"Намагався вберегти від смерті кожного": на війні в Україні загинув військовий з Афганістану

Військовий з позивним "Джонні" переїхав у нашу державу ще 25 років тому, заснувавши тут власну фірму та завівши родину. Однак з початком вторгнення афганець пішов на фронт, де захищав нашу державу до своєї загибелі.

Військовий "Джонні" з Афганістану загинув на війні

Афганець "Джонні" сам був родом із Кабула, де виріс у багатодітній родині. На батьківщині військовий служив у спецпідрозділі, який боровся із Талібаном, які зробили нестерпним життя у його країні.

Зрештою вся родина "Джонні" виїхала з Афганістану. У 1998 році військовий разом із сестрою перебралися в Україну, сюди ж переїхала й мама героя. Водночас два рідних брати афганця обрали для переїзду Польщу і Канаду.

Найближчий друг загиблого герою Наджип згадує, що познайомився з "Джонні" у 2005 році, коли вперше приїхав у Київ. Він пригадує, що разом вони доволі часто проводили час.

Джонні працював охоронцем в Гідропарку, потім став керівником охорони. Також був охоронцем в одного з народних депутатів. Він був мужнім та відповідальним. Згодом у Києві заснував власну охоронну фірму,
– сказав Наджип.

Уже в Україні герой влаштував своє особисте життя: одружився і виховував донечку. Він також займався спортом і виступав на змаганнях з боротьби в різних країнах світу, здобувавши призові місця.

Наджип розповів, що для нього він був наче братом, який ніколи не залишить у біді. Друг військового згадую, що "Джонні" пройшов усю Революцію Гідності, а також був в АТО, і ООС. Після цього був активним волонтером.

Однак з початком вторгнення "Джонні" потурбувався, щоб його українська родина була в безпеці за кордоном, а сам вирушив у військкомат. Наджип згадує, що він пропонував виїхати за кордон і йому, однак друг військового був категорично проти.

"Я відмовився, мовляв, якщо ти не їдеш і я не поїду. "Джонні" пішов у військкомат, я слідом на за ним зробив це 25 лютого. Він мене дуже любив і попросив не записуватись у військо, а стати його волонтером, що я потрібніший йому в тилу, ніж на війні", – згадує друг військового.

Зрештою Наджип став допомагати 112 бригаді ТрО, куди пішов і "Джонні". Друг загиблого героя згадує, що "Джонні" сам часто витрачав свою військову зарплату на допомогу побратимам, зокрема, купував краще взуття чи потрібні речі.

Військовий "Джонні" загинув на фронті в Україні / Фото "УП. Життя"

Герой завжди турбувався про кожного

Друзі полеглого захисника згадують, що "Джонні" захоплювався мисливством і дотримувався своїх традицій. Зокрема, він прямо в окопі кілька разів на день читав намаз – мусульманську молитву, а також суворо тримав піст під час рамадану.

"Джонні" також полюбляв готувати. Побратими військового дуже хвалили його плов, який військовий готував на польовій кухні. З українських страв "Джонні" найбільше надавав перевагу борщу.

Побратим "Джонні" Сергій Юрчик казав, що "Джонні" цікавився й українськими традиціями, стравами, а нашим захисникам було цікаво дізнатись щось про його країну.

В бесідах він казав: "закінчимо війну в Україні, сподіваюсь, афганський народ скине талібське ярмо". Він пообіцяв показати мені Афганістан гори й разом сходити на полювання,
– пригадує Юрчик.

Він наголосив, що афганець дбав про їхню роту як батько. Так, одного разу вони мали йти на завдання в розвідку, а "Джонні" сказав, що піде перший. Саме завдяки йому вони живими повернулись з цього завдання.

Побратими також пригадали, що "Джонні" завжди носив із собою прапор України та Афганістану. Спочатку він майже рік він ніс службу у Київській області, а потім поїхав в Німеччину на навчання з керування танками "Leopard". Далі його майже відразу перевели у Запорізьку область.

Військові з бригади військового також зазначили, що "Джонні" намагався вберегти кожного від загибелі. Так, він до останнього перебував у підбитому "Бредлі", евакуювавши всіх поранених.

"Ми востаннє спілкувались із Джонні 15 липня в п’ятницю, о сьомій годині вечора. Він попросив молитися за нього, адже наступного дня о 4 ранку він мав іти на важливе завдання. Пообіцяв, що опісля відразу зателефонує. В суботу він не виходив на зв'язок, в неділю також, а потім його друг зателефонував і сказав, що Джонні немає", – розповів друг військового Наджип.

Побратим героя Богдан Макогон розповів, що завданням "Джонні" було вивозити на "Бредлі" поранених та доставляти ресурси й підмогу. Однак по його автівці двічі влучив ворог.

Екіпаж вижив, всі поранені змогли евакуюватись. Джонні керував машиною. Він залишився там. Останніми його словами, які він сказав в рацію, були: "Це Джонні, я помер!". Хлопці дивились через віконце техніки й бачили його тіло, уже бездиханне,
– додав Макогон.

Побратими військового пригадали, що через шквальні обстріли тіло "Джонні" не могли забрати відразу. Тому він пролежав у танку майже 42 дні.

Зрештою поховали героя у Києві, поруч із його матір'ю. До слова, афганець також був нагороджений в листопаді 2022 року нагрудним "Знаком пошани".