Помилився - сів: що не так з криміналізацією контрабанди

Сьогодні, 8 грудня, Верховна Рада планує розглянути в другому читанні закон про криміналізацію контрабанди. Поточна редакція законопроєкту дратує бізнес і експертів.

Якщо послухати профільних чиновників, то митниця буквально тягне Україну до Євросоюзу. Адже саме митне законодавство найшвидше переймає європейські норми. Представники Міністерства фінансів та Державної митної служби наголошують хизуються купою регуляцій. Тут і приведення митного тарифу у відповідність до європейських. І приєднання до Конвенції про спільний транзит. І гармонізація кодування і стандартів. І щоб все це засяяло новими фарбами, треба прийняти законопроєкт про криміналізацію контрабанди. Чому ж бізнес проти?

Сьогодні парламент планує розглянути в другому читанні законопроєкт №5420 про криміналізацію контрабанди. Президент вніс його до парламенту ще в 2021 році, але перше читання проєкт пройшов лише в середині липня 2023 року. Законопроєкт є умовою виділення Україні траншу макрофінансової допомоги ЄС на 1,5 млрд євро. Вчора його затвердив профільний комітет.

Дехто вважає, що ухвалення законопроєкту матиме жахливі наслідки. "Цієї п'ятниці намагатимуться протягнути законопроєкт №5420 про криміналізацію контрабанди. У такому вигляді, як зараз, законопроєкт перетворить на жах роботу одразу всіх: митниці, правоохоронців і бізнесу… І не вірте в казки про те, що саме в такому поганому вигляді — це вимога ЄС", — написав член фракції "Голос", перший заступник фінкомітету Ради Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

Железняк — не одинак. Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 110 бізнес асоціацій різних секторів економіки, дійшли до висновку, що цей проєкт несе значні загрози для законослухняного бізнесу, оскільки його положення сформульовані таким чином, що містять значні корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та жодним чином не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.

А от корупційних ризиків бізнес бачить дуже багато. Наприклад, в запропонованій редакції примітки до ст. 201 ККУ, де до контрабанди відноситься також подання до митного органу (як підстави для переміщення товарів) документів, що містять неправдиві відомості щодо товарів. Це стосується їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількості вантажних місць. На практиці при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають суперечки саме по цим питанням. Відтак, кримінальною справою потенційно стає кожне переміщення товару через митний кордон. Відповідно, поле для хабарництва розширюється на всі перевезення. І суми хабарів зростуть на порядки, адже тепер підприємці стикнуться з перспективою не лише гаяти час на суперечки, а й сісти до в'язниці.

Асоціація платників податків звернула увагу що Законопроєктом №5420 пропонується запровадження криміналізації фактів переміщення товарів поза митним контролем без урахування наявності або відсутності умислу щодо вчинення таких дій. Це суттєво відрізняє його, наприклад, від конкуруючого складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, а саме відповідальність лише за "Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)". Таке ігнорування особливостей форми вини містить у собі небезпеку порушення прав і свобод людини та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності".

"Фактично будь-яка суперечка між митниками та бізнесом щодо митної вартості товару, найменування, маркування, кодування, пакування тощо (така суперечка є звичайною щоденною справою, не кажучи вже про типові помилки при оформленні документів) тепер прирівнюється до контрабанди — призводить до негайного відкриття кримінальної справи. Отже, будь-який митник може заявити, що не згоден з кодуванням чи оцінюванням, і на цій підставі вже відкрити кримінальну справу", — вважають експерти асоціації платників податків.

Межа кримінальної відповідальності за статтею 201-3 законопроєкту є необґрунтовано низькою- вважають представники бізнесу. Пропонується притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Натомість для кваліфікації кримінального правопорушення згідно зі ст. 212 ККУ "Ухилення від сплати податків" межа кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн.

Окремий біль — синхронізація українських та європейських кодів. Саме правовласникам (представникам правовласників) необхідно навчитися європейських правил та привести коди товарів згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Митного тарифу України. Для цього треба надіслати до Держмитслужби відповідне повідомлення. І це дещо дивно в країні, яка хизується своїм айтішним потенціалом і розповідає про надзвичайну просунутість додатку "Дія".

Ще одна проблема. Із законопроєкту 5420 незрозуміло, хто саме несе відповідальність за незаконне переміщення товарів. Відповідати може хто завгодно: керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Боротися з контрабандою безумовно потрібно. Вона працює в обидві боки. На нелегальному імпорті бюджет втрачає гроші. Незаконне вивезення підакцизної продукції завдає шкоди репутації нашої державі. За даними компанії KPMG, Україна є помітним постачальником нелегальної тютюнової продукції на ринок Європейського Союзу.

І бізнес-спільнота підтримує криміналізацію. Але виключно для підакцизних товарів (як ото алкоголь, тютюнові вироби, а також бурштин) з адекватною межею для притягнення до кримінальної відповідальності, адже саме податкові надходження від підакцизної групи товарів допомагають наповнювати бюджет. Американська торговельна палата закликала народних депутатів доопрацювати законопроєкт №5420.

Багато хто проти. Чи прислухається парламент, побачимо вже дуже сьогодні. Якщо законопроєкт не знімуть з порядку денного парламенту.