"Ми вже все вирішили": інтерв'ю з главою МЗС Латвії, який може очолити НАТО

У Брюсселі вперше відбулося засідання Ради Україна – НАТО на рівні глав МЗС. Союзники впевнені, що місце України – в складі Альянсу. Саме тому, зараз країни НАТО працюють над тим, аби наблизити Київ до всіх західних стандартів. Втім, проблеми зі швидкістю передачі зброї та снарядів залишаються. І це в той час, коли Росія налагоджує стосунки з Північною Кореєю та має змогу обходити санкції.

Про майбутній саміт НАТО у Вашингтоні, наявність зброї для України та посаду нового очільника Альянсу – читайте в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу з міністром закордонних справ Латвії Кріш'янісом Каріньшем, який претендує на найвищу посаду в НАТО.

Кріш'яніс Каріньш під час поїздки до України відвідав міста Ірпінь та Бучу / Фото КОВА

Саміт у Вашингтоні: чи буде запрошення в НАТО

Перша зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в рамках підготовки до саміту у Вашингтоні вже відбулася. Які пріоритети Латвії на наступному саміті НАТО і чого очікувати Україні?

Ми вже вирішили у Вільнюсі й всі погодилися, що коли будуть відповідні умови, Україна стане частиною НАТО. Тому я не думаю, що нам потрібно додатково це обговорювати.

Ми вже все вирішили. Тепер ми повинні працювати над нашими конкретними кроками. Що ми, як НАТО, можемо зробити? Як окремі країни-члени ми зараз надаємо військову допомогу Україні. Можливо, як Альянс ми могли б робити це більш ефективно. Це один аспект. Другий – для того, щоб приєднатися до НАТО, існують різні вимоги.

Кожна країна, яка подає заявку на вступ до НАТО, повинна відповідати вимогам, що стосуються оперативної сумісності, процедур і законотворчості. Ми повинні визначити, як ми можемо сприяти готовності України до вступу, коли настане відповідний момент. Нам необхідно активно працювати, взаємодіючи як з боку самої України, так і з боку НАТО. Я гадаю, що ми повинні зосередитися на цьому у Вашингтоні – на конкретних кроках, які можна здійснити вже зараз. Ми вже визначили, що буде далі, зараз настав час конкретизувати дії, які допоможуть досягти цієї мети.

Розширення ОПК для Європи й санкції проти Росії

Чи достатньо загалом у країн-членів НАТО боєприпасів і озброєння на складах, щоб продовжувати підтримувати Україну?

Боєприпаси, здається, в дефіциті в усьому світі, і чим більше конфліктів, як от ми бачимо між Ізраїлем та ХАМАС, тим більший попит на боєприпаси. Це виклик для всіх, і, безперечно, він стосується Європи. Наразі основний політичний акцент зосереджений на прискоренні військової промисловості, оскільки ми бачимо, що Росія вже переходить на "військові рейки" у своїй індустрії. Але ви знаєте, що це централізована й керована економіка, одна людина, одне рішення – і все готово.

В НАТО нас 31, а скоро буде 32 країни. Це не вертикальна система управління, і в деяких галузях уряд іноді має вплив, а дещо – повністю приватизоване й уряд не має прямого впливу. Тому нам потрібно працювати й змінювати наші процедури та, можливо, закони, щоб військова промисловість Європи зростала швидше, тому що Україна потребує цього, і Європа також потребує цього.

Ми бачимо, що Росія відновлює свій військовий потенціал, зокрема, отримавши ракети з Північної Кореї. І намагається повернути зброю, продану іншим країнам. Також росіяни все ще здатні виробляти ракети, отримуючи необхідні технології в обхід санкцій. Чи помічаєте ви цей процес, і чи маєте плани як це зупинити?

Однією з тем, про яку ми говоримо все більше й більше – це санкції та обхід санкцій. Ми знаємо, що існує дуже широка категорія товарів подвійного призначення, які можуть бути використані для створення безпілотників. І ми бачимо, що Росія дійсно нарощує виробництво безпілотників.

Отже, ми повинні точніше визначити, що вважається продукцією подвійного призначення, що не може бути експортована, та взаємодіяти з країнами, де статистика свідчить про те, що, ймовірно, деякі товари подвійного призначення надходять до Росії.

Ми спостерігаємо це з точки зору змін у масштабах торгівлі, несподіваних або нетрадиційних змін у масштабах торгівлі з деякими країнами, де може виглядати так, що деякі з цих товарів, або навіть значна їх частина, фактично надходить до Росії.

Тому санкції дуже важливі. Ми працюємо над 12-м пакетом санкцій, але зараз ми дійсно повинні припинити обхід санкцій.

Наступний очільник НАТО: які плани латвійського міністра

За даними ЗМІ, Ви можете балотуватися на посаду Генерального секретаря НАТО. Як оцінюєте свої шанси?

Журналіст запитав мене, чи правда, що я балотуюся, і я відповів: "Ну, якщо моя країна висуне мою кандидатуру, я буду готовий". А сам процес є невизначеним. Він насправді досить своєрідний. Це консенсусне рішення, тож усі країни, а їх наразі 31, мають погодитися щодо одного кандидата.

Немає ніякої заявки на роботу. Немає, я навіть не знаю, чи є конкретний опис роботи. Але потенційний пул кандидатів насправді досить обмежений.

Скоріш за все, наступним генеральним секретарем стане один із нинішніх лідерів або нещодавній лідер країни. Марк Рютте наразі є єдиним офіційним кандидатом. Зараз він виконує обов'язки прем'єр-міністра Нідерландів. Він пішов у відставку, але поки новий уряд не захоче, він продовжуватиме виконувати свої обов'язки. Я можу лише добре відгукуватись про Марка Рютте, але я хочу сказати, що НАТО вже досить зріла структура і вже довгий час це не просто західноєвропейська організація.

Моя країна вже 20 років є частиною НАТО в країнах Балтії та на всьому східному фланзі і я думаю, що ми повинні дивитися ширше. Я думаю, що в нас насправді є багато хороших потенційних кандидатів, і, якщо моя країна запропонує мені підтримку, я також буду готовий до цього.

Зростання популізму в Європі та допомога Україні

Ми бачимо зростання популізму в країнах ЄС, прихід до влади крайніх лівих або крайніх правих у країнах, які відіграють важливу роль в обороні України. Чи є у вас занепокоєння з цього приводу і як це може вплинути на допомогу Україні?

Я думаю, що треба пам’ятати, що існує певна риторика перед виборами й зовсім інша риторика, коли ви фактично намагаєтеся сформувати уряд і потрібно знаходити партнерів. Таким чином, ми спостерігаємо зміни в уряді Словаччини, і є лише припущення, що можливо, курс країни змінюється.

Я дуже уважно слухав свого словацького колегу протягом останніх двох днів. Підтримка України залишається незмінною, і словацька військова промисловість продовжить виробляти зброю, яка буде направлена в Україну. Отже, ситуація не змінюється.

Зараз ми спостерігали вибори в Нідерландах. Я думаю, що це не швидкий, а тривалий процес. Наразі невідомо, яку коаліцію вдасться сформувати. Але очевидно, що це буде коаліція. Втім, я не бачу шансів, що хтось змінить зовнішню політику, навіть якщо одна окрема партія захоче цього.

Навіть якщо така партія висуне свої вимоги, їй слід буде йти на компроміс і відступити від своїх позицій, щоб стати частиною уряду, оскільки немає широкої підтримки для зміни урядової політики, наприклад, у відношенні щодо України. Я просто не бачу такого сценарію.

Бойкот ОБСЄ: Росія ветувала головування Естонії

Ви відмовилися брати участь у зустрічі ОБСЄ із Сергієм Лавровим. Чи не могли б прокоментувати причину, чому вирішили не їхати туди? Це пов'язано з війною в Україні чи з Вашими особистими причинами?

Це пов'язано з багатьма аспектами. ОБСЄ була створена з метою забезпечення миру і стабільності в Європі – це Організація з безпеки й співробітництва в Європі. В наш час у Європі є одна країна, яка створює проблеми для всіх – країна-агресорка Росія. На цей час ця країна-агресорка є членом ОБСЄ, і згідно з процедурою та загальним консенсусом, планувалося, що наступне головування перейде до Естонії. Проте Росія ветувала кандидатуру нашої сусідки – Естонії.

Інтерв'ю з главою МЗС Латвії: дивіться відео

Коли Естонія була готова до компромісів, можливо, навіть до домовленостей, Росія знову втрутилася і в певному сенсі спотворила порядок денний в ОБСЄ. Ми, три балтійські країни, на підтримку нашого естонського колеги, вирішили не брати участь у засіданні, ми не бачимо у цьому сенс. І я розумію, чому міністр закордонних справ України також вирішив не брати участь.

Це важливий сигнал, який ми надсилаємо, що ОБСЄ повинна ставити перед собою серйозні питання. Чи відповідає вона своєму призначенню, і яка її справжня мета? Якщо агресор може встановлювати вето та втручатися в порядок денний, яка тоді мета цієї організації? Ми троє вирішили не брати участь, і я знаю, що Дмитро Кулеба прийняв аналогічне рішення.