ЄС №633.

Євроінтеграція торкнеться кожного в ланцюгу виробництва молочної продукції, нікому її не оминути, вважає Валентин Запорощук, голова Наглядової ради Ічнянського молочноконсервного комбінату. Комбінат постачає продукцію в 70 країн світу, в тому числі в ЄС. З досвіду Запорощук вважає, що кожен виробник при вступі до Євросоюзу має підвищити свою конкурентоздатність або закрити бізнес."Потрібно залучати гранти та державну допомогу, щоб підсилити бізнес. Скористатися програмою "5-7-9". Це не так багато, менше 4 млн доларів. За ці кошти ферму не збудуєш, але зробити реконструкцію на невеликому підприємстві можна", — розповідає він "Бізнес Телеграфу". За оцінками менеджера, для потужних підприємств, на ферму у 4 тисячі голов потрібні інвестиції на рівні 30 млн доларів. Інвестувати необхідно і в переробку, а саме — в автоматизоване обладнання з високим рівнем контролю якості. "Ці інвестиції мають спрямовуватись в простежуваність молока, покращення його якості, а також у збільшення термінів зберігання продукції commodities зі строком споживання більше 30 днів", — вважає Запорощук.

Та спершу потрібно інвестувати в збільшення пропозиції молока. "Поки не буде достатньої пропозиції молока, більш дешевого, переробка не буде вкладатися в розвиток бізнесу", — вважає керівник Ічнянського молочно-консервного комбінату. Саме тому надалі переробники України вкладатимуть кошти у збільшення сировинної бази, впевнений Запорощук. Вони просто змушені будуть наростити базу молока. На цьому шляху компенсація 50% вартості будівництва та реконструкції ферм від держави — найкраще рішення, яке зменшує строк окупності проектів до більш сприятливих фінансових показників, вважає переробник.

Тож, на яку держпідтримку очікують виробники молока?

На думку генеральної директорки Асоціації виробників молока (АВМ) Ганни Лавренюк виробники підтримують відновлення постанови уряду №107, яка до війни передбачала відшкодування вартості племінних ресурсів, будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, нарощування стада за рахунок власного приросту. В 2020-2021 роках, за словами очільниці АВМ, виробники молока почали довіряти цій програмі, в тому числі завдяки реформі архітектурного органу та переходу низки дозвільних процедур у цифровий формат, що нарешті виключило корупційні схеми.

Тож, щойно відновиться фінансування програми держпідтримки тваринництва та переробки с/г продукції, потрібно, на думку пані Лавренюк, щоб її бенефіціарами стали також ті, хто завершили реконструкцію чи будівництво ферм або закупили племінних тварин в жовтні, листопаді та грудні 2021 року, адже вони розраховували отримати ці кошти в 2022 році. Допомога потрібна і тим, хто наважився на інвестиції в роки повномасштабного вторгнення.

Втім, очільниця АВМ вважає, що серед найпріоритетніших програм підтримки для сільгосптоваровиробників є програма пільгового кредитування "5-7-9". Саме такі висновки отримала АВМ за результатами опитування понад сотні молочних господарств під час Міжнародного молочного конгресу 3-4 листопада 2023р.: більше 70% опитаних виступили за збільшення ліміту "5-7-9" до 150 млн грн та збереження фінансування під 5%, адже при ставці в 13% понад 60% опитаних господарств працюють у збиток або на межі рентабельності.

Об'єднати зусилля заради виходу на ринки ЄС

Прикрою новиною для наших виробників є те, що бюджет Європейського Союзу з профіцитного, яким він був дуже тривалий час, став дефіцитний. Поляки, наприклад, не отримують експортних субсидій ще з 2010 року. І сьогодні статистика дотацій в ЄС молочному сектору на будівництво ферм низхідна.

В найближчі роки ЄС заохочуватиме "зелений перехід", а саме — виділить 50 млрд євро тим компаніям, як покажуть неабиякі результати по зменшенню викидів вуглецю їхніми фермами. Що це означає? Запровадження дотацій на декарбонізацію в ЄС або "анафема коровам", як прозвали вже це рішення європейські фермери, стало поштовхом до скорочення поголів’я. Таку тенденцію вже демонструють Нідерланди. Там протягом кількох останніх років закрились 180 молочних ферм, які не змогли знизити викиди СО2.

Українським виробникам слід враховувати цю тенденцію. І напередодні вступу до ЄС варто гуртуватися усім ланкам молочного бізнесу, аби просувати спільні інтереси на цьому шляху. Кооперація молочних бізнесів України і ЄС — найкраще рішення, яке допоможе вижити виробникам у часи "зеленої" турбулентності, вважають в СМПУ.

"Нас чекає непроста адаптація до вимог ЄС, але боятися цього не варто — вимоги стають все більш зрозумілими, а коло тих, хто готовий підтримати нас — ширшим. Згуртованість та єдність позиції учасників молочного ринку дозволить нам успішно подолати шлях до відповідності цим вимогам", — підкреслив Арсен Дідур.