6 порад, як комунікувати з людьми на прифронтових і деокупованих територіях — дослідження USAID TCA

Окрім постійних обстрілів, Росія активно використовує інформаційні атаки, щоб зменшити бойовий дух, посіяти сумніви і дискредитувати владу. Проєкт USAID «Трансформація комунікацій» провів дослідження серед 1000 респондентів з десяти прифронтових і звільнених областей у серпні 2023, щоб дізнатися більше про їхні звички споживання новин.  

Ми зібрали шість порад як комунікувати на прифронтових і деокупованих територіях більш ефективно.

1. Комунікуйте про новини щодо війни, програми підтримки та майбутні плани відбудови. 57% респондентів відзначили, що вони б хотіли отримувати більше новин про війну, 35% – про соціальні та адміністративні послуги і 33% – про відбудову. Відсутність інформації на ці теми від офіційних джерел стає причиною шукати її де-інде, а саме у анонімних джерелах або російських новинах.

Це створює можливість для російських пропагандистів чи їх проксі-каналів у Telegram підважувати реальність. Наприклад, писати повідомлення, що Президент України не цікавиться відновленням, а уряд покине зруйновані міста. Тільки уявіть який колапс може створити масове поширення таких повідомлень – це пряма загроза майбутньому розвитку цих регіонів і потенційний ризик збільшення міграції. Тому офіційні канали мають приділити належну увагу в цих областях темам війни, соціальних та адміністративних послуг, а також відбудови.

2. Складні наративи і лаконічні повідомлення. Дослідження ще раз підтвердило пріоритет простого контенту з візуальним супроводом над довгим (53% респондентів обрали короткі інформативні повідомлення, 25% – короткі відео і 25% зображення).

Це кидає виклик для офіційних речників – як пояснити складну стратегію відбудови у кількох реченнях? Як прокомунікувати про плани щодо антикорупційних заходів у двохвилинному відео? Державні органи повинні переосмислювати складні стратегії і перетворювати їх на наративи. Символи та значущі повідомлення, які підтримують комплексні наративи/оповіді, будуть найпростішим способом привернути увагу громадськості.

3. Залучайте аудиторію там, де вона знаходиться. Під час дослідження ми виявили, що люди часто довіряють інформаційним каналам, які вони вже читають. В топ три джерела по споживанню і довіри увійшли Telegram (63% користувалися ним протягом 7-ми днів до опитування), YouTube (40% респондентів) і українські онлайн медіа (38% респондентів. Поруч з цим дослідники виявили тривожний тренд – 25% респондентів читають Telegram без використання інших джерел.

Для ефективного розповсюдження повідомлень важливо використовують джерела, які вже читають мешканці цих областей – Telegram, YouTube і українські онлайн медіа. Крос-постинг на різних платформах також допоможе уникнути надмірної залежності від одного джерела інформації, це може сприяти балансу в медіапросторі, розширення аудиторії в інших

4. Пов'язуйте місцеві та національні джерела інформації. Під час опитування дослідники виявили, що інтерес до місцевих і національних новин приблизно однаковий – у межах 24-25%. Інтерес до місцевих новин та перегляд місцевих каналів повинен бути збалансований розповіддю про державу як об'єднуючий символ. Плани місцевого відновлення повинні посилатися на загальну державну стратегію, а новини про місцеві обстріли з обстрілами в інших частинах України.

5. Чітка, дієва інформація про наявні місцеві сервіси є важливою. Третина опитаних з прифронтових і звільнених регіонів цікавиться інформацією про соціальні послуги і державні сервіси. Чітке розуміння громадянами того як місцева влада турбується про їхнє життя і майбутнє може сприяти підвищенню довіри до неї.

Проактивна комунікація через Telegram та YouTube, а також поширення інформації щодо необхідних послуг, повинні бути у фокусі роботи локальних комунікаційних менеджерів.

6. Прогнозуйте майбутні цілі дезінформаційних компаній та протидійте офіційно. Наостанок, 16% респондентів сказали, що вони читали новини з російських медіа, найчастішим аргументом для цього є бажання співставляти інформацію про перебіг подій. Якщо додати до цього інформацію, що 56% Telegram каналів названих у опитуванні є неінституційними або анонімними джерелами, то окреслити потенційні ризики для поширення російської дезінформації.

Місцева влада має слідкувати за медіа каналами з проросійськими поглядами. Це дозволить експертам з комунікацій виявити актуальні дебати та перспективу на факти. Проактивна комунікація і офіційні пояснення щодо ключових тем, які намагаються розганяти місцеві проросійські канали може допомогти діяти на випередження. Постійне пояснення маніпуляцій, чітке висвітлення власної позиції заснованої на фактах дасть перевагу офіційним речникам у гонці за увагу читачів.

Повну версію (оригінал українською) дослідження щодо патернів споживання медіа в десяти звільнених та прифронтових областях України можна знайти за посиланням. 

Довідково:       

Transformation Communications Activity (TCA) фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). В основі роботи  TCA є партнерство з урядом України, приватним сектором та громадянським суспільством з метою зміцнення стійкості української демократії за допомогою інноваційних комунікаційних ініціатив, які залучають громадян України до дискусій щодо демократичної трансформації країни та європейської інтеграції. 

Інформація, розміщена на цій вебсторінці, є частиною USAID Проєкту «Трансформація комунікації» в Україні. Ця вебсторінка не є офіційною інформаційною сторінкою уряду США.