Міжнародний день волонтера: які труднощі з цим в Україні та чим може допомогти держава

Робота волонтера – дуже важка, проте необхідна людству. Особливо вона стала рятівною для українців у час повномасштабної війни. Ці надзвичайні люди допомагають переселенцям і військовим, яким потрібні підтримка та мотивація.

Факти ICTV у Міжнародний день волонтера пояснюють, перед якими труднощами постають саме українські волонтери, дякують за їхню силу, мужність, відважність і витривалість.

Паперова тяганина

З 1 грудня набула чинності постанова Кабінету міністрів Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, якою запроваджується нова система ввезення й оформлення гуманітарної допомоги в Україні.

Волонтерка, член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Дана Ярова пояснила простою мовою, що держава запровадила фактично облік усього, що потрібно ввозити, та поставила перед волонтерами необхідність вносити багато різних даних в електронну форму.

– По суті, держава вимагає від волонтерів ведення такого собі повноцінного бухгалтерського обліку, як на підприємстві. Я так розумію, ініціатором було Мінсоцполітики. Хоча проблематика Міністерства соціальної політики досить широка. Це й протезування, і реабілітація військових, і соціальна реабілітація, працевлаштування (частково вони мають бути залучені), – пояснила вона.

Звітність роботи

Волонтерка зазначила, що фактично тепер потрібно тримати штат бухгалтерів, які вестимуть облік. Проте й тоді можуть виникати труднощі, після яких відбуватимуться розмови з аудиторами, представниками податкової та Державного бюро розслідувань.

– Якщо це щось серйозне, всі волонтерські організації навчені з 2014 року. У всіх закриваються потреби за актами, хоч що б передавали. Я передаю і дрони, і, вибачте, снаряди передаю. Якщо це гуманітарний вантаж, який складається з величезної кількості позицій, а ти віддаєш один ящик на один напрямок, один ящик – на інший, це неможливо. Треба посадити штат бухгалтерів, які це робитимуть, а потім ідуть аудитори, податкова, а за ними – ДБР, – зазначила Ярова.

На думку Ярової, волонтерство в Україні – безпрецедентне явище для світу. Наші волонтери працюють фактично цілодобово та займаються абсолютно всіма питаннями: від ввезення гуманітарних товарів і до опіки над пораненими.

– Взагалі волонтерство на теренах України, яке започаткували у 2014 році, дещо безпрецедентне для світу. Волонтерство в усьому світі – це витрачання особистого часу на якісь проєкти: очищення територій, прибирання парків, чергування в лікарнях, у притулках для утримання тварин. Але людина вибирає дві години на тиждень і говорить собі, що я працюю на безоплатній основі ці дві години на тиждень.

Волонтер в Україні займається абсолютно всім. Це займає 24 на 7 – по суті, більш ніж професія. Юридичного врегулювання немає, і мені здається, що його й не може бути, тому що це треба переводити в спеціальність. Але питання: тоді за неї потрібно отримувати кошти та сплачувати податки. За сплатою податків тоді потрібно зрозуміти, що таке волонтерський дохід, – звернула увагу Ярова.

Українців не зупинять різні бюрократичні нововведення, але це дійсно може створити проблеми на певному етапі, пояснила волонтерка.

– Я гадаю, що жодна з волонтерських організацій, яка серйозно цим займалася і, скажімо, переживала на своєму віку вже такі ініціативи влади, не припинить свою діяльність. Можу сказати щодо себе. Мене ця постанова не зупинить від слова взагалі, а я не думаю, що хтось зупиниться. Єдине, що може створювати проблематику в діяльності, це правда, – стверджує вона.

Емоційне виснаження

Волонтерка напряму військової допомоги та People Partner у Yellowblue Force Foundation Олена Колесник зазначає, що головна психологічна проблема волонтерів – емоційне вигорання.

Вона стверджує, що це стосується передусім тих, хто постійно стикається з чужим болем. Наприклад, ідеться про волонтерів-медиків, психологів, операторів гарячих ліній і всіх, хто працює з людьми.

Олена Колесник радить піклуватися про свій психологічний і фізичний стан. Інакше є загроза не лише вигоріти, а й нашкодити здоров’ю. На її думку, потрібно робити перерви, спілкуватися з рідними, займатися рутинними справами, щоб розвантажити потік думок.

Важливість ментального здоров’я

Після закінчення війни в українців почнуть проявлятися дійсно серйозні проблеми з ментальним здоров’ям. Зараз же психіка людини тримає організм в тонусі, вимагаючи дій кожного дня. Проте це колись закінчиться, переконана Ярова.

– Давайте по-чесному, це психічне здоров’я взагалі нації, тому що всі ми вже півтора року в стані війни. Як старий ПТСРник, можу проспойлерити, що нас це наздожене не одразу, а тоді, коли нам здаватиметься, що все, війна закінчилася. І тоді почнуться ці флешбеки, те, що ти пережив.

Поки що в тебе організм у тонусі. Він вимагає від тебе щодня якихось дій. Ти справляєшся, коли ти розслабляєшся, говориш собі, що все, для тебе ця історія закінчилася, тож починають лізти дуже серйозні проблеми. І ще з огляду на те, що у нас саме напрям психіатричного здоров’я було зруйновано. Його намагалися реформувати, але не завершили реформування. Закрили абсолютно всі стаціонари, – зазначила вона.

Водночас Ярова вважає, що Україна матиме велику проблему з психічним здоров’ям нації після війни. Вона навела приклад, що люди, які перебувають без ротації майже два роки, звикли до єдиного розв’язання питань. І цей спосіб не підходить для мирного життя.

– У мене торік був проєкт із героями України, нашими військовими. Один з учасників – це головний анестезіолог Міністерства оборони ЗСУ. Я його знаю з 2014 року. Я кажу: розкажіть про якусь операцію, яка вам запам’яталася. Він говорить: Дано, ви не уявляєте, яка в нас буде проблематика з психічним здоров’ям нації після війни. Я відповіла: якраз я це уявляю.

Зараз у нас люди повиходили на позиції, умовно кажучи, деякі у листопаді 2021 року. Вже два роки перебувають без ротації. Це величезна проблематика. Як ми будемо повертати до мирного життя людей, які вже два роки знають єдиний метод розв’язання будь-якого питання – це вбити? Тому що тут твій друг, а там – твій ворог, – зауважує волонтерка.

У Міністерстві охорони здоров’я вважають, що для здобуття перемоги та відновлення України потрібно піклуватися не лише про власну безпеку та фізичний стан, а й пильнувати за психічним здоровʼям.

Попередні прогнози МОЗ свідчать, що внаслідок війни психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців. У ВООЗ вважають, що вже зараз кожна п’ята людина живе з певною формою психічного порушення.

Потрібно ділитися перемогами

Фотозвіти, реальні історії людей, які пережили біль, документальна звітність – це довіра та можливість для волонтера швидко закрити запити, вважає Колесник. Вона зазначила, що важливі не лише донати, а й допомога з контактами, логістикою, психологічною підтримкою.

– І ця синергія додатково заряджає. Також дуже заряджає, коли ви комусь змогли допомогти та виправдали довіру. Мене це тримає: я бачу сфокусований результат і знаю, що мені допоможуть, коли я не знаю рішення. Але так само я маю вкладати зусилля в інших волонтерів, щоб вони могли допомогти тим, ким опікуються, – переконана вона.