Як в Україні використовують штучний інтелект

Улітку 2023 року на замовлення «Дзеркала тижня» Центр Разумкова провів опитування про обізнаність і використання штучного інтелекту. Результати такі: лише 42% опитуваних «приблизно уявляє», що таке штучний інтелект, ще 33,9% взагалі не знають, що це. І лише 24% респондентів упевнені, що добре розуміють цю технологію. Лише 8,6% відповіли, що використовують чат-бот GPT в роботі, при цьому 64% не користуються ним, а майже 9% узагалі не знають, що це. В основному чатом користуються люди від 18 до 39 років і переважно — в ознайомчих чи приватних цілях, тобто ставляться до нього, як до розваги.

При цьому відповіді майже навпіл розділилися, коли респондентам поставили питання, чи потрібно державі контролювати або обмежувати розвиток цієї технології: 32,4% не вважають потрібними обмеження, 34,1% — за обмеження та контроль. Ще 27.2% узагалі не визначилися в цьому питанні. Для порівняння — близько 65% американців виступає за обмеження технології. А і ЄС взашалі вже виробили загальні правила контролю над ШІ.

Попри бурхливий розвиток технології ШІ в західних країнах, а також Китаї та Індії, в Україні його почали використовувати поки лише в деяких галузях.

Освіта

За даними того ж опитування, 5,6% українців використовують штучний інтелект для навчання. Для дітей шкільного віку існують окремі чат-боти, які допомагають виконувати домашні завдання. Одним із таких є сервіс «Домашка», який працює на основі чату letschat.fi — цей чат-бот пропонує дитині обрати теми для спілкування, зокрема допомогу з виконанням домашнього завдання.

Разом із тим студенти теж почали виконувати домашні завдання за допомогою чату GPT. За таких умов свою цінність втрачають есе, тексти, контрольні — все те, що здобувачі знань мають виконувати самостійно.

Проте використання штучного інтелекту в освіті призводить до глобальних і неминучих змін: адаптовує, персоналізує та розширює навчання. За допомогою ШІ викладачі можуть створювати інтерактивні заняття, відстежувати прогрес учнів, аналізувати великий обсяг даних і створювати навчальні програми. Але, вважає Семен Соха, СЕО Clever Study, задля розумного використання технологій необхідно розробити інструкції, які допоможуть із користю використовувати нейромережу.

Бізнес

У березні 2023 року освітня лабораторія Projector Al Lab провела анкетування серед працівників 150 українських компаній про те, як вони використовують штучний інтелект у своїй роботі. 51% респондентів відповів, що «час від часу» використовують ШІ, 22% — «часто», а 20 % «рідко» або взагалі не користуються.

Найактивнішими користувачами штучного інтелекту серед опитаних компаній стали дизайнери. Після них ідуть копірайтери, представники маркетингу та PR, керівники команди й інженери-розробники. З-поміж переваг ШІ респонденти виділили: збільшення швидкості роботи, допомога у творчості, зменшення рутини.

Також працівники виокремили й певні мінуси використання технологій. 20% відповіли, що штучний інтелект у своїй роботі допускає помилки та неточності у відповідях, 11% опитуваних визначили ризиком рівень загальної безпеки та конфіденційності даних. А 9% відзначили проблему ймовірної втрати навичок «думати власною головою».

ШІ та війна

Під час війни штучний інтелект використовують в різних галузях. Воєнне застосування ШІ охоплює спостереження та різні види розвідки, логістику, командування та управління тощо, а також допомагає в розв’язанні гуманітарних питань.

Zaxid.net поспілкувався з архітектором рішень на основі штучного інтелекту компанії SoftServe Володимиром Сольським. Він розповів про застосування ШІ під час війни:

«Ми використовуємо ШІ для обробки величезних масивів даних, до прикладу, під час аерофотозйомки. На допомогу нашій українській розвідці приходять OSINT-технології. Окрім того, вже зараз в російсько-українській війні в тестовому режимі застосовується американська технологія Clearview Al. Це програмне забезпечення надає змогу ідентифікувати сили противника та загиблих. База даних Clearview Al містить два мільярди фотографій, сканованих із російських соцмереж».

За його словами, за допомогою ШІ вдалось ідентифікувати понад 125 тис. російських військових злочинців. Нині, каже Сольский, штучний інтелект також допомагає отримувати необхідні розвіддані з радіомовлення росіян. Геолокація, «заклик до дії», класифікатори зброї, ідентифікація ворога — з усім цим допомагає військовим та розслідувачам ШІ.

Штучний інтелект використовують і під час навчання військових, наприклад для тактичної підготовки своїх військ за допомогою різних симуляторів.

Також, як розповіла пресслужбі Міністерства економіки міністерка економіки Юлія Свириденко, зараз державою розроблено стратегію розмінування території України. І в розробці стратегії брала участь американська компанія Palantir, що спеціалізується на аналізі великих обсягів інформації.

«Завдяки штучному інтелекту ми аналізуватимемо big data, щоб ухвалювати якісні рішення, розставляти пріоритети, достеменно розуміти потреби і те, які ресурси потрібно залучати, щоб швидше розмінувати українські землі. Зокрема система зможе проаналізувати дані щодо потенційно замінованих територій, поєднати їх із даними з додаткових джерел, наприклад, щодо обʼєктів соціальної чи критичної інфраструктури та сформувати варіанти більш пріоритетних шляхів розмінування», — сказала Юлія Свириденко.

У грудні 2020 року Кабмін затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту до 2030 року, яка охоплює 9 галузей, в яких держава бачить основні напрямки застосування ШІ. Це освіта та наука, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, економіка, публічне управління, правове регулювання та правосуддя. Але війна, очевидно, вносить свої корективи в цей план, постає необхідність застосування ШІ в області практичної медицини, зокрема, військової.

Так, цього року в Одесі запустили пілотний проєкт із використання штучного інтелекту «BrainScan». Як інформує пресслужба Мінздоров’я, нейромережа аналізує зображення компʼютерної томографії головного мозку в автоматичному режимі та виявляє патологічні зміни. І вже протягом 5 хвилин після обробки знімка програмою лікар може ухвалити рішення про подальше лікування. Це в кілька разів швидше, ніж зазвичай. Також досвід Одеси використовується і в прифронтовому Краматорську на Донеччині.