Пільги чи схема? Як держава збирається допомагати ветеранському бізнесу

В Україні хочуть увімкнути зелене світло ветеранському бізнесу. У листопаді група депутатів зареєструвала у Раді законопроект №10258 про ветеранське підприємництво.

Як зазначено в пояснювальній записці, його прийняття має створити сприятливі умови для ветеранського бізнесу та допомогти реінтегрувати захисників "у цивільне життя".

Проєкт, якщо його ухвалять, стане чи не першим системним документом, який визначає державну політику в цій сфері. Хоча і ветерани, і ветеранський бізнес в Україні давно є, свого закону вони не мають.

З його появою влада "видаватиме" статус ветеранського бізнесу. Але можуть його й відбирати: у проєкті прописано низку причин, через які ветеранський бізнес може стати "звичайним". Гіпотетично, статус ветеранського бізнесу дозволяє підприємцям розраховувати на широку державну підтримку, яку поки що багато компаній не сильно відчувають.

"Ми вклали в бізнес усі наші кошти, багато разів заповнювали анкети на різні гранти, але поки що нічого не отримали. Навіть пільговий кредит 5-7-9 взяти не змогли. Підтримка нам потрібна. Щоправда, гроші тут не на першому місці. Основні проблеми у ветеранського бізнесу лежать у трохи іншій площині – це дистрибуція, маркетинг, сертифікація тощо", – розповіла "Бізнес-Телеграфу" представник компанії FamBerry Наталія Ольшанська.

Особливий бізнес

Ще у 2013 році родина Ольшанських висадила у Токмацькому районі Запорізької області величезний сад кизилу на 14 500 гектар. А незадовго до повномасштабного вторгнення, коли обсяги врожаю досягли промислових масштабів, розпочала переробку ягід на джеми, пастилу, заморозку та ін.

Все змінилося у лютому 2022 року. "Токмак швидко потрапив в окупацію, а ми втратили все", — згадує Наталія Ольшанська.

Син Ольшанських пішов на фронт, родина виїхала до іншого регіону. Страшним ударом для них стала загибель сина. "Ми буквально збирали себе шматочками. Вирішили знайти свій "фронт", економічний, адже для перемоги це також важливо", — каже Ольшанська.

Ольшанські повернулися до Запоріжжя і вклали всі заощадження у будівництво переробного підприємства з нуля. У травні цього року вже запустили морозильні камери на площі 150 квадратів, розробили нову рецептуру соусів, джемів, законтрактували у фермерів урожай кизилу.

"Багато хто дивується, чому в Запоріжжі, місто ж постійно обстрілюється. Але, я вважаю, неправильно їхати. Люди мають тут залишатися, жити та працювати, інакше буде сіра зона", — каже Ольшанська.

Кожна історія ветеранського бізнесу є унікальною, але все поєднує особлива щемливість— до сліз—і захоплення силою наших людей. Звичайно, бізнес — не місце для сентиментів, він навіть у війну (і особливо у війну) жорсткий і не для слабаків.

І більшість ветеранів-підприємців, а їх в Україні сотні, працюють "як усі", не особливо афішуючи свій статус.

Але для них незабаром може з'явитися новий закон. Законопроєкт №10258 подала група депутатів (Галина Третьякова, Ірина Борзова, Євген Брагар та інші). "Захисники потребують підтримки своєї країни та нових можливостей". Тому, власне, виникла ідея нового закону", — пояснили свою ідею автори. Як приклад вони наводять досвід США, де ветеранський бізнес має особливий статус. Зараз там працює понад 2 млн ветеранських підприємств, які генерують 5% американського ВВП. Також нардепи посилаються на результати соціологічних опитувань наших ветеранів (нинішніх та потенційних). 55% респондентів висловилися за надання ветеранському бізнесу пільг від держави.

Різноманітні грантові програми для ветеранського бізнесу в Україні вже мають працювати. За даними Українського ветеранського фонду при профільному міністерстві, лише їхні конкурсні програми профінансовано майже на 164 млн гривень, ще близько 5,4 млн виділено на мікрофінансування (наприклад, підприємці отримували по 20 тисяч гривень).

Ветеранські бізнеси підтримують спонсори, міжнародні організації та, зрештою, споживачі.

Але цілісної державної стратегії щодо ветеранського бізнесу досі не було. І тепер вона вимальовується.

Статус і пільги. Але грошей поки немає

Що написано в законі про ветеранське підприємництво?

По-перше, визначається статус ветеранського бізнесу та хто його може отримати. Окрім самих захисників, це члени їх родини (батьки, один з подружжя (якщо не уклав повторний шлюб), діти. Водночас, не можуть бути суб`єктами ветеранського бізнесу юрособи, що порушили вимоги про розкриття кінцевих власників, або мають серед власників (прямих чи опосередкованих) часток в капіталі бізнесу з держави-агресора. Те саме стосується громадян Росії чи особ, що там живуть.

Статус можна буде отримати за запитом, надавши підтверджуючі документи. Відомості щодо осіб зі статусом ветеранів-підприємців будуть публікуватися в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни. Але статусу можуть і побавити. Порядок надання на втрати статусу має окремо розробити Кабмін. Але однією з причин втрати статусу ветеранського бізнесу може бути, наприклад, невідповідність поданих документів чи порушення умов використання державної допомоги. Зокрема, йдеться про податкові стимули, пріоритетне залучення до держзамовлення, державне кредитування та компенсації відсоткових ставок, поворотна та безповоротна допомога, спрощення дозвільних процедур, освітня, кадрова, експортна підтримка і т.д. Тобто, обіцяють багато, хоча поки що й без особливої конкретики.

Детальні програми будуть розробляти Кабмін та місцеві органи влади уже після ухвалення закону.

А от кому можуть відмовити в держпідтримці, вже відомо. Причинами для згортання фінансування в проєкті названі борги по ЄСВ та зарплатні, податкам, неспроможність виконувати свої зобов`язання перед кредиторами тощо.

Скільки держава готова виділити на підтримку ветеранського бізнесу поки що теж не зовсім зрозуміло. В пояснювальній записці лише вказано, що ухвалення проєкту не потребує додаткових видатків з цьогорічного бюджету (що не дивно, бо зараз грудень, а законопроєкт ще навіть не розглядали). Зрозуміло, що такі додаткові видатки мають бути, і по-хорошому, це мільярди. Та як буде насправді, поки питання.

Підтримка з ризиками

Законопроєкт потребує уваги депутатів. Микола Коломієць адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", каже, що в принципі задумка підтримати ветеранів гарна. "Стимулювання ведення власного бізнесу та самозайнятість ветеранів війни є необхідною законодавчою реакцією на виклики суспільства, яке активно захищає та боронить суверенітет нашої держави", — зазначив він. Та, за словами адвоката, "наразі законопроєкт є доволі "сирим" з точки зору конкретних процедур та механізмів, які б дозволили реалізувати мету його прийняття – соціальну підтримку та реінтеграцію ветеранів війни в цивільне життя".

Коломієць наводить такі приклади. "Законопроєктом пропонується запровадити таку категорію як "суб’єкт ветеранського підприємництва", яка є досить широкою та включає як учасників бойових дій та учасників війни, так і осіб, які беруть участь в заходах безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії та членів їх сімей, учасників Революції гідності та членів їх сімей, а також військовослужбовців, які брали участь у стримуванні росії в межах антитерористичної операції. Також до цього переліку належать і інші суб’єкти, визначені окремим законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Тобто, список тих, хто може назвати свою компанію ветеранською та розраховувати на державну підтримку, чималий. Чи не стане це у майбутньому схемою, коли бізнес буде просто залучати когось з ветеранів, членів їх сімей тощо, щоб отримувати пільги (як це свого часу було, наприклад, з чорнобильцями, на яких оформлювали іномарки, щоб завезти їх за пільговими ставками), питання.

"З іншого боку, законопроєктом не визначено конкретних заходів підтримки, а також пільг, які будуть надаватися суб’єктам ветеранського підприємництва. Наразі, законопроєкт містить лише загальні напрямки державної підтримки ветеранського підприємництва. В частині стимулювання та підтримки ветеранського підприємництва законопроєктом перекладається обов’язок на Кабінет Міністрів України, який повинен ініціювати запровадження конкретних державних та цільових програм, а також напрямків підтримки, з урахуванням передбачених на них коштів", — додав Коломієць.

Ефективність законопроєкту буде прямо залежати від конкретних програм підтримки, а також від обсягу коштів, які на них виділять.

Не в захваті від нового проєкту і в Асоціації підприємців-ветеранів. "Окремі положення та термінів, зокрема, щодо суб`єктів ветеранського підприємництва, є суперечливими та містять корупційні ризики і потенційні зловживання", — каже керівник асоціації Сергій Позняк. Звичайно, текст проекту ще може суттєво змінитися. І профільні асоціації вже готують свої пропозиції.

"Хоча б податкові накладні не блокували"

Поки точаться розмови про майбутній закон, ветеранський бізнес живе своїм життям. Проблем вистачає, бо бізнес зазвичай, малий і з обмеженими інвестиційними можливостями.

"Нам дуже важко пробитися у торгові мережі, бо занадто жорсткі умови — ретробонуси, відстрочка платежу. Баночка нашого джему за 50 гривень, на якій ми заробляємо 10 гривень, на торговій полиці коштує чомусь 120 гривень, і вона вже неконкурентна. Мережі просять грошей на маркетинг, у той же час повертають виторг ж через 45-60 днів після продажу. Тобто, треба мати хорошу фінансову подушку, тільки щоб виставити товар на полицю. Про виробництво, логістику, кадри — окрема розмова. Зазвичай невеликий ветеранський бізнес витрачає на створення підприємства все, що має, А масштабувати вже ні за що", — каже Ольшанська.

Звичайно, можна подаватися на грант чи конкурс для ветеранів-підприємців. Та дають не всім.

Руслана Величко-Трифонюк, перша заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду МІнветеранів, дає таку статистику про фінансування за програмами "20 тисяч" та "Варто". У перший трійці — непродовольча й продовольча торгівля, заклади харчування, найменше грошей видають фермерам та компаніям, що спеціалізуються на оборонці (наприклад, шиють військову форму).

Що пояснюється, головним чином, структурою заявок. Більшість надходить саме від представників сфери послуг та торгівлі, які масово вибирають для свого бізнесу ветерани.

"Логіка зараз така, що бізнес має бути максимально "легким" за структурою, щоб мінімізувати збитки у випадку нового витка збройної агресії", — пояснює Величко-Тріфонюк у колонці для "Економічної Правди".

За словами Ольшанської, ветеранському бізнесу від держави потрібні навіть не гроші, а масштабні програми, наприклад, розвиток підприємницького експорту чи домовленості з торговими мережами про пільги для товарів тощо.

І, щоб хоча б податкові накладні не блокували. "Поки що ніяких пільг чи особливого ставлення до нас немає, блокують, як і всім", — каже Ольшанська.