Як Україні вивести з «тіні» віртуальні активи та створити правила для управління ними

Сьогодні бізнес і громадяни послуговуються віртуальними активами у такому самому звичному режимі, як і гугл-диском, ксероксом або іншим технологічним досягненням XXI століття.

За даними провідної аналітичної блокчейн-компанії Chainalysis, Україна 2022 року посіла третю сходинку із 146 країн у рейтингу глобального індексу використання цифрових активів. За неофіційними даними, оборот цього ринку загалом становить сотні мільйонів гривень щодня.

Попри стрімкий розвиток, віртуальні активи здебільшого обертаються у «сірій» або взагалі у «чорній» зоні. За даними дослідження Ukraine Economic Outlook, з 2016 року Україна втратила 48,8 млрд дол. прямих доходів населення та компаній і 10,4 млрд дол. податкових надходжень через відсутність регуляції криптоактивів. Частина бізнесу навіть в умовах війни не зацікавлена легально працювати та розвивати українську економіку.

Мережі юридично неконтрольованих криптообмінників і надалі працюють. Вони забезпечують операції peer to peer, даючи можливість виводити кошти у неконтрольований тіньовий обіг (у тому числі з тимчасово окупованих Росією територій).

У контексті російського вторгнення легалізація цифрових коштів стала ще більш актуальною — чи варто згадувати надходження іноземних донатів у криптовалюті на фінансування ЗСУ? За даними віцепрем'єр-міністра, міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, за більш як три тижні війни «криптофонд України зібрав понад 54 млн дол. у криптоактивах».

Використання по-чорному

Поряд із «сірим» застосуванням віртуальних активів існує і «чорне». Цифрові активи у сучасному світі дедалі більше вживаються як засіб посвідчення майнових прав і розрахунку у злочинній діяльності, у тому числі в операціях з метою легалізації та відмивання доходів. І Україна в цьому питанні не є винятком.

Наприклад, функціонують шахрайські інтернет-ресурси, які переводять «брудні» токени на підконтрольні правопорушникам банківські рахунки. Ба більше, дедалі частіше злочинці використовують інтернет-магазини та месенджери для продажу своїх товарів (зокрема наркотичних препаратів) і послуг, отримуючи кошти на гаманці віртуальних активів. Останні використовуються у шахрайських схемах «зборів» на ЗСУ, а також для приховування фінансової звітності, уникнення оподаткування, нелегального виведення коштів за кордон і придбання нерухомості в обхід санкцій.

У darknet/darkweb злочинці та інші зацікавлені особи фактично створили світовий маркет, на якому можна придбати будь-який незаконний товар чи послугу — від ключа доступу до системи управління критичним підприємством до персональних даних військових.

Деякі можливі схеми хабарів бездоганно віддзеркалюють цифровий контекст, у якому ми живемо. Віртуальні активи — це не тільки електронні гроші, а й права на користування, наприклад, дорогими обліковими акаунтами в онлайн-іграх (на кшталт World of Tanks чи StarCraft). Загалом злочинці можуть отримувати хабар у вигляді будь-якого нематеріального подарунка, користування яким несе корупціонеру добробут і матеріальну стабільність (незаконні по суті).

Під софіти

Фактична хаотичність у регулюванні віртуальних активів — для злочинців як повітря. Правове поле досі проблемне. Скажу чіткіше: правила гри відсутні.

Першим кроком для їхнього встановлення став Закон України «Про віртуальні активи», підписаний президентом України 15 березня 2022 року. Нагадаю для тих, хто не стежив: документ уперше визначив віртуальний актив як нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі. «Крипта» стала цифровою річчю (у розумінні статті 179-1 Цивільного кодексу України). Напрошується логічний висновок, що цифровий актив визнали видом майна, завдяки чому він може бути предметом злочину, передбаченого статтею 209 КК України («Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом»).

Однак у цій сфері, як кажуть, sky is the limit. Станом на кінець листопада 2023 року ЗУ «Про віртуальні активи» не працює. Він набере чинності лише з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами» та низки інших документів.

Наступним кроком у розвитку обороту цифрових активів став підтриманий Мінцифрою проєкт закону №10225-1 про обіг віртуальних активів, зареєстрований доволі нещодавно, 17 листопада. З-поміж іншого документ визначає правовий статус таких активів і передбачає прості податкові умови для бізнесу, який працює у відповідній сфері.

Позаяк віртуальні активи у майбутньому отримають юридичний статус, буде легалізовано й ті сфери їхнього обігу, які вже сьогодні активно функціонують в Україні, проте не підконтрольні державі. Зокрема, іноземні та українські криптобіржі зможуть легально працювати та сплачувати податки. Банки відкриватимуть рахунки для криптокомпаній, а українці декларуватимуть свої віртуальні доходи.

АРМА: підкорити віртуальне

Саме у такому контексті АРМА, взаємодіючи з правоохоронцями та постачальниками віртуальних послуг (криптовалютними біржами), виявляє та розшукує токени, на які може бути накладено арешт.

Цьогоріч Агентство інтенсифікувало співпрацю з найбільшими біржами світу у сфері обміну інформацією в рамках кримінальних проваджень за запитами правоохоронних органів. Така кооперація дає змогу АРМА встановлювати факти існування цифрових і віртуальних активів у фігурантів. З другої половини 2022 року і по середину листопада 2023-го фахівці Агентства виявили та розшукали віртуальні грошові активи на орієнтовну суму понад 8 млн грн (в еквіваленті). За той самий період орган спрямував на адреси бірж 24 запити.

Наступний крок — це ухвалення первинного законодавчого підґрунтя вже для управління арештованими віртуальними активами. Під час зустрічі в АРМА, яка відбулася 18 жовтня 2023 року, сторони домовилися напрацювати спільний механізм передачі цифрових активів в управління АРМА. Документ має врегулювати питання управлінських ризиків і збереження вартості волатильних криптоактивів (Bitcoin та інших). Це становить особливий інтерес у рамках повноваження Агентства зберігати економічну цінність арештованих активів.

Додам, що учасники тієї наради домовилися про координацію спільних дій у сфері конфіскації віртуальних активів, заблокованих у країнах ЄС у межах санкційного механізму.

Нині АРМА та всі інші зацікавлені органи шукають відповіді на запитання:

— чи можна віртуальні активи передавати в управління?

— якщо так, то хто спроможний управляти такими активами?

— як саме держава може отримати дохід від менеджменту цифрових активів?

Відповівши на ці запитання, Агентство зможе управляти не тільки електронними грошовими активами/токенами, а й іншими нематеріальними благами (наприклад, обліковими записами у Twitch чи YouTube, «прокачаними» персонажами у комп’ютерних іграх або цифровою нерухомістю і землею у метавсесвіті).

Підсумовуючи, Україні треба терміново завершити написання правил гри для віртуальних активів. Це вигідно не лише для державного бюджету, який отримуватиме надходження від управління різноманітними токенами та некласифікованими віртуальними активами, а й для безпеки та міжнародного іміджу країни. Зрештою, чому б Україні не стати першою в Європі державою, що імплементувала європейські норми регулювання віртуальних активів MiCA?