Андрію Макаревичу — 70: його цитати про російсько-українську війну і топ 7 хітів "Машины времени"

Андрій Макаревич (нар. 11 грудня 1953) — лідер "найдавнішого" рок-гурту на пострадянському просторі "Машина времени" (утворений 1969 року), що задав канони слов'янського року, де акцент робиться на образному тексті, змісті пісні, а не на мелодії, що не заважало колективу регулярно випускати ударні хіти впродовж більш як півстолітнього існування колективу. У "Машины времени" 10 магнітоальбомів, 13 офіційних студійних і 27 сольників Макаревича.

Неймовірно, але факт: рок-гурт, дещо змінюючи своє звучання від десятиліття до десятиліття, з моменту виникнення шаленої популярності — приблизно з середини 1970-х — зберігає її донині. Наприклад, у Києві 2016 року на наймасштабнішому українському фестивалі Atlas Weekend "Машина времени", як хедлайнер одного з днів, зібрала під зав'язку найбільший фестивальний майданчик на ВДНГ — це 10-12 тисяч глядачів.

Я був на тому концерті (і особисто довелося спілкуватися з рок-зіркою кілька разів). Звучали нові цікаві речі і старі хіти. Макаревич немов пересував за шкалою фантастичної машини часу повзунок: "Ось річ 2016-го. Тепер подорожуємо в 1975. Або в 1981. "За тих, хто в морі", "Острів", "Три вікна". Я зловив себе на думці, що старі пісні Макаревича не втрачають свіжості й нагадують секвої: з роками вони стають вищими, міцнішими, потужнішими. З нових, як діагноз пропагандистській атмосфері в РФ, прозвучала тоді сатирична річ "Крысы".

Цитати. Андрій Макаревич про російсько-українську війну

Андрій Макаревич став критикувати російську владу ще 2014 року — після анексії Криму.

• 17 березня 2014 року

"Іду в Марші миру. Розумію, що час не дозволяє дійти до Сахарова, зіскакую в провулок перед Трубною. Трішки пізно розумію, що зараз уткнуся в кургінянівських соколів. З провулка виринають двоє — мужики років під 50, добре одягнені. У мене на лацкані маленький пацифік із жовто-синьою стрічкою. Крик: "Бандера, бл*дь!", — повідав Макаревич у соцмережі. — "А народу, до речі, було тисяч 70-80. Ще недавно менти в підрахунках брехали приблизно втричі, тепер уже в 25 разів — три тисячі! Могли б повідомити, що взагалі ніхто не прийшов, чого вже там".

• 25 жовтня 2014 року

"Далеко не все у світі добре, але є якісь правила, про які країни домовилися. Якщо в якийсь момент, ми, плювавши, почнемо робити те, що нам хочеться, тому що ми раптом вирішили, що це недобре, то скінчиться це погано. Коли нам повідомляють цифру 94% результати кримського референдуму, мені хочеться запитати: це 94% населення чи це 94% від тих 37%, які взагалі прийшли голосувати? Погодьтеся, це різні речі, — міркував Макаревич. — Там маса людей голосувати просто не пішли. А нам це подають, як поголовне рішення. Якщо ми візьмемо карту Росії 1918 року, ми побачимо, що на ній і Ростовський край, і Краснодарський край — це все була Україна. Ось зараз, наприклад, якщо краснодарці, трясучи цією картою, проведуть референдум і вирішать приєднатися до України на основі історичної справедливості. Вони фразу до кінця встигнуть договорити?"

• 14 березня 2022 року

"Війни існували відтоді, як існує людство. Напевно, наївно було б припускати, що на нашому віку все раптом закінчилося. Але тисячі загиблих за два тижні, сотні тисяч біженців, зруйновані міста — все через хворі амбіції однієї людини! Ми в середньовіччі? Щодня мені телефонують люди. Це дуже хороші люди. Хтось уже поїхав, хтось ще ні. Вони в повному розпачі від неможливості щось зробити, хоч якось вплинути на ситуацію. Шалено шкода світу, який було зруйновано в одну мить", — писав музикант у своєму Телеграм-каналі. А коли російська пропаганда повідомила, що Україна бомбить свої міста, Макаревич відгукнувся рядками, що стали знаменитими: "Навіть Гітлеру не спало на думку оголосити, що радянська армія сама розбомбила свої міста, взяла в блокаду Ленінград, щоб дискредитувати миролюбний рейх". Він додав, що зараз весь світ зіткнувся з Четвертим Рейхом. Також він додав, що доля Гітлера закінчилася трагічно. А після всіх цих подій Німеччині довелося ще дуже довго виплачувати репарації. "Тим, хто ще не зрозумів, що ми вже в Четвертому Рейху, потрібно негайно згадати, чим скінчився Третій", — закінчив музикант думку.

• 18 вересня 2023 року

"З війною треба закінчувати, і давно. Через забаганку одного дядечка зламалося життя у кількох мільйонів людей. А кілька сотень тисяч було вбито через цю примху. І це триває щодня... Хто на кого напав? Україна на нас? Або Росія на Україну. Ось хто напав, той не правий! І досить п**діти на цю тему", — досить різко висловився музикант у недавньому відеоінтерв'ю.

Сьогодні головний "машиніст" мешкає в Ізраїлі недалеко від Тель-Авіва з дружиною і маленьким сином.

У чому фішка стилю Андрія Макаревича і його "Машины времени"

Дивовижно, але творчість "машиністів" не "іржавіє" шостий десяток років. У них були сплески популярності в 70-ті, 80-ті, 90-ті та нульові з невеликою зміною стилістики. Причому, що дивно для рок-гурту, в їхньому репертуарі майже немає швидких композицій.

Друга пісня, яку я вивчив на гітарі в 6-му класі, була "Марионетки". Якось приятель батька — журналіст (що було незвично для татового кола, де, здебільшого, оберталися кандидати і доктори точних наук) розповів, що його син у відпаді від нового молодіжного гурту "Машина времени". І йому вона теж подобається.

Судячи з назви, це була інструментальна музика космічного характеру на кшталт "Спейса" чи латвійського "Зодіаку". Оскільки машина часу, як апарат, була невід'ємною атрибутикою наукової фантастики. Я думав, що це якісь електронні пасажі, що пронизують "простір і час", залучають або в глибини космосу, або на дно океану.

І був збентежений, коли почув їхній магнітоальбом "Мисливці за удачею" 1981 року. Не було там жодних електронних одкровень. Хлопці співали про дім, друзів, самотність — у досить простому супроводі. Крізь невигадливі і грубувато оформлені композиції проступав образ мудрого і в чомусь близького за поглядами хлопця.

То він задавався питанням: "Що ж буде через 20 років?" Дійсно, що? Двадцять років — це, здавалося, позамежний термін. І юнак марив: "Може, всі люди житимуть в одній великій країні, над якою буде вічне сонце світло? Якщо щось буде...".

"Щось" сталося раніше — через десять. Розвалилася і та країна, що була в наявності — СРСР. Але нічого, мрія, щоб народи на земній кульці жили в злагоді і "тоді ніхто не згадає про війну", зараз більш ніж актуальна. Соліст порушував багато питань, які вчителі в школі намагалися оминати. "Ти став бунтарем — і здригнулася темрява, весь світ ти хотів змінити, але всіх бунтарів чекає в'язниця..." — у такому затишному болоті як Союз це звучало крамолою.

Імпонувала і здорова іронія автора. Ось його порада ворогам: "Нехай забудуть про все і йдуть своїм шляхом, а я без них уже якось дійду".

"Три вікна" занурювали у філософську нірвану (це, щоб позначити стан, таких "розумних" слів я тоді, звісно, не знав). Одне вікно — в поле, інше — до лісу, третє — до океану, "і сильна спокоєм хвиля, і коли мені нудно в старому домі, я сідаю біля третього вікна" (чи не звідси пізніше захоплення Макара дайвінгом?).

З одного боку — ідеалізм: "Переможе, сумнівів немає — Світло". З іншого, жорсткий, їдкий погляд: "За дверима швейцар. Неприступний і важливий стоїть він на сторожі бойовим кораблем...". Коротше, невідомий автор являв собою мудреця, неформального вчителя: "Давайте робити паузи в словах, вимовляючи і замовкаючи знову, щоб краще віддавалося в головах значення вищесказаного слова". Корисні рекомендації він дає і в пізніх речах: "Не варто прогинатися під мінливий світ, нехай краще він прогнеться під нас".

І не можна, "малюки", сидіти склавши ручки, вчить він на своєму прикладі: "Я в сотий раз знову почну спочатку, поки не меркне світло, поки горить свічка!"

Любов до "Машины Времени" у 1980-х стала всеосяжною.

1987 року в телепрограмі "Ринг" на "незрозумілого" Бориса Гребенщикова злісно накидалася тітка з публіки (обурена рядком з його пісні: "Отведи меня к реке, положи меня в воду"): "От ви б особисто хотіли, щоб вас віднесли до річки і поклали у воду?!" Гребенщиков з посмішкою чеширського кота щиро їй відповів: "Якщо ви маєте на увазі ту воду, про яку я співаю, хотів би", що остаточно розлютило даму. А "Ринг" з Макаревичем перетворився на масове освідчення в коханні. Навіщо критикувати, якщо всім подобається? Народ тільки благав гурт "побільше співати".

Цікаве і ставлення Макаревича до пітерського гуру — Бориса Гребенщикова. Один уособлює раціональне начало, інший — ірраціональне. Попри ці протилежності, вони дружньо ставляться один до одного і обидва емігрували з Росії з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Через домінування розсудливості, довгі роки у Макаревича не було жодних пісень про кохання (до жінки, взагалі про кохання — вистачало)! Крім хіба про танцівницю кордебалету ("Ах, вар'єте, вар'єте — шум у голові").

Ймовірно, відсутність лірики пояснювалася відсутністю ліричних почуттів до протилежної статі. Якщо й чіпляли його подібні речі, то з іронічного боку. Власне, він висловив свою позицію в жартівливому фокстроті "Ах, эта луна" (виконання Підгородецького, слова Макаревича): "Чи варто закохуватися, щоб розчаруватися?"

Десятками років Макаревич тримався! Це не заважало йому неодноразово одружуватися-розлучатися, мати дітей (яких на сьогодні четверо) від різних жінок — і від дружин, зокрема. Але на творчості це ніяк не позначалося.

Аж раптом 1996-го з'являється альбом "Картонні крила любові", де наш герой пообіцяв: "Я зірвусь із землі (це "приземлений"-то Андрій Вадимович!), наче пес із ланцюга і здіймуся до хмар..."

Ця чудова пісня була все-таки дещо абстрактною. Але вже на наступному диску був шлягер "Він був старший за неї". Де героїня, в яку був закоханий ліричний (нарешті!) герой, "літала ночами". І тільки це затьмарювало його кохання. А потім він не витримав і "ступив із вікна, як крокувала вона, він злетів, як злітала вона, але не вгору, а вниз".

Якщо провести нескладні арифметичні обчислення, то було зрозуміло, що ця лірика — віддзеркалення роману (висвітлюваного тоді в медіа) Макаревича з радіоведучою з "пернатим" прізвищем Ксенія Стриж. А "літати ночами" для ді-джея, напевно, звичайна справа.

Коротше, було ясно, що Макаревич на четвертому десятку років — потрапив! Але й пісня вийшла на славу. Однак через п'ять років цю історію він відобразить у сильній, але аж надто "тверезій" пісні. Розум Макаревича, що переміг, дійшов таких висновків: "І, звичайно, їй приємно було, що такого з розуму звела, але вона його не любила, не любила — і всі діла". Автор зруйнував навіть свої попередні ліричні гіперболи: "І ніхто не падав з карниза, і ніхто не літав ночами. І ніхто навіть посланий не був — ніч, дзвінок, розмова порожня... Просто помер ангел і десь у небі поменшало однією зіркою". Лірики знову поменшало. Але мудрість — на місці. І правила, якими ділився автор у своїх піснях, може взяти собі будь-яка людина. Як у шедеврі із сольника "У ломбарду" переломного 1991 року: "Не чекати кінця, в годинник вставивши погляд, тоді й на краю вільно дихаєш. І кулі, що знайде тебе, ти не почуєш, а решта повз пролетять".

Формула творчості Макаревича (образ — дія — трансформація): учитель — настанова — вберегти гідність. Останнє — близьке Україні. Імовірно, тому зазвичай аполітичний рокер (раніше він дратувався, коли говорили на тему про бунтарство і протестність року, єхидно запитуючи у відповідь: "А проти чого протестували "Бітлз?") з 2014 року в різкій і однозначній формі підтримує нашу країну. І одразу з "народного улюбленця" він у Росії перетворився на ізгоя, відчуваючи на собі тиск влади і тонни хейту. Ця тема у 2016 році прозвучить у пісні "Крысы":

"Первосвященник і головний суддя

взяли мене в оборот:

Один кричав — ти не любиш країну

Інший — ти не любиш народ.

Коли обидва замовкли, я попросив

Ще що-небудь на біс.

Я дуже люблю і народ, і країну

Але я не можу терпіти щурів".

У 2022 році гастролі "Машины времени" в РФ знову заборонили. Про це Макаревич написав із сарказмом на своїй сторінці в Телеграм-каналі: "Історія скасувань концертів "Машины времени" в рідній країні — довга. Короткий виклад. Перші заборони пішли наприкінці сімдесятих — ми ще жили в СРСР. Грали по студентських гуртожитках і будинках культури, були самі по собі, тому заборонити нас, як і взагалі спіймати, непросто — ми ніде не перебували. Наприкінці 1979 опинилися в Росконцерті, і красиве життя тривало до 1982. "Рагу з синього птаха". На півроку нас закрили. Далі все було чудово до 2014 — Крим, Донбас. Рочки на півтора нас записали в "друзі хунти". Минуло і це. Я до того, що коли сьогодні знову скасовують концерти, можу тільки висловити співчуття нашим фанам, і нагадати — нічого нового. Давно живемо. Будемо жити далі".

Топ 7 пісень Андрія Макаревича і "Машины времени", а також і "Оркестру креольського танго" + бонус

Пустим обіцянкам (Андрій Макаревич і ОКТ) — про надію

"Оркестр креольського танго" — це більш камерний проєкт Макаревича. Створений ним, крім "Машины времени", 2001 року. Цю пісню Андрій заспівав, вийшовши на зв'язок з українським телеканалом на самому початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Там є такі проникливі рядки:

Нехай зло проповзло зі століття в століття,

І небо знову закривають дими,

Але Життя на світі трохи більше ніж смерті,

І Світла на світі трохи більше, ніж темряви.

"Маріонетки" — про керованість людей

Перший суперхіт "Машины времени", написаний 1974 року, який не втратив актуальності сьогодні. Це начебто сатира на "законослухняність" людей, які як маріонетки підпорядковані чужій волі. Але є й трактування глибше — кабалістичні, що всі люди підпорядковані не тільки земній владі, а й метафізичній, потойбічній.

"Поворот" — про прагнення до перемоги

Перша рок-пісня, яка стала в СРСР всесоюзним хітом і офіційно грала в ресторанах, як естрадний шлягер (як, наприклад, "Червона рута").

"Поки горить свічка" — про надію на воскресіння

Довгі роки була головною піснею гурту. Макаревич її написав під враженням від розвалу його рок-колективу наприкінці 1970-х. Макаревич не здався і відродив команду — незабаром на них чекав успіх. Концерти "Машины времени" часто закінчує цією піснею.

"Мій друг краще за всіх грає блюз" — про талант

Стала великим хітом у 1990-ті, як метафора того, що в смутні часи може врятувати талант.

Співає Євген Маргуліс, який написав музику. Слова Макаревича.

"Одного разу світ прогнеться під нас" — про вірність своїм принципам

Суперхіт гурту, де основна думка виражена в приспіві: "Не потрібно прогинатися під мінливий світ, шлях краще він прогнеться під нас".

"Багаття" — про альтруїзм

Бонус — "Перехрестя" — про важкий вибір

Бонусом — саундтрек: пісня, написана Андрієм Макаревичем для кінофільму "Перехрестя" (1999).

Фільм посередній, чого не скажеш про композицію. Вона стала хітом і 1999 року звучала в Києві на всіх музичних розкладках, до того ж річ ця — пророча: уже в 68 років Макаревич знову опинився "на перехресті семи доріг" і був змушений виїхати з РФ до Ізраїлю. У березні 2022 року в нього від 37-річної журналістки-ізраїльтянки Ейнат Кляйн (родом із Києва) народилася четверта дитина — син Ейтан.

Перехрестя семи доріг,

Ось і я,

Перехрестя семи доріг -

Життя моє.

Нехай загнав я долю свою

Але в якому б не співав краю

Все мені здається,

Я знову на тобі стою.

Важливо Борису Гребенщикову — 70: його цитати про російсько-українську війну і топ 7 хітів "Аквариума"