Чотириста в залі, один у СІЗО. Чому Верховна Рада позбавляється нардепів

За чотири дні зими два депутати заявили про намір достроково скласти свої повноваження. Обидва – Максим Єфімов і Дмитро Шпенов – мажоритарники, відповідно, замістити їх у Раді під час воєнного стану неможливо. Отож, номінальна кількість парламентаріїв у залі становитиме – 401 особа. 

Реальна ж кількість нардепів, здатних брати участь у засіданнях – 400. Ще один мажоритарний депутат – Олександр Дубінський наразі перебуває в СІЗО і здійснювати свої повноваження не в змозі. 

Депутатів могло бути й 399, але за Андрія Одарченка, який побував у тому самому СІЗО, що й Дубінський, внесли заставу і він може брати участь у засіданнях. 

"Мажори" занудьгували?

Хронологічно першим став Максим Єфімов – 1 грудня 2023 року він повідомив про свій намір здати мандат. У довгому пості в соцмережі він заявив, що умови війни посилюють запит на персональне лідерство. Яке, на думку парламентаря, "полягає у здатності забезпечити людям безпеку, економічну активність і соціальний захист". Верховна Рада, вважає Максим Єфімов, наразі не дає можливості реалізувати цей функціонал.

Максим Єфімов позафракційний, але до того був одним із лідерів групи "Відродження України". Разом із "Платформою за життя і мир" цю групу було створено з депутатів, які раніше входили до фракції ОПЗЖ. Цікаво, що у Верховній Раді попереднього скликання Максим Єфімов входив до фракції "Блок Петра Порошенка". 

Лише через два дні, 4 грудня, стало відомо про те, що ще один депутат – Дмитро Шпенов – написав заяву про дострокове складання депутатських повноважень. На відміну від Максима Єфімова, Дмитро Шпенов не ділився у соцмережах своїми мотивами. В опублікованій заяві причина не вказана. Наразі, як і Єфімов, він є позафракційним. Раніше він входив до т.зв. "груп Новинського". Сам Вадим Новинський склав депутатський мандат ще влітку 2022 року, а в січні 2023 року РНБА ввела проти нього санкції.

Як уже йшлося вище, і Шпенов, і Єфімов – мажоритарники, відповідно, щоб замінити їх, потрібно проводити позачергові вибори в округах. З огляду на т.зв. "меморандум Моне" про недоцільність виборів раніше, ніж через пів року після завершення воєнного стану, ці округи залишаться без своїх представників у Верховній Раді. 

У "Батьківщини" оголився Харків

Це не перші в поточному році й, найімовірніше, не останні відмови від депутатських повноважень. 25 листопада про такий намір сповістив колег народний депутат фракції "Батьківщина" Віталій Данілов.  Він очолював Харківську обласну організацію "Батьківщини" – з цієї посади в партії Данілов також просить його звільнити

Віталій Данілов балотувався в партійному списку, тому на його місце може зайти як Михайло Соколов – перший у черзі, так і будь-хто інший, хто не пройшов до парламенту від "Батьківщини". Михайло Соколов відомий тим, що 2019 року, після роботи в Дніпропетровській міськраді та у Верховній Раді як депутат, оголосив про закінчення політичної кар'єри і повернувся в бізнес. Цікаво, що свого часу він активно працював на звільнення Юлії Тимошенко як правозахисник (потім керував Миколаївською парторганізацією), а 2014 року влаштував візит в Україну голови Асоціації конгресменів США Джима Слеттері. 

Утім, у безмандатній частині списку кандидатів "Батьківщини" є і більш примітні персони. Наприклад, експосол України та ексрадник голови СБУ Маркіян Лубківський або ексголова Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель. 

Для Юлії Тимошенко демарш Віталія Данілова може стати чималою проблемою, вважає директор Української аналітичної групи Олександр Охріменко, адже він забезпечував значною мірою фінансову підтримку партії: "Спонсорів майже не лишилось... Останні опитування, за липень 2023 року, показали, що станом на сьогодні за партію "Батьківщина" проголосували б 2,3%. Це не дає шансів Юлі провести своїх депутатів до Верховної Ради... А свої гроші вона інвестувати боїться, тому спонсори просто розбігаються від неї", – розповів експерт із посиланням на джерела в парламенті. 

Над цією версією відверто сміється народний депутат фракції "Батьківщина" Олексій Кучеренко. При цьому він натякає на те, що джерело цієї версії цілком може бути з Москви. Що стосується заміни Данілову, партія визначиться 8 грудня. 

Хронічна недостача

У Верховній Раді поточного скликання від самого початку був некомплект: тільки 424 депутати з 450 за Конституцією України. Це сталося тому, що парламентські вибори не проводилися на тимчасово окупованих територіях. 

Новообраний парламент витримав понад половину своєї каденції. Першим – у червні 2020 року – написав заяву про складання мандата народний депутат Святослав Вакарчук. "Відтоді так і повелося", – зауважила народний депутат (фракція "ЄС") Ірина Геращенко. 

Vesti.ua вже писали про основних "відмовників" 2023 року, але насправді депутати йшли не тільки через скандали або з невідомих причин. З початком широкомасштабного збройного вторгнення РФ парламентарії міняли мандати на фронт, хтось на призначення в Кабмін. Так, у березні 2022 року Михайло Забродський (фракція "ЄС") повернувся на військову службу й отримав призначення в ЗСУ. 

"На фронті він справді потрібніший", – зазначили тоді в "ЄС".  

Ще два депутати (Роман Лозинський і Роман Костенко), станом на лютий 2023 року, пішли на фронт, але від мандатів не відмовилися. Принаймні, такі дані навів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. 

Отож, Верховна Рада нинішнього скликання – найдинамічніша. Можливо, це й добре, оскільки парламент оперативно реагує на виклики часу. Але "плинність" свідчить і про системні причини.

Непроста і небагата стала доля депутата

Одна з них – підвищена увага до життя і роботи народних депутатів, яка стала ще гострішою під час війни.

"Далеко не всі, коли балотувалися, хотіли такої публічності. А в ситуації з війною викликає додаткові питання те, які ініціативи вони реєструють. І якщо частина депутатів прагнула до Верховної Ради, давайте будемо відвертими, щоб захищати і свої бізнес-інтереси, то їм така додаткова соціальна увага і навантаження точно не дуже подобаються", – розповів політолог Олексій Якубін. 

Це невдоволення посилилося зі зміною закону про ПЕПів (політично значущих осіб), згідно з яким і депутати, і члени їхніх родин довічно залишаються у фокусі уваги, як мінімум, контролювальних органів. Особливо ті парламентарі, які не політики, а більше "комерси", точно не розраховували на те, що за результатами моніторингу вони будуть мішенями для суспільства, вважає Якубін. 

Паралельно девальвували й ті привілеї, які давав статус народного депутата. Наприклад, виїзд за кордон – тут можливості звужуються, що й показав скандал із Петром Порошенком на митниці. Одночасно загострилося і питання часу: деякі володарі мандатів не очікували, що доведеться виконувати функцію народного обранця довше, ніж передбачалося у 2019 році. А також "я припускаю, що частина з них банально хоче виїхати з України (через війну), у декого сім'ї за кордоном, вони тиснуть, тому депутати готові піти з Ради", зазначив Олексій Якубін. 

Кошик гарячих каменів

Але є і більш системна причина нинішнього депутатопаду в Раді – це зниження впливу парламентаріїв на політичні та економічні процеси. І оскільки "корочка" нічого не дає, а створює проблеми, депутатопад, найімовірніше, продовжиться. Таку думку Vesti.ua висловив президент Українського інституту політики Руслан Бортнік.

"Зараз рядовий депутат або група депутатів, по суті, ні на що не впливають. Ба більше, скасування недоторканності та їхній публічний токсичний образ (антирейтинг парламенту 80%) призвів до того, що більшість із них стали об'єктами пильної уваги з боку антикорупційних органів. Дня не минає без якихось звинувачень, підозр. Водночас і суспільство, і військові теж постійно щось вимагають від депутатів або чинять на них тиск. Для людей, обтяжених бізнесами, діловими інтересами, депутатство перетворилося навіть не на валізу без ручки, а на кошик гарячого каміння".