"Слово пацана": запит на насильство? Секрет хайпу серед підлітків в Україні

Російський серіал "Слово пацана. Кров на асфальті", який розповідає про розбірки вуличних банд у Казані, викликав несподіваний інтерес в української публіки. А надто – в українських підлітків.

У результаті в соцмережах можемо спостерігати потужний сплеск "воровської" романтики, небачений від часів "Бригади" та інших "Бумерів". Чому це погано та чому це насправді серйозно – і справа навіть не в країні-виробнику – пояснюють Vesti.ua.

• Ведмежа послуга президенту: про що свідчать випади Безуглої проти Залужного •

Матчастина. Андрюха-піаніст до успіху йшов

Дивне почуття, коли споживаєш російський контент уперше від початку повномасштабної війни. І не тягне анітрохи. Доводиться навіть давати собі деяку індульгенцію, що це все – по роботі. Отже.

Сюжет серіалу "Слово пацана" простий, як і більшість пісень, які в ньому звучать, – від "Міражу" до Шатунова. Хлопчик, який росте без батька, волею долі змушений ступити на слизьку доріжку. Хлопчика звуть Андрій, він віртуозно грає на піаніно. Так, він із небагатої сім'ї, але мати намагалася виховувати його правильно, закладаючи правильні цінності.

Але Андрій стикається із суворою совковою реальністю кінця 80-х – і щось іде не так. В результаті на виході стандартне "не ми такі – життя таке". І ось він уже краде у магазинах і роззуває студентів посеред зими.

Події серіалу "Слово пацана" взято не зі стелі. Схоже справді відбувалося часто-густо по всьому передрозпадному СРСР. Додамо сюди й те, що місце дії – Казань у Татарстані, яка стала епіцентром вуличного бандитизму у 1980-ті. А сам серіал взагалі знято на основі документальної книги про цей Татарстан. Авторство – безпосереднього учасника подій.

• Плюс 11,4 млрд грн витрат з бюджету: з січня змінять платню держслужбовцям •

Кому взагалі може сподобатися "Слово пацана"

Серіал багато кому "зайшов", а найбільше – безумовно, тим, хто в реальному житті не стикався з подіями, що зображені в ньому. Як у Кліффорда Саймака у "Все тіло – трава", коли публіка на пагорбі збиралася, щоб "лякатися" від картинок ядерного вибуху, абсолютно їм незнайомого і тому п'янко-лякаючого.

Відтворення атмосфери радянської дійсності 80-х вдалося "на ура". Тут можна провести аналогії з "Одного разу в Голлівуді" Тарантіно – хоча "Слову пацана" в цьому плані було, безумовно, простіше. Частина Росії із совка ще не вийшла.

Але музичний ряд підібрано дуже вдало. Особливо – чужорідний, начебто, у списку елемент "Пияла" від татарського гурту "Аїгел" (просто тому, що трек 2020 року). Він починає звучати в найважчі моменти серіалу, багаторазово підкреслюючи драматизм того, що відбувається.

Ну, і флер кримінальної, чого там, романтики – від класичного "Хрещеного батька" і до російської "Бригади". Хоча остання здається набагато лайтовішою, ніж "Слово пацана" – хоч і не про підлітків.

"Оскільки цей серіал про дев'яності, то ми теж приклалися до популяризації цієї теми. У нас вийшло два досить популярні фільми – "Носоріг" і "Люксембург, Люксембург". Мені самому дивно, чому ця тема досі хвилює наших художників, що такого особливого було у ті часи. Можливо тому, що самі автори добре пам'ятають їх та романтизують", – дає Vesti.ua оцінку "зсередини" сценарист Андрій Бабік.

• "Більшість мерів справжні жлоби": Філатов підбив підсумок військового ПДФО •

Чому він так заходить українським підліткам

Це питання вже набагато тривожніше. Так, головний герой – школяр, у серіалі показано розвиток його характеру. Або деградація, як кому. Причому грає його чотирнадцятирічний актор. Присутня та відзначена наївна любовна лінія зі значно старшою співробітницею відділу важких підлітків.

Секретом локального успіху "Слова пацана" може бути потреба для кожного школяра на певному етапі самоідентифікуватися. Тобто, співвіднести себе з певною субкультурою – панками, готовими, реперами. Або, в новіший час, з аніме-тусовкою або ПВК "Редан".

Причому популярність і "Редана", і "Слова пацана" може свідчити про наявність в українських школярів запиту на насильство. Наприклад, такий школяр через вік абстрагується від подій, що відбуваються в країні. Але вони супроводжують кожен його крок як мінімум в якості фону. І це фонове навантаження потребує розрядки.

А тут могли збігтися одразу кілька факторів. Наприклад, додалося ще неправильне зчитування основної ідеї серіалу. Бо він хоч і про підлітків, але зовсім не для них.

"Підліткам потрібен якийсь контент про своїх однолітків. У нас сегмент дитячого та підліткового кіно зараз практично відсутній. А серіалів, орієнтованих на цю аудиторію, про пригоди, про дружбу – ми не знімаємо взагалі. Це абсолютно не цікавить телеканали і, відповідно, продюсерів.

У радянські часи таке було – "Електронік" або "Невловимі месники". А зараз ми з такого нічого не можемо запропонувати дітям. Тому вони щось шукатимуть за кордоном. І тут спрацьовує елементарна ментальна близькість, яка, на жаль, лишається. Бандитські розбірки відгукуються на ментальному рівні", – каже Андрій Бабік.

• Польська блокада кордону: у цьому частково винна влада •

Чому українським підліткам із цим серіалом робити зовсім нічого

І справа навіть не так у тому, що він "мейд ін РФ". Щоб адекватно сприймати те, що відбувається на екрані, потрібно мати сформовану психіку. Візьмемо ключовий момент перелому лінії поведінки головного героя, ще в середині першої серії.

Зі сторони може здатися, що Андрію-піаністу не лишають вибору. Він змушений "пришитися" до вуличної банди, щоб не бути "чушпаном". Але це неправильне сприйняття, тому що вибір є завжди, у будь-якій ситуації.

І події серіалу – його перших п'яти серій, на сьогодні – це не про "пацанську" дружбу та романтизацію вуличного життя. Це про квінтесенцію насильства на екрані, частково виправданого зображуваною епохою.

Наївного товариша забивають до смерті ногами, бо він "нерівно базарив" на чужому районі. Мати кладуть у психлікарню, коли вона розуміє, чим займався її син. Школярку ґвалтують тому, що... просто тому, що можуть. Дорослий може всі ці події витлумачити як розплату за вчинки героя – зокрема й близьких йому людей. Адже доросле життя – це про відповідальність.

Підліток може просто не розглянути інших варіантів за гарною обгорткою "романтизації" життя дворових банд. Вся радянська реальність серіалу пронизана не романтикою, а безвихіддю – тим, чим по суті був натуральний совок.

"Такий жорсткий серіал про розбірки шкідливий для підлітків, тому що він зайде їм у підсвідомість. Всі ці ареоли пацанської дружби та злочинної честі дуже добре заходять підліткам. Зараз діти, зокрема, шукають психологічний притулок – і їм дають це. А альтернативи немає", – резюмує Бабік.

• У бюджет 2024 закладена стабільна гривня, але є нюанс: що загрожує курсу •

Виходить, недаремно гроші на серіали виділяли?

Мимоволі згадуєш, з якою старанністю Кабмін пропихав до бюджету наступного року "серіальні" гроші. Але, згадавши краще, згадуєш і на які саме серіали було розкреслено кошторис. Тож для підлітків (ще раз: "Слово пацана" – це не для них теж) у нас би все одно нічого не зняли.

"На жаль, держава зовсім не займається цим питанням і цей сегмент зовсім ігнорується. А підлітки – це та аудиторія, на яку ми зараз можемо впливати. І наші вороги, на жаль, також. Це дуже хитка аудиторія, яка може хитнутися в будь-який бік", – каже Vesti.ua сценарист Андрій Бабік.

Проблема в тому, що діти не вважаються споживачами, продовжує речник. Тому вони не є цільовою аудиторією та немає реклами. Відповідно вони, як аудиторія, не цікаві телеканалам. Тому держава має щось зробити, щоби з'явилися серіали для цього сегменту, упевнений Бабік.

"У дев'яності були "Елен і хлопці", потім російські "Ранетки". Все це було загорнуто в яскраву обгортку, зроблено багато гарних пісень. Тепер теж таке варто робити та нарізати для TikTok. Дуже шкода, що закінчився свого часу український серіал "Школа", який був дуже популярним. Цей серіал дуже добре заходив підліткам, тому що він про те, що їм близько", – наводить приклад сценарист.

• Що з металургією: чи ставити хрест на одному з локомотивів економіки •

Замість післямови

Як повідомили місцеві ЗМІ, 2 грудня в Іркутську шпана зарізала 15-річного школяра на зупинці. За однією з версій – надихнувшись переглядом серіалу "Слово пацана". Важко сказати, чи можна вірити росЗМІ хоча б у цьому конкретному випадку – просто залишимо це тут як факт.