Ярослав Юрчишин: У парламенті розробляють механізм переакредитації медіа та розширення їхнього доступу

В апараті Верховної Ради розробляють механізм переакредитації представників ЗМІ, який сприятиме покращенню  доступу журналістів до роботи в парламенті. Про це новопризначений голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин сказав у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«Зроблю все, що в моїх силах», — відповів Юрчишин на запитання про те, чи сприятиме він відновленню доступу журналістів до кулуарів і засідань парламенту, а також онлайн-трансляції засідань парламенту.

У коментарі «Українській правді» очільник Комітету також зазначив, що деякі обмеження в умовах війни необхідні, утім, вони мають бути логічними та ефективними.

«Зараз буквально із засідання Верховної Ради ведуть трансляцію депутати, і ми, знову ж таки, отримуємо доволі викривлену картинку, оскільки бачимо тільки те, що хочуть показувати депутати. Чи заслуговує суспільство, яке обрало Верховну Раду 9-го скликання, мати спотворену картинку подій? Думаю, ні.

Не буду говорити, що це питання буде просто вирішити. Бо Держслужба охорони та СБУ мають свої вимоги до забезпечення безпеки великої кількості осіб і доступу до ухвалення державних рішень. Але також не можу сказати, що обмеження, які існують зараз, є ефективними та логічними.

Тому робота в цьому напрямку ведеться. Думаю, що після того, як буде напрацьовано переакредитацію, можна буде ставити більш аргументоване питання про допуск в умовах війни журналістів до роботи Верховної Ради», — прокоментував він.

Окрім цього, Юрчишин розповів, що планує запросити на розширене засідання комітету представників медіа, щоб почути їхні вимоги «разом із готовністю йти на розумні компроміси з огляду на питання безпеки».

«Скажімо, ми можемо зробити прес-центр, можливо, не під самим куполом, але десь поруч, але там мають обов'язково проводитися брифінги, наприклад, керівництва Верховної Ради», — сказав нардеп.

Окрім цього, на думку голови Комітету, таке засідання доречно провести разом з очільниками парламентських фракцій (груп), аби вони могли адресувати апарату Верховної Ради узгоджені на політичному рівні позиції. 

Водночас директорка Департаменту взаємодії Суспільного мовлення з органами державної влади Ольга Червакова на своїй фейсбук-сторінці зауважила, що повернення медіа до кулуарів парламенту буде одним з перших викликів для Комітету з питань свободи слова. Вона пояснює це тим, що список акредитованих медійників становить понад 4 тисячі осіб, однак деякі з них насправді не пов'язані з журналістикою.

«Хто ці люди? Під журналістів успішно маскувалися проросійські лобісти, непричетні до професії фріки, побутові маргінали та всіляки "рішали" з посвідченнями працівників медіа. Під час повномасштабної російської агресії допускати таку публіку до будівлі на Грушевського, 5 — натуральна диверсія. А позбавити їх акредитації наразі нема законного шляху, позаяк пресслужба Верховної Ради не наділена повноваженнями "фільтрувати" і вирішувати, хто дійсно має на меті висвітлювати соціально значущі парламентські події, а хто ні», — написала Червакова. 

Вона також додала, що ухвалений Верховною Радою Закону «Про медіа» значно розширив перелік субʼєктів, які стали медіа, як-от анонімні телеграм-, вайбер- та ютуб-канали, а тому вони теж, імовірно, можуть претендувати на акредитацію.

«Розкермовувати доведеться з залученням не лише медійників і профільних ГО, а й насамперед безпековиків, чиє слово тут, як на мене, має бути вирішальним», — вважає директорка Департаменту взаємодії Суспільного мовлення з органами державної влади. 

Зазначимо, 9 грудня Верховна Рада України призначила Ярослава Юрчишина (фракція «Голос») головою комітету з питань свободи слова.

Читайте також:

• Про пріоритетні напрями в роботі Комітету з питань свободи слова
• Ярослав Юрчишин: Якщо більша частина суспільства отримує інформацію з анонімних телеграм-каналів, то «щось із марафоном — не так»

Крім того, за словами високопосадовця, після внутрішніх дискусій депутати погодилися на трансляції окремих засідань на каналі «Рада». При цьому він зауважив, що не знає, як складеться доля цього каналу надалі, оскільки «новим законом про медіа не передбачено подальше функціонування державних ЗМІ». На думку Корнієнка, Верховній Раді все ж потрібно мати свої інструменти для комунікації.

З  24 лютого 2022 року, від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, журналісти не мають доступу до роботи в будівлі Верховної Ради з міркувань безпеки.

У травні 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламентські журналісти поки що не зможуть повернутися до роботи в стінах Верховної Ради, оскільки це пов'язано з високим рівнем небезпеки.

• Читайте також: Як ми втрачаємо публічність парламенту

Тоді ж спікер ВР розповів про те, що у Верховній Раді планують переглянути акредитації журналістів та виключити з цього переліку проросійські медіа.

У вересні 2022 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю «Укрінформу» повідомила, що в Києві буде відкрито альтернативний пресцентр для роботи парламентських журналістів і висвітлення діяльності парламенту.