Якщо Путін нападе: як країни НАТО готуються до можливого вторгнення РФ

Президент США Джо Байден у своєму зверненні до Конгресу з приводу надання коштів Україні сказав, якщо Путін переможе в Україні, то наступними цілями російської агресії можуть стати країни НАТО.

«Якщо Путін візьме Україну, він там не зупиниться. Важливо подивитися у довгостроковій перспективі», - сказав він.

Напередодні російська Рада Федерації затвердила бюджет Росії на 2024 рік. У ньому рекордні суми військових витрат. Вперше вони перевищать витрати на соціальну сферу. Російська влада неодноразово заявляла, що воює не проти України, а з усім НАТО, яке, у свою чергу, вважає Росію загрозою номер один.

Днями заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв знову заявив, що загроза зіткнення Росії з НАТО і початку третьої світової війни ще "ніколи не була такою реальною".

Країни Балтії: без НАТО - пропадуть

"Якщо Росії дати адаптуватися зараз, у 2028 році Кремль зможе відновити розбитий нами військовий потенціал, і Росія матиме достатньо сили атакувати країни, які у фокусі російської експансії. Крім України, це точно країни Балтії, і точно ті країни, на території яких присутні російські контингенти. Це чітка інформація від нашої розвідки, і ми сигналізуємо вам про це", - зазначив президент Володимир Зеленський на саміті Європейської політичної спільноти восени цього року.

Реальна загроза нападу на країни Балтії та реальні можливості для цього було сформовано ще у 2017-2018 роках. До цього і в Москві, і на Заході були проведені дуже серйозні дослідження того, що ж буде у разі вторгнення російських військ у країни Балтії. І загальний висновок був досить песимістичний: якщо таке вторгнення відбудеться, то за кілька днів російська армія вийде на литовсько-польський кордон. Бо самі ці країни не зможуть протистояти російській військовій машині.

Тому минулого року Латвія, Литва і Естонія приєдналися до закликів запустити четверту статтю договору НАТО про початок консультацій в умовах "загрози цілісності та безпеки". Четверта стаття договору НАТО передбачає консультації всередині Альянсу, коли хоч одна країна-учасниця заявляє про загрозу "цілісності, політичної незалежності та безпеки". Наступна стаття договору говорить про надання реальної військової допомоги у разі нападу.

У відповідь на побоювання східного флангу Альянс вперше в історії вирішив активізувати оборонний план Східної Європи. Це означає підвищену готовність для сил НАТО, які у разі більшої небезпеки можуть бути перекинуті до Східної Європи.

Активізація цього плану означає не лише розміщення контингенту та техніки тут, що дуже важливо, а й готовність, наприклад, на військовій базі у Техасі. Винищувачі можуть прибути з Середземного моря, як це нещодавно було. І перемістити сюди десантників із США також можна дуже швидко.

І США, і інші країни НАТО висловили готовність відправити до Балтійського регіону військову техніку та особовий склад одразу після вторгнення Росії на територію України. У результаті присутність додаткового контингенту НАТО у Латвії, Литві та Естонії подвоїлася.

Чотири північно-східні бойові групи (Латвія, Литва, Польща та Естонія) перебувають під командуванням НАТО через штаб Багатонаціонального корпусу «Північний схід» у Щецині, Польща. Два штаби дивізійного рівня координують навчальні та підготовчі заходи своїх відповідних бойових груп.

До початку повномасштабного вторгнення в Україну тут було розміщено близько чотирьох тисяч військових із Великобританії, Канади, Німеччини, Данії, Норвегії та інших країн. Додатково Канада вислала 460 осіб у Латвію, Великобританія – близько 900 осіб в Естонію, Данія – 200 осіб в Естонію, Німеччина – 350 осіб у Литву, Норвегія – 60 осіб у Литву. США відправляють до країн Балтії 800 осіб, вісім винищувачів F-35 та двадцять вертольотів AH-64 Apache.

Стратегія швидкого посилення НАТО гарантує, що сили передової присутності будуть посилені Об'єднаною оперативною групою підвищеної готовності НАТО (ОГПГ), ширшими Силами реагування НАТО, додатковими силами підвищеної готовності союзників і більш важкими силами другого ешелону НАТО, якщо це необхідно.

Польща: найбільш мілітаризований бюджет в Альянсі

У цій країні влада не виключає того, що в найближчі три-десять років може з'явитися "серйозний ризик" російського вторгнення до Польщі. І цей термін офіційну Варшаву слід використати, щоб максимально посилити армію.

Росія бачить у Польщі головного конкурента на здобуття лідерства в регіоні, вона бажає контролювати всі процеси, що відбуваються. Москва також розлючена через те, що Польща дуже багато допомагає Україні.

Варшава загалом дуже серйозно сприймає ризик дій Росії, робить усе можливе, щоб здійснити свою безпеку та обороноздатність (ухвалення закону про захист батьківщини, закупівля передового західного озброєння, збільшення присутності військ НАТО на східному кордоні).

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак закликав партнерів по НАТО збільшити на території країни військову присутність Альянсу. "Американська присутність - найкращий спосіб стримування агресора", - заявив Блащак.

Але й самі поляки не сплять. Нині вони створили одну з найбільших та боєздатних армій Європи. "Польське військо має бути настільки численним і таким сильним, щоб саме його існування відлякало агресора. Кремлівська влада сильних не вдарить, коли вона бачить слабкість, вона нападає", - сказав міністр оборони цієї країни Маріуш Блащак.

Тому Польща збільшила чисельність власних збройних сил із 160 000 до 300 000: 250 000 професійних солдатів та 50 тисяч службовців у цивільній обороні. Польща почала витрачати на оборону замість 2% ВВП, як це заведено в інших європейських країнах, удвічі більше – 4%.

Польський бюджет стає найбільш мілітаризованим у Північноатлантичному альянсі. За військовими витратами населення Польща також опиняється на першому місці серед країн НАТО.

Нинішній оборонний бюджет становить рекордні 20,4 мільярди євро. І вже з урахуванням позабюджетних коштів, ця сума зростає до 25 мільярдів євро. Загалом у наступні 10 років Польща планує витратити на переозброєння приблизно 90 мільярдів євро.

Фінляндія: може впоратися з агресією навіть сама

Саме небезпека агресії, що походить від Росії, змусила Фінляндію вступити до НАТО. Поки що для неї немає безпосередньої загрози від Росії, але слід пам'ятати про фактор несподіваних дій Кремля.

"Треба бути готовим до того, що Росія може стати агресивною та непередбачуваною", - заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. Росія вже почала облаштовувати військові бази біля кордону із Фінляндією.

Фінська армія, за оцінками військових із штаб-квартири НАТО в Брюсселі, може зараз самостійно забезпечити безпеку свого кордону. Збройні сили на новому північному фланзі НАТО вважаються добре підготовленими, навченими та мотивованими. Фінляндія ніколи не скасовувала загальний військовий обов'язок для чоловіків і зараз має близько 24 000 солдатів, що перебувають на службі, а також понад 900 000 навчених резервістів. У разі нападу Сухопутні, Військово-морські та Військово-повітряні сили Фінляндії можуть бути збільшені ще на 280 тисяч осіб. Фінські збройні сили повністю відповідають рівню НАТО і можуть бути інтегровані у всі сфери, заявляють у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі.

Країна також створила одну з найпотужніших артилерій у Європі та має крилаті ракети з дальністю дії до 370 км. Вона витрачає 2% ВВП на оборону, що вище, ніж у багатьох країнах НАТО. "Фінляндія, на відміну від інших країн, не скоротила фінансування армії після холодної війни", - похвалив нового члена Альянсу генсек НАТО Єнс Столтенберг.

"Серед населення екстремально високий рівень готовності до опору та оборони", - говорить Столтенберг про фіни. Як нейтральна країна протягом багатьох років Фінляндія створила велику армію, маючи досвід війни з СРСР взимку 1939-1940 років.

«Україна виявилася занадто жорстким шматком, щоб Росія змогла його пережувати. Фінляндія буде такою ж», - сказав з приводу російської агресії головнокомандувач збройних сил Фінляндії генерал Тімо Ківінен. І підтвердив, що армія його країни готова чинити жорсткий опір Росії, якщо вона вирішить напасти.

Думка експерта

Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього:

- Перша та найближча мета Росії – це країни Балтії. І в Москві вже дуже давно розглядають варіант анексії цих країн. Більше того, у Литві, Латвії, Естонії та НАТО це чудово розуміють. І вони мають план захисту, звичайно в рамках НАТО. Вони готуються до партизанської війни у ​​стилі «бджоли проти ведмедя».

Із Фінляндією інша історія. У Росії добре пам'ятають зимову війну наприкінці 30-х років минулого століття. Там дуже велика територія, північ, холод – а це катастрофічні витрати ресурсів. Тож у Москві ще сто разів подумають, перш ніж нападати на цю країну.

Що стосується Польщі, то вона, за винятком Кенігсберга, не має прямого кордону з Росією. Але вона може стати наступною після країн Балтії ціллю агресії Росії. Втім, у поляків дуже сильна армія та сучасна техніка. Україна добре перемолола професійне ядро ​​російської армії, і вона вже не має сил, щоб боротися ще й з польською.