Великі проблеми для України та ЄС: що відбувається з позицією Заходу щодо війни

Якщо лідери Європейського Союзу не почнуть серйозно ставитись до викликів, які зараз перед ним постають, це може погано закінчитись. Такою думкою із 24 Каналом поділився Валерій Клочок – керівник Центру громадської аналітики "Вежа".

ЄС ще не відмовився від всього російського

З моменту завершення холодної війни, коли Захід вважав, що переміг усіх ворогів і загрози надалі не буде, оборонні комплекси країн фактично були законсервованими. Відтак сьогодні є серйозна проблема із постачанням необхідної кількості зброї та снарядів до України.

Далі ситуація може ускладнитись, адже українське військо, найпевніше, перейде до стратегічної оборони щонайменше на зимовий період. Однак процес може затягнутися, здобувати нові перемоги ставатиме складніше. А потреба в озброєнні не зменшиться.

У західних країнах немає одностайності щодо збільшення оборонних бюджетів своїх країн, я не говорю навіть про підтримку України. Їхні наміри підтримувати контакти з Росією часто-густо простежується у публічній площині,
– зауважив Валерій Клочок.

Зокрема, свідченням цього є проведення саміту ОБСЄ 30 листопада – 1 грудня. Тоді представники ЄС мали зустрітись із міністром закордонних справ Росії Сєргєєм Лавровим. Також потужно працює і паралельний імпорт.

Несправедливо сказати, що санкційна політика Євросоюзу взагалі не дала результату проти боротьби з російською агресією. Однак, на жаль, вона й недостатня для того, щоб послабити Росію, зменшити її ресурсну базу та можливості фінансувати війну в Україні.

"Європа ще намагається толерувати та підтримувати бізнесові зв'язки з Росією через різні схеми. ЄС, я вважаю, поки не дуже серйозно ставиться до викликів, які перед ним", – наголосив Клочок.

Валерій Клочок про позицію країн ЄС: дивіться відео

Євросоюз має почати діяти

Водночас не можна сказати про пасивність усіх країн Європейського Союзу.

"Завжди схвально відгукуюсь про позицію Німеччини, яка суттєво змінює свої політичні погляди до російської агресії. А ось керівництво Єврокомісії, на жаль, лише декларує гучні заяви", – зазначив Клочок.

Україна завжди доносить повідомлення про те, що війна триває і Владімір Путін досі не відмовився від своїх планів захопити нашу країну. А в перспективі – не лише її. Євросоюзу потрібно все частіше вголос говорити про свої потреби та проблеми. Однією із них є й непослідовність у дотриманні європейської політики країнами Східної Європи: Болгарії, Словаччині, Угорщині.

Якщо у вас є така проблема, але є і розуміння необхідності допомагати Україні – прибирайте свої перепони та робіть політику прагматичнішою,
– наголосив Клочок.

Зокрема, досягнути цього можна шляхом змін у процедурах щодо консенсусу всіх європейських країн. Якщо деякі лідери прямо не погоджуються та не відповідають європейським цінностям і принципах, їх потрібно позбавляти права голосу. Хоча б тимчасово.

Першою на черзі в списку таких країн мала б бути Угорщина.

Останні новини з життя Євросоюзу

• У понеділок, 4 грудня, почався перший раунд консультацій з Європейським Союзом щодо колективних безпекових гарантій. Власне, консультації є продовженням Спільної декларації країн "Великої сімки" про підтримку України, що ухвалили 12 липня 2023 року.
• Тим часом президент Угорщини Віктор Орбан вчергове виступив проти початку переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Він написав листа зі своїми претензіями до президента Євроради Шарля Мішеля. На думку Орбана, рекомендації про вступ України стануть "кінцем політики ЄС із розширення як об'єктивного інструменту, що базується на цінностях".
• Уже близько місяця на польсько-українському кордоні триває блокада з боку польських перевізників. Водночас такі дії засуджують європейські депутати. Зокрема, Бергур Льокке Расмуссен вже порушив це питання на рівні Євросоюзу.