Уболівальники повернуться на трибуни: де можна буде побачити футбол наживо

З 8 по 11 грудня відбудуться матчі 18-го туру чемпіонату України з футболу серед команд Прем'єр-ліги. Це будуть останні матчі у 2023-му календарному році, а 24 лютого турнір відновиться після зимової паузи. Але вже зараз до цього туру підвищена увага, адже він може стати першим, проведеним із глядачами на трибунах, після 24 лютого 2022-го, дня початку повномасштабного вторгнення.

Чи готові українські стадіони приймати глядачів? Скільки арен для проведення змагань буде задіяно в другій половині сезону? Як гарантувати безпеку глядачів? Vesti.ua спробували знайти відповіді на головні запитання футбольних уболівальників в останні дні.

Крига скресла у перший день зими

1 грудня Кабінет міністрів України доручив розробити порядок допуску глядачів на трибуни з дотриманням умов безпеки. І наразі Мінмолодьспорту, МВС, безпекові відомства та обласні військові адміністрації розробляють алгоритм, який зробить спортивні заходи доступними та максимально безпечними для глядачів.

Зокрема, Мінмолодьспорту звертає увагу, що після узгодження всіх деталей для впровадження цього рішення, відомство окремо оголосить, коли глядачі зможуть повернутися на трибуни. В. о. очільника Мінмолодьспорту Матвій Бідний наголосив, що допуск глядачів на трибуни допоможе розвивати спортивну галузь, покращить фінансовий стан спортивних організацій і зарядить вболівальників емоціями, які можна отримати лише на стадіоні. 

"Повернення уболівальників допоможе стадіонам і клубам знову бути фінансово спроможними, адже жодна телетрансляція повністю не замінює емоції стадіону. Але першочергове питання для нас – безпека глядачів і спортсменів", – зазначає Бідний.

Президентка збірної журналістів з футболу Ольга Вітак прокоментувала рішення Кабміну і припустила, коли фанати зможуть повернутися на стадіони:

"Сьогодні уряд не тільки ухвалював кадрові рішення, кажуть, чиновники "взялися" за футбол. А саме – після звернення журналістів, бо збірна журналістів України з футболу дуже просила, і консультацій з УАФ, тож в уряді вирішили зробити крок до допуску вболівальників на трибуни!

Рішення, коли глядачі зможуть дивитися футбол наживо, з'явиться до кінця року. За моєю інформацією, це станеться вже в новому сезоні, зокрема, у березні 2024 року", – написала Вітак на своїй сторінці у Facebook.

Як відбувається зараз?   

Нині матчі формально минають без глядачів, але лазівки знаходять практично всі клуби. Навіть ті, хто вписується в регламент і не підпадає під каральні санкції УАФ. Так, наприклад, київське "Динамо" на центральний матч першого кола чемпіонату України проти донецького "Шахтаря" пускало не лише акредитованих журналістів, що зазначено в регламенті змагань, а й VIP-персон – акціонерів клубу, керівництво, членів родин футболістів тощо. Іншими, мабуть, були родичі керівників та акціонерів клубу, родичі родичів...

Кумедно було спостерігати за тим, як представник служби охорони стадіону "Динамо" ім. Валерія Лобановського до стартового свистка бігав центральною трибуною і намагався загнати всіх, хто прийшов, хоча б на три верхні ряди. Втім, потік охочих, які зуміли проникнути на стадіон, був настільки великий, що "сек'юриті" досить швидко зрозумів даремність своєї затії і просто махнув рукою. У підсумку, на центральній трибуні стадіону набилося досить багато народу, але в телетрансляції, зрозуміло, цього помітно не було. Решта три трибуни, які охоплювали камери, були абсолютно порожні.

І такий ажіотаж викликає далеко не тільки центральний матч туру. І в Києві, й, особливо, в регіонах, де проводять ігри Прем'єр-ліги, вболівальники всіма правдами й неправдами намагаються потрапити на трибуни.

Штрафи – для особливо недбайливих      

До того ж, самі клуби також сприяють уболівальникам у проході на трибуни. Яскравий приклад – народний клуб "Верес". НК влаштований так, що купити акцію і стати акціонером клубу може будь-хто охочий, навіть уболівальник клубу. А згідно з регламентом, акціонер має право проходити на трибуни на матч команди навіть за умов воєнного часу.

Потурають своїм уболівальникам у порушенні регламенту й інші клуби, що вже позначається на рішеннях Дисциплінарного комітету Української асоціації футболу. Так, 28 листопада КДК УАФ оштрафував ФК "Полісся" (Житомир), ФК "Кривбас" (Кривий Ріг) і НК "Верес" (Рівне) за проведення матчів із глядачами під час воєнного стану.

Так, "Полісся" покарано за матч 1/4 фіналу Кубка України проти ФК "Олександрія", а також за матч 14-го туру УПЛ проти ФК "Металіст 1925" (Харків). Житомирський клуб має заплатити 200 тисяч гривень. "Кривбас" покарано за матч 12-го туру проти СК "Дніпро-1" і матч 14-го туру УПЛ проти ФК "Динамо" (Київ). Криворізький клуб також має заплатити 200 тисяч гривень. А НК "Верес" оштрафований на 100 тисяч гривень за присутність уболівальників на матчі 13-го туру УПЛ із ФК "Зоря" (Луганськ).

Раніше Контрольно-дисциплінарний комітет УАФ уже штрафував ЛНЗ, "Оболонь" і "Полісся" за порушення вимог проведення матчу без глядачів.

Утім, здається, крига скресла. І чиновники нарешті зрозуміли, що краще дозволити, ніж посилювати заборони. До того ж, як виявилося, механізми захисту вболівальників усе ж таки існують. Інакше, про настільки резонансне рішення Кабміну публічно б ніхто не говорив. Аж надто болюча тема допуску на трибуни для вболівальників українських клубів.

Поєднати гроші, емоції та безпеку

Наведена вище цитата Матвія Бідного про фінансову вигоду для клубів та емоції вболівальників з одного боку, а пріоритет у безпеці вболівальників – з іншого, це у саму точку. Дійсно, жодна телетрансляція не замінить емоції живого стадіону для вболівальника, а гроші за реалізовані квитки та сувенірну продукцію суттєво поповнять скарбницю клубу.  

З іншого, безпека вболівальників – найважливіший пріоритет. І якщо дві тисячі осіб (команди, суддів, технічних працівників, журналістів і VIP-персон) заховати в укриття навіть невеликої арени ще можна, то що робити з уболівальниками – велике питання. І вкрай цікаво, як його розв'яжуть організатори змагань із силовими відомствами та військовими адміністраціями на місцях. Адже саме неможливість розмістити в укритті всіх уболівальників і стала головною причиною недопуску на стадіон усіх охочих після відновлення футбольних змагань під час повномасштабної війни в Україні.

Де грати?

Зрозуміло одне, що на кількість арен, на яких відбуваються футбольні матчі, новина про можливий допуск уболівальників на стадіони ніяк не вплине. Адже всі вони, у будь-якому разі, розташовані в безпечних місцях. Приміром, у лівобережній Україні у футбол на професійному рівні грають тільки в Полтаві, Дніпрі та на арені Лівий берег, розташованій у найближчому передмісті Києва. А не грають не тільки в окупованих Донецьку та Луганську, а й у Харкові, який досить близько розташований до лінії фронту і постійно піддається обстрілам.

Те саме можна сказати і про Дніпро, та керівництво команди вирішило, що пора переїжджати додому. Надто актуально це стало у вересні, коли команда вилетіла з єврокубків. Залишатися в Ужгороді та проводити там домашні матчі чемпіонату України тепер не має жодного сенсу. Адже виїжджати автобусом у сусідню Словаччину (на формально домашні матчі єврокубків) або до найближчого аеропорту, для вильоту на гостьові ігри, вже немає потреби. І в клубі вирішили, що саме зараз час повертатися додому. У військовій адміністрації Дніпра не заперечували.

Щодо столиці, то окрім "Арени Лівий берег", де постійно проводить домашні матчі "Металіст-1925" та, інколи, "Шахтар", ігри на своїй домашній арені проводять "Оболонь" (на однойменній арені) та "Динамо" – на стадіоні "Динамо" ім. Валерія Лобановського в самому центрі Києва. А ось питання переїзду столичної команди на НСК "Олімпійський", мабуть, зараз не надто актуальне. Представники фанівського руху, найпалкіші вболівальники – на фронті, а багато хто перебуває далеко від столиці з інших причин. І стадіон "Динамо" видається оптимальною ареною для проведення футбольних матчів у наш непростий час.