Український снайпер встигає і з ворогом воювати, і світові рекорди встановлювати

Днями український снайпер В'ячеслав Ковальський встановив світовий рекорд, вразивши російського окупанта на відстані 3800 метрів. The New York Times пише, що кількість снайперів у Збройних силах України не розголошується, але, за оцінками інструкторів, їх кілька тисяч. KP.UA розповідає про роль снайперів на фронті.

Жалять голкою прямо в серце

На війні, на відміну від штурмовиків і піхоти, снайперів не видно. Але кожен із них прикриває позиції наших частин чи важливих об'єктів. Роль снайпера дуже важлива у виході тих же розвідників чи групи, оскільки він забезпечує їх захист.

Служба безпеки України (СБУ) вперше розкрила подробиці операції, як снайпери Центру спеціальних операцій "А" (ЦСО "А") допомагали захищати від окупантів "дорогу життя" до Бахмута навесні 2023 року. Про це повідомила СБУ у своєму телеграм-каналі.

Як розповів голова СБУ, генерал-майор Василь Малюк, спецназівці СБУ разом із Силами оборони тривалий час утримували цю важливу логістичну артерію, щоб виграти час для перегрупування наших військ та не дати ворогові просунутися вглиб України.

Крім того, як пояснив голова СБУ, українські снайпери у складі малих тактичних груп прикривали військових біля "дороги життя". Також вони виконували контрснайперську, контрдиверсійну роботу та коригування вогню для ЗСУ.

Малюк наголосив, що більшість снайперів ЦСО "А" є чемпіонами світу зі снайпінгу (Вид стрілецького спорту, що відноситься до високоточної стрільби. Так називають усі види стрільби зі снайперської зброї.). Вони виконують найскладніші завдання під час війни.

"Це ті, хто жалить голкою прямо в серце. Це унікальна та філігранна робота. Вони дістають топових негідників на реально великих дистанціях. І вони це роблять постійно, стабільно, ефективно", - уточнив Малюк.

«Далекобійники»-аси б'ють на кілометри

Більшість із них відомі як стрілки, здатні поцілити у ворога з 300 метрів. Вони часто перебувають у окопах, підтримуючи своїх товаришів.

Друга категорія – снайпери-розвідники, відомі серед снайперів як «далекобійники». Це ті з небагатьох піхотинців, які можуть точно стріляти з відстані кілометр і далі, здатні зчитувати вітер, температуру та барометричний тиск (за допомогою спостерігача) перед тим, як м'яко натиснути на гачок. У військових колах снайперів називають "помножувачем сили", це означає, що вони можуть впливати на поле бою.

Правильно організована снайперська команда складається з двох осіб - снайпера та спостерігача. Вони обидва є кваліфікованими і повністю навченими снайперами, тому точніше сказати, що команда складається з двох снайперів. Однак для того, щоб діяти ефективно, один з них вестиме вогонь (снайпер), поки його партнер спостерігає (спостерігач), і регулярно чергуватимуться цими обов'язками.

Снайпер В'ячеслав Ковальський встановив світовий рекорд, вразивши мету на відстані 3800 метрів. Фото: twitter.com/Vitali1Cernenko

Як працюють снайпери

Снайпер - це та людина, яка може визначити, з якої саме локації зручно влаштувати позицію для ведення вогню. Основне завдання снайпера – виявляти потенційні позиції, з яких може вестися вогонь, розвідка, спостереження, коригування вогню і, звісно, за можливості знищення пріоритетних цілей, таких як кулеметник, командир підрозділу. Але тут є певні складнощі.

Це тільки в кіно снайпер лежить у хуртовину і спостерігає через приціл безперервно 17 годин. Якщо пів години чи годину спостерігати через приціл, то зір впаде десь наполовину. І про ефективний постріл уже складно говорити, особливо на велику відстань, а сьогодні снайпер веде вогонь по цілях на відстані 1–2 км. Тож снайпери вже перейшли на спостереження через систему "камера-екран".

Сам екран встановлюється в якомусь захищеному місці, де буде комфортно вести спостереження протягом декількох днів. Іноді це може бути тиждень. За допомогою такого обладнання можна спостерігати по черзі, переглядаючи зображення на великому екрані, при необхідності роблячи відеофіксацію. На ніч замість фотоапарата виставляється тепловізійний бінокуляр. Саме таке спостереження є ефективним.

Що стосується позицій, з яких безпосередньо працюють снайпери, – все залежить від рельєфу. Іноді доводиться пересуватися і досить багато, іноді можна стріляти прямо з позицій.

Але з позицій стріляють рідше, бо всі вони вже давно пристріляні, тож стріляти з них досить ризиковано. Зазвичай, шукають собі індивідуальне місце. Основна вимога – це оглядовість, можливість бачити.

Для цього потрібно прорахувати вітер та інші змінні фактори на такій великій відстані. Так, на відстані в кілометр при боковому вітрі швидкістю два-три метри в секунду (а це дуже слабкий вітер) куля відхиляється більш ніж на метр. І це потрібно прорахувати під час пострілу. Плюс сама ціль не стоїть на місці, треба прораховувати і її рухи, і їхній напрямок на кілька секунд наперед. Сама куля пролітає відстань у два кілометри за 4–5 секунд.

Снайперська зброя

Обладнання снайпера тепер – не лише гвинтівка із оптичним прицілом. Використовуються цілі комплекси, куди входять камери, комп'ютер, кофер та багато іншого. Армійський аналог такого комплексу коштує великих грошей – приблизно 80 тисяч євро.

У наших реаліях снайперам ефективніше працювати з калібром 338 Magnum, який є ефективним на дистанціях понад кілометр. Але є потужніші боєприпаси, вони теж є у наших військах завдяки волонтерам. Майже всі рушниці у нас – американські.

Є також австрійські, фінські. Є трохи англійських гвинтівок – вони дуже якісні, але коштують дуже дорого. Ціна однієї такої – близько пів мільйона гривень.

Серед гвинтівок армії України є як сучасні, так і досить застарілі моделі. Ось найпопулярніші з них. Це українська Zbroyar Z-10, американська Barret M82, радянська СВД, українська Snipex T-Rex, американська Savage 110, українська Fort-301 та інші.

Ціна снайперської рушниці близько півмільйона гривень. Фото: azov.org.ua

Снайпінг – це величезний ризик

Робота снайпера дуже небезпечна, особливо в епоху безпілотників та тепловізійних прицілів, бо незалежно від того, наскільки добре снайпер замаскований, тепло його тіла може видати його позицію (за відсутності важкодоступного антитермічного одягу). Пил, дим, а іноді і спалах, що звільняється великокаліберним патроном, коли він вилітає зі стовбура зі швидкістю понад 900 метрів за секунду, також можна легко помітити.