Складна гуманітарка: як зміни в правилах ввезення та звітування ледь не посварили уряд і волонтерів

З 1 грудня цього року набули чинності зміни в митному оформленні гуманітарної допомоги. Відповідно до них, товари військового призначення та подвійного використання, що ввозять як гуманітарну допомогу, оформлюють за новим порядком.

Ми вважаємо, що ці нововведення можуть значно ускладнити ввезення допомоги, зокрема для фронту. Аби висловити свою позицію, волонтери звернулися до Кабміну з проханням відтермінувати на пів року дію нових правил. Відповідна петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів. Крім того, волонтерські та благодійні організації звернулися до президента в опублікованому на «Українській правді» відкритому листі, в якому пояснили свої застереження та просили відновити діалог для пошуку компромісу. Також на це питання звернули увагу європейські волонтери, які також просили відтермінувати постанову Кабміну, що обмежує можливості постачання гуманітарної допомоги до України.

Як наслідок, на вимогу волонтерської спільноти Міністерство соціальної політики розробило, а уряд 20 листопада ухвалив постанову №1216, у якій урядовці пішли на поступки волонтерам.

Постанова Кабінету міністрів України №953 «Про деякі питання ввезення і обліку гуманітарної допомоги» запроваджує автоматизовану систему обліку гуманітарної допомоги. Крім того, розширює перелік організацій, які можуть отримати гуманітарну допомогу. Раніше це могли бути зареєстровані в Україні громадські організації з визначеними напрямками роботи та благодійні фонди. Нині додались іноземні неурядові організації, відокремлені підрозділи яких акредитовані в Україні, та представництва міжнародних міжурядових організацій без створення юридичної особи.

Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг, зокрема послуг із реабілітації.

На період дії воєнного стану зберігається декларативний принцип визнання товарів гуманітарною допомогою. Волонтерам не потрібно звертатися до спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги та проходити процедуру визнання допомоги гуманітарною. По суті, формально на етапі ввезення потрібно лише подати декларацію. Проте спосіб заповнення цієї декларації, на нашу думку, значно ускладнився.

До 1 грудня цього року треба було заповнити декларацію, яка була доволі простою. Потрібно було вказати назву товару, який заїжджає в країну. Наприклад, продукти, одяг, медичні вироби, а також указати кількість ящиків та орієнтовну вагу. Усі ці дані вказувались у вордівському документі, який надсилався водієві, — і вже він подавав інформацію на митницю.

Тепер, за новою постановою, волонтер має вказати кількість штук товару, який завозить. Для того, щоб декларація пройшла на митниці й вантаж пропустили, треба вчасно через автоматизовану систему подати декларацію й отримати електронний ідентифікатор. Після чого вантаж пропустять.

Другий момент — автоматизована система з 1 по 25 листопада працювала в тестовому режимі, а з 1 грудня почала працювати на повну. Проте вона досі містить недоліки, які ускладнюють роботу з нею.

Крім того, тепер декларації може подавати лише уповноважена особа, а це у 99% випадків керівник фонду чи громадської організації, бо саме він має електронний цифровий підпис. Тим часом організації, які виникли у 2022-2023 роках, здебільшого мають офіційно лише одного керівника й навіть не мають бухгалтера.

Також постановою №953 запровадили нову форму проміжного звітування на випадок розбіжностей даних при декларуванні й отриманні вантажу. У цьому описі були певні поля, де треба було вказати первісну (справедливу) вартість або ціну за одиницю. Наразі ж постановою №1216 визнали інформацію про ціни необов’язковою для заповнення.

На наступному етапі отримувач допомоги має сформувати в автоматизованій системі звіт після того, як передав гуманітарну допомогу. Якщо протягом 90 календарних днів із дня ввезення отримувач не подав звіту, система блокує його на пів року. Тобто фонд чи громадська організація протягом пів року не зможуть завозити будь-які товари, які мають статус гуманітарної допомоги. При цьому таке обмеження не застосовується до комунальних підприємств, державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Це одна з найбільших проблем, яка зараз виникла. Проте завдяки активній позиції волонтерської спільноти уряд прийняв компромісне рішення і постановою №1216 вніс зміни у зазначену норму, а саме: за перше порушення — блокування на три місяці з правом розблокування після подання звіту протягом 10 днів, блокування на шість місяців — за повторне порушення.

Є кілька постанов, які передбачають списання гуманітарної допомоги, і вони стосуються окремих товарів. Наприклад, медичних виробів, товарів, які мають короткий термін придатності, побутових товарів тощо. Відповідно до постанови №728, яка є загальною для більшості товарів гумдопомоги, для списання товарів необхідно залучати комісію, яка складається з представників п’яти відомств: Держмитслужби, Держекоінспекції, МВС, державної ветеринарної медицини й органів виконавчої влади. Проте наразі цей момент залишився поза увагою постанови №1216 і є незмінним.

Нині, якщо волонтери передають гуманітарну допомогу юридичним особам, наприклад, військовим частинам чи лікарням, це відбувається за актом приймання і передачі товару. І вже далі організація, яка отримала товар, веде внутрішній бухгалтерський облік. Складність полягає в роботі з фізичними особами.

У підсумку варто сказати, що перед тим, як впроваджувати зміни, які стосуються великої кількості людей, не варто суспільство ставити перед фактом. Все ж потрібно будувати діалог і знаходити консенсус, зокрема під час воєнного стану та в той момент, коли фронт постійно потребує допомоги.

Надія Денисюк, генеральна директорка благодійного фонду «Спілка мертвих юристів», адвокатка

Ілюстратине титульне фото RDNE Stock project / pexels.com, інфографіка УНЦПД