Наріжним каменем Містобудівного кодексу має бути розвиток професійного самоврядування – Бондар

В Україні досі не існує єдиної системи законодавства, яка регулює будівельне або містобудівне право. При цьому діють 22 закони, що певним чином регулюють галузь, та які були написані в різні часи й несуть різну ідеологію, однак створення саме так званого «Містобудівного кодексу» може певним чином врегулювати напрям, вважає членкиня парламентського Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин Ганна Бондар.

«Має бути концепція та цілісна ідеологія, регулювання галузі єдиним великим документом. А не «закон про внесення змін до закону про внесення», бо це все дуже складно читається, неможливо пояснити. Кодекс — це систематизація, гармонізація з Європою, єдина ідеологічна рамка та створення правил галузі», - заявила вона в інтерв’ю для ZN.UA.

Бондар розповіла, що зараз до робочої групи із напрацювання пропозицій до кодексу входять близько трьох сотень експертів, однак далеко не всі активно включені в процес. При цьому депутатка впевнена, що така велика «робоча група» не означає, що її члени не дійдуть спільної позиції.

«Я мрію про консенсус, який може бути досягнутий колективним розумом. Ми намагаємося витягнути людей із власної професійної бульбашки з особистими інтересами та створити умови, щоби вони подумали про спільне. Тому велика група — це не ризик. Це — зменшення ризику, що чиясь «хотєлка», націлена на досягнення особистого інтересу всупереч спільному, пройде», - зазначила вона.

Бондар наголосила, що наріжним каменем підвищення якості в будівельній галузі є розвиток професійного самоврядування. Особливо із врахуванням того, що значна кількість міст України є такими, що скорочуються, а війна ще погіршила ситуацію.

Вона додала, що у розвинених країнах активну участь у процесі містобудування беруть мешканці, і саме місцева влада створює всі умови для того, щоб мешканці були задоволені.

«Що це для нас означає? Посилення суб’єктності громадськості (наприклад, розширення повноважень ОСН у сфері міського планування), розширення видів участі громадськості й децентралізація у сфері містобудування, яку було розпочато, але не завершено. Посилення genius loci кожного міста через можливість установлювати індивідуальні правила гри. …В нашій галузі це насамперед місцеві органи влади, потім регіональні, й лише потім — державні. Певна річ, ці принципи тепер треба накласти на українські реалії. Передбачити «хвороби росту», ризики й набуту багатьма властивість «порєшать». Можливо, деякі реформи треба робити в кілька етапів, враховуючи ризики», - прогнозує депутатка.

Бондар визнає, що на разі не може гарантувати, що Містобудівельний кодекс матиме ідеальні для розвитку українських міст в українських реаліях закони, однак наголошує, що існуючу систему треба змінити, інакше вирішити проблему не вийде.

«Вже зараз я можу сказати, що нікому не вдасться «занести» комусь за потрібні правки. Я в комітеті на цьому наголошувала, коли ми презентували орієнтовний план дій. В ідеалі це — консенсус. Якщо консенсусу немає щодо якогось пункту, то голосує робоча група. Якщо ж і там немає згоди — звернемося до Європи. Якщо Європа каже по-різному, ми можемо написати дві гіпотези в концепції. Далі буде розгляд депутатами в комітеті, а далі — голосування в залі. Механізми прямої демократії», - окреслює план дій депутатка.

На питання, чи вдасться діючому складу парламенту схвалити такий об’ємний документ ще до кінця каденції, Бондар каже, що через війну не може нічого спрогнозувати напевне.

«Ми поставили собі загалом два роки роботи, що для кодексу мало. Треба щонайменше чотири», - зазначає вона, не виключаючи, що напрацювання робочої групи можуть перейти у спадок парламентаріям-наступникам.

«Очевидно, якщо кодекс буде ухвалено, нас критикуватимуть, що ми не подивилися на 10 років уперед. Я це розумію. Але якщо нові депутати відчуватимуть зміни та швидко їх упроваджуватимуть, це чудово. Навіть якщо буде низка законів, що ґрунтуватимуться на концепції кодексу з правильною ідеологією, це теж не страшно.  Ба більше, всі справжні реформи проходять такий шлях», - резюмувала вона.

Про те, що має змінити Містобудівний кодекс і на якому етапі нині його розроблення, які ризики для держави несе скандальний законопроєкт №5655, яка доля на нього чекає й на чому має ґрунтуватися повоєнна відбудова України читайте в інтервю  Олександра Саліженка та Вікторії Олійник з Ганною Бондар: «Законопроєкт №5655 посилює великих забудовників, які є бізнес-партнерами міністерства. Це не реформа».