Спільні проекти «Енергопроекту» та «Росатому»: вигадка чи реалість

Спільні проекти «Енергопроекту» та «Росатому»: вигадка чи реалість.

«Коментарі» писали, що попри війну Київський інститут “Енергопроект”, який володіє стратегічною інформацією про атомні енергоблоки радянського зразка, може продовжувати співпрацювати з росіянами.

Мова йде про будівництво АЕС “Пакш-2” в Угорщині, замовлення на яке виконує «Росатом».

В даному матеріалі мова піде про зв’язки, завдяки яким така співпраця може бути можливою.

Як Дубовой міг вийти на співпрацю з “Росатомом”.

Київський інститут “Енергопроект” (КІЕП), 50% акцій якого у минулому належали російському міністру Михайлу Абізову, у 2017 році став формально українським: частки росіян викупила “Міжнародна енергетична компанія” (МЕК), власниками якої є члени родини колишнього нардепа від “Батьківщина” Олександра Дубового.

Тепер МЕК контролює 71% акцій підприємства, а ще 25% належать державі.

Офіс “Міжнародної енергетичної компанії” зареєстрований у місті Києві на Печерську по вул.

Мічуріна, 54А.

За цією ж адресою знаходяться офіси й інших інженерно-будівельних компаній родини: ТОВ “Український будівельно-інвестиційний альянс”, ТОВ “Укратом Сервіс”, ТОВ “Бел Конструкт”.

Окрім того, у цьому ж будинку до 2022 року розташовувалася компанія “Росатом Східна Європа”, яку очолював росіянин Олександр Мертен.

Наразі, саме пан Мертен є одним з керівників будівництва АЕС “Пакш-2” в Угорщині.

“Росатом Східна Європа” – “дочка” “Росатома”, через яку російський монополіст просував свої інтереси в Україні.

А зараз – у Білорусі, країнах Балтії, Молдові, Ізраїлі, Вірменії, Грузії, Азербайджані та Кіпрі.

Олександр Мертен.

Мертен опікувався українським напрямком в атомній галузі.

Саме він і міг організувати особисту зустріч Дубового та Дмитра Козака, куратором анексованих територій.

Дмитро Козак – це одна з ключових осіб у команді путіна.

Свого часу він працював віце-прем’єром в російському уряді та з 2014 року займався питаннями окупаційної влади рф у Криму.

За інформацією журналістів, компанії Дубових постійно вигравали тендери на постачання товарів і послуг для “Енергоатому”, водночас вони мали контракти з Росатомом через пов’язані компанії.

Зокрема, “Енергопроект” міг виготовляти проєктну документацію для атомних станцій Росатома, як у РФ, так і за її межами.

Серед таких проектів можуть значитися нещодавно запущена в роботу Білоруська АЕС, угорська АЕС у місті Пакш, де Росія планує добудувати ще два блоки, АЕС Нінь Тхуан у В’єтнамі, на будівництво якої у Ханої накладено мораторій, хоча Москва усе ще сподівається на його скасування.

Робота на “Росатом”: не лише КІЕП.

Але з росією серед фірм Дубових може бути пов’язаний не лише КІЕП.

Мова йде про консорціум “Атоммашпроект”, з якого російські засновники та власники вийшли за кілька місяців до повномасштабного вторгнення.

“Атоммашпроект” має двох засновників: Київський інститут “Енергопроект” та “Сумське машинобудівне об’єднання”.

Воно виробляє насосне обладнання для енергоблоків АЕС.

Географія поставок цих насосів (Росія, Україна, Вірменія, Болгарія, Китай, Індія) говорить, що основним їх замовником може бути саме “Росатом”.

Також у підприємства є двоє бенефіціарних власників.

Один з них – 23-річний син екс-нардепа Марко Дубовой (у держреєстрах по цій компанії його прізвище записано як Дубовий).

Другим бенефіціаром є мешканець Сум Лук’яненко Володимир Матвійович.

Але він став акціонером “Атоммашпроекту” лише в жовтні 2021 року.

До того часу пакетом акцій підприємства володіло “Сумське машинобудівне об’єднання”.

Власником “Сумського машинобудівного об’єднання” (а отже, і за “Атоммашпроекта”) багато років був російський бізнесмен Володимир Володимирович Лук’яненко (Московська область, Одінцовський район).

У жовтні 2021 року, аби уникнути санкцій щодо “Сумського машинобудівного об’єднання”, росіянин Лук’яненко В.

поступився місцем власника своєму батьку – українцю Лук’яненко В.

Теж саме відбулось із “Атоммашпроектом”.

Дані про російського бенефіціара “Атоммашпроекту”.

Можливо, на думку росіян, заміна одного Лук’яненка на іншого повинна була юридично вивести “Атоммашпроект” та “Сумське машинобудівне об’єднання” з-під санкційних ризиків, проте не розірвати реальний зв’язок підприємства з росією.

Проте, у травні 2023 року на Лук’яненка-старшого Україна наклала санкції.

Він має російське громадянство та російський індивідуальний податковий номер, відкритий у Москві (на це вказують перших дві цифри нормера 77, що означають регіон).

Також він був позбавлений звання “Герой України”.

Рішення РНБО щодо санкцій проти Лук’яненка В.

Володимир Лук’яненко-старший прикриває російський слід у “Атоммашпроекті” Дубових.

Такі ж санкції у травні 2023 року були запроваджені проти громадянина росії Володимира Лук’яненка-молодшого, який активно платить податки у бюджет росії.

Тільки за 2020 рік його група ГМС перерахувала у вигляді податків до бюджету рф 1,5 млрд рублів.

За подібною схемою, до речі, перед початком повномасштабного вторгнення інше стратегічне підприємство – Харківський інститут “Енергопроект” (ХІЕП) – змінив своїх власників.

Акції, які належали російському мільярдеру Олексію Мордашову, приблизно у такий же спосіб перейшли під контроль людей Олександра Дубового.

Після цього була спроба рейдерського захоплення з метою зміни керівництва стратегічного підприємства на лояльне до нового власника.

Але ця спроба була заблокована СБУ.

Також дехто вірить, що фахівці Київського інституту “Енергопроект” разом з участю у спорудженні угорської АЕС “Пакш-2” задіяні у розробці проєктної документації для АЕС “Аккую”, яку “Росатом” будує в Туреччині.

І все це відбувається за згоди та підтримки Олександра Дубового.

АЕС “Аккую” “Росатом” будує за рахунок безвідсоткового кредиту з боку росії у 20 млрд євро.

Також росія безкоштовно супроводжує проєкт на всіх етапах: від проектування, будівництва і навчання персоналу, до утилізації радіо-активних відходів та виведення АЕС з експлуатації.

Це все може обійтися бюджету рф у суму, співставну із витратами на будівництво станції.

Може умовою будівництва атомної електростанції були певні політичні поступки зі сторони Туреччини: країна не приєдналася до санкцій проти росії, а також допомагає обходити ті, що наклали інші країни.

Зокрема, в 2023 році Туреччина втричі наростила експорт товарів подвійного призначення до росії.