Топ-7 гучних справ, які суди розглядають роками: чим вони закінчилися

Навіть до повномасштабної війни в Україні гучні кримінальні справи з різних причин могли розглядати роками, а з її початком з'явились додаткові чинники, які впливають на строки ухвалення остаточних рішень. Це, зокрема, повітряні тривоги, через які часто переносяться засідання, а також мобілізація учасників процесів, за якою вони іноді можуть ховатися від відповідальності.

"Телеграф" зібрав топ-7 гучних злочинів, за якими триває судова тяганина. При цьому деякі справи висять у судах більш, аніж 10 років.

Суддя Чаус: хабар у банках, втеча, викрадення та вирок

Однією з гучних історій, в якій від моменту викриття злочину до оголошення вироку минуло аж сім років, стала справа Миколи Чауса — судді Дніпровського райсуду Києва. Він попався на хабарі у 150 тис. доларів ще у серпні 2016-го року. Найбільше суспільство обговорювало навіть не сам цей факт, а спосіб, у який служитель Феміди планував зберігати нечесно отримані кошти. Вони були розфасовані в трилітрові банки, одну знайшли у автівці, другу — закопану на ділянці.

І попри те, що Чауса взяли схопили на гарячому, взяти його під варту зашкодив суддівський імунітет. Поки тривала процедура його позбавлення, суддя встиг втекти до Молдови, де домагався отримання політичного притулку. Але натомість був затриманий місцевими правоохоронцями, бо перебував в міжнародному розшуку. Україна вимагала екстрадиції хабарника, а він раптово був викрадений групою невідомих в центрі Кишинева у квітні 2021-го року. І так само неочікувано знайшовся за чотири місяці в селі на Вінниччині. Далі був арешт, що супроводжувався суперечкою між СБУ та НАБУ, які ніяк не могли "поділити" фігуранта гучної справи.

Слухати справу Чауса у Вищому антикорупційному суді почали в листопаді 2021-го року. Як це традиційно буває у таких процесах, обвинувачений всіляко тягнув час із допомогою адвокатів, яких кілька раз змінював. В хід йшли клопотання, неявки на засідання, грав на руку і тривалий допит колишнього судді, який, за даними антикорупційного руху Трансперенсі Інтернешнл Україна, тривав з перервами аж чотири місяці.

Лише 14 червня 2023-го року Чаусу оголосили вирок — 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати певні посади на три роки. Одразу після цього екссуддю взяли під варту, він у відповідь подав апеляційну скаргу. За даними "Судового репортера", 7 вересня 2023 її почали розглядати, але чи було вже ухвалено рішення — невідомо.

Замовники вбивства Катерини Гандзюк оскаржують вирок

4 листопада була п'ята річниця смерті 34-річної громадської діячки та чиновниці Херсонської міськради Катерини Гандзюк. А пошук і покарання винних у її смерті став одним з прикладів тривалого судового розгляду. Жінка померла після облиття сірчаною кислотою, щоб призвело до численних опіків і десятка операцій, які не допомогли.

Дотичні до нападу особи — В'ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін і Микита Грабчук — були затримані через кілька місяців після трагедії, яка сколихнула Україну. На початку червня 2019-го року всі вони визнані винними "у вчиненні навмисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, скоєного способом, що має характер особливого мучення, з метою залякування потерпілої на замовлення та за попередньою змовою осіб, що призвело до смерті жертви". Покаранням стали різні тюремні строки — від 3 до 6 років.

До речі, з початком повномасштабного вторгнення Сергій Торбін, який був організатором групи нападників, опинився на фронті. Він разом зі ще десятком засуджених за різні злочини отримав можливість вийти на свободу, ставши на захист України. Про це повідомляло hromadske з посиланням на Офіс генпрокурора.

Під тиском громадськості на лаві підсудних опинились і замовники розправи з активісткою — голова Херсонської облради Владислав Мангер і колишній помічник депутата Херсонської облради Олексій Левін. Це сталося ще в липні 2020-го, а розгляд справи тривав наступні три роки. Як пояснювалось на сторінці ініціативи однодумців загиблої "Хто замовив Катю Гандзюк?", це відбувалось через тактику затягування справи, яку обрали захисники обвинувачених. Вирок Мангер і Левін почули 26 червня 2023-го, обидва були засуджені до 10 років позбавлення волі та мали сплатити родині активістки 15-мільйону компенсацію

Але крапку у справі це не поставило, Мангер та Левін очікувано оскаржили обвинувальний вирок. 14-го листопада мало відбутися перше засідання у справі в Київському апеляційному суді. Але на його початку Олег Ігнатюк — один із колегії суддів взяв самовідвід через те, що брав участь у розгляді клопотання на етапі досудового розслідування.

— Це безумовна підстава для відводу, тому що за КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої або апеляційної інстанції. Для сторін ця ситуація теж стала сюрпризом, оскільки в публічному доступі на веб-сайті судової влади така інформація відсутня, — зазначається на сторінці ініціативи "Хто вбив Катю Гандзюк?"

Наступне засідання відбудеться вже 5 лютого 2024 року і скільки триватиме розгляд апеляційної скарги, спрогнозувати важко.

Суддю у справі Кирила Тялова взяли на хабарі

Від 2019-го тягнеться історія з вбивством 5-річного Кирила Тлявова. Хлопець був смертельно поранений під час гри на дитячому майданчику в одному з дворів Переяслава-Хмельницького Київської області. Стріляла компанія нетверезих чоловіків: місцеві патрульні поліцейські — Іван Приходько та Володимир Петровець разом із неповнолітнім сином Станіславом та їхній приятель Дмитро Кривошей.

Від початку трагедія мала великий резонанс, але з доведенням вини і покаранням причетних до смерті дитини виникли проблеми. З одного боку підозрювані провини не визнавали, відмовились проходити експертизи, до того ж дивним чином зник головний речовий доказ — зброя. Крім того, кваліфікацію у справі кілька разів змінювали, намагаючись провести по більш "легкій" статті, а саме "хуліганство з використанням вогнепальної зброї". Двоє з трьох дорослих фігурантів — Петровець і Кривошей — ще 2020-го змогли вийти з СІЗО під заставу, а син Петровця через вік весь час перебував на волі під особистим зобов'язанням матері.

Зміг вийти на волю ще до вироку, а також претендувати на компенсацію у понад 9 тис. євро і Приходько, який, за версією слідства, і здійснив роковий постріл. В грудні 2022-го року рішення про зміну запобіжного заходу ухвалив Переяславський міський суд. На ньому наполягала прокуратура, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, який визнав утримання умови утримання Приходька в СІЗО неналежними, а строк перебування у неволі надмірним. Варто зазначити, що захистом компанії стрільців займалися досвідчені адвокати, найвідоміший з яких Віктор Чевгуз. Він, зокрема був захисником експрем'єра Павла Лазаренка та колишньої нардепки Надії Савченко.

Вирок у справі було оголошено 25 травня 2023-го року. Головного фігуранта Івана Приходько суд визнав винним за двома статтями — у вбивстві з необережності та у незаконному поводженні зі зброєю (ст. 119 та 263 Кримінального кодексу України) і засудив лише до чотирьох років позбавлення волі. Більшу частину строку — 3,5 роки — колишній правоохоронець вже відсидів і набуття вироком сили мав чекати під домашнім арештом. Крім того Приходько зобов'язаний виплатити батькам Кирила 400 тис. гривень компенсації.

Володимир Петровець за рішенням суду мав понести покарання у вигляді 4-річного ув'язнення лише за незаконне поводження зі зброєю (ст. 263 КК України). Але за ґратами він не опиниться, бо строк йому замінили на умовний з випробувальним строком два роки. А Дмитра Кривошея та Станіслава Петровця, яким було інкриміновано хуліганство, взагалі було виправдано.

Одразу після цього прокуратура заявила пронамір оскаржити вирок через його м'якість і кілька днів тому мало відбутися засідання Апеляційного суду у цій гучній справі. Але цього не сталося, бо В’ячеслав Дзюбін — один з трьох суддів, що увійшов до складу колегії, попався на хабарі(взяв гроші за скасування арешту майна приватного підприємства). Вища рада правосуддя погодила арешт служителя Феміди.

Безумовно це вплине на строки розгляду апеляції. Через те, що один з суддів "вибув", його мають заміни. Також існує варіант повного оновлення суддівської колегії. Про це зазначив у Facebook журналіст "Суспільного" Нікіта Галка.

— Вже очевидно, що розгляд апеляції затягнеться і не відбудеться найближчими днями. Але якщо замінять всю трійку — нова колегія витратить часу в рази більше, щоб ознайомитися з 20+ томами, аніж один суддя, — наголосив на нових ризиках для справи медійник.

У справі "чорних фармацевтів" вивчають письмові докази

Складно рухається у суді і гучна справа "чорних фармацевтів", викритих в травні 2019-го року. Тоді поліція і прикордонники звітували про вилучення під час обшуків у Києві та області ймовірно фальсифікованих препаратів, а також готівки. Схему з виробництва та продажу підробних ліків, за даними слідства, розробили і втілили в життя голова одного з благодійних фондів Павло Бондаренко разом з дружиною Оленою Громовою та Романом Богушем. Вони реалізовували підробки і за кордон, зокрема, кілька разів поставляли в США ліки "Кітруда" (Keytruda), що застосовують в терапії проти онкології, а також "Абраксан" (Abraxane) і "Епклюза" (Epclusa), що призначають при гепатиті С.

Розповсюдженням "фуфломіцину" за океаном займались власник компанії "Здорова нація" Максим Нєнадов та його підлеглий Володимир Ніколаєнко. Обох місцеві спецслужби також затримали 2019 року, а 2021-го визнали винними у контрабанді контрафактних ліків та засудили до 71 й 33 місяців тюрми відповідно.

Українське правосуддя виявилось в рази повільнішим — лише у квітні 2023-го в столиці почали слухати справу, за якою обвинуваченими проходять Бондаренко, Громова і Богуш. На той момент за допомогою експертиз було доведено, що трійця продавала "пустушки" замість медикаментів від таких серйозних хвороб, як рак. Для деяких пацієнтів, серед яких дружина Олександра Свисюка, це мало фатальні наслідки.

— Справу про фальсифікацію лікарських засобів, вчинену в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 321-1 КК України) слухають у Дніпровському райсуді Києва, — повідомив "Телеграфу" прокурор у справі Валерій Зимогляд. — Оскільки розслідування тривало довго, було зібрано багато матеріалів, відповідно, і їхнє дослідження потребує часу. Відбувається розгляд письмових доказів, а ще потрібно допитати 50-60 свідків. Але процес йде і чергове засідання призначено на 21 грудня. А от зі справою, яка була виділена в окреме провадження, де потерпілими визнані фармакологічні компанії ("чорні фармацевти" використали їхні торгові марки для випуску свого фальсифікату. — Авт.), майже без зрушень. Засідання призначаються, але не відбуваються через неявку адвокатів чи інші причини.

Зґвалтування у відділку поліції Кагарлика

До кінця 2023-го року має початися апеляційний розгляд так званої Кагарлицької справи, перебіг якої висвітлював "Телеграф". Нагадаємо, ще три роки тому — навесні 2020-го — Неля Погребицька, яку викликали для давання свідчень з приводу крадіжки в місцевому магазині поліції у відділку поліції, стала жертвою перевертнів у погонах. Жінку били, залякували, використовуючи електрошокер, надягали кайданки та протигаз, а також зґвалтували. Молода жінка знайшла в собі сили не мовчати і заявити про пережиті знущання та насилля. Підозра у їх застосуванні впала на начальника сектору кримінальної поліції Миколу Кузіва та оперуповноваженного Сергія Сулими. Згодом з'ясувалося, випадок тортур у районному підрозділі поліції був не поодиноким (загалом крім Нелі у справі потерпілими визнані ще четверо чоловіків), а дотичними до них також були оперуповноважені Сергій Трохименко, Ярослав Левандюк, а також начальник відділку – Сергій Панасенко.

Судовий розгляд у справі почався 2021 року і проходив з великими паузами через пандемію коронавірусу. Вплинув на процес і початок повномасштабного вторгнення. Зокрема, вже на фінальній стадії виявилось: троє з п'яти підозрюваних — Трохименко, Левандюк та Панасенко — мобілізувались у військо. Це стало підставою для зупинки кримінального провадження відносно них.

Таким чином вирок у травні 2024-го року почули тільки Кузів і Сулима, отримавши по 11 років позбавлення волі. Але з ним обидва колишні копи не погодились і подали апеляційну скаргу. Скоріш за все, їхні захисники будуть наполягати на новому розгляді справи у суді першої інстанції. Захисниця Погребицької Анна Калиничук в коментарі "Телеграфу" зазначала, що це стане черговим стресом для молодої жінки, яка намагається забути про пережиті жахи.

Але яким буде рішення Київського апеляційного суду наразі невідомо. Призначене на 27 листопада засідання у Кагарлицькій справі не відбулось через повітряну тривогу. Про що повідомила Анна Калинчук, висловивши сподівання, на зрушення процесу з мертвої точки вже в найближчі тижні.

Обвинувачені у справі про зґвалтуванні неповнолітньої тягнуть час

На нове коло розгляду зайшла цієї осені і ще одна гучна справа — групове зґвалтування неповнолітньої на Закарпатті. Воно сталося ще 2021 року у селищі Воловець, жертва — місцева 14-річна мешканка, нападники — її ровесники: два брати і їх приятель. Трійця не тільки познущалася з дівчини, а й зняла процес на телефон, а відео виклала у мережу.

У березні 2023-го року Воловецький районнийсуд визнав підлітків винними у груповому сексуальному насильстві (ч. 3 ст. 153 ККУ) і засудив до п’яти років позбавлення волі. Але покарання суддя Оксана Софілканич вирішила зробити умовним і встановила для хлопців випробувальний строк у два роки, а також зобовязала кожного з них виплатити по 60 тис. гривень потерпілій як компенсацію понесеної моральної шкоди. Таке рішення викликало суспільний резонанс і було оскаржене прокуратурою. Не погодились з ним і обвинувачені.

В результаті Закарпатський апеляційний суд, вислухавши доводи всіх сторін, скасував вирок суду першої інстанції і направив на новий розгляд до Воловця. За словами адвокатеси юридичної компанії "Міллер" Наталії Баранової, котра представляє інтереси потерпілої дівчини, це дасть можливість підтримувати обвинувачення у первинному обсязі. Тобто наполягати на кваліфікації дій хлопців за ч. 3 ст. 152 КК України (зґвалтування). Хоча прокуратура і надалі підтримуватиме обвинувачення за ч. 3 ст. 153 КК України (сексуальне насильство).

Вже на першому засіданні, яке відбулось 27 вересня, стало зрозуміло, що процес знову затягується, бо обвинувачені клопотали про відвід судді.

"Будинку-монстру" суддя призначив чергову експертизу

Ще одна довгограюча історія — хоч і без смертей та згвалтувань — триває в Києві. З 2012 року в столиці тягнеться епопея з будівництвом на вулиці Нижній Вал, 27-29. Попри те, що земельна ділянка за цією адресою знаходиться в центральному історичному ареалі і прилягає до охоронних зон майже двох десятків пам’яток архітектури, ТОВ "Пателі Лізинг" отримало дозвіл на зведення житлової восьмиповерхівки. Але в результаті будівля, яку інакше як "будинком-монстром" не називають, вийшла вищою на чотири поверхи.

Як повідомляв "Телеграф", ще 2014 року Київміськрада намагалась через суд добитися знесення зайвих поверхів ЖК "Поділ Престиж", не передбачених проєктом. І за п'ять років — у листопаді 2019-го — Господарський суд Києва ухвалив відповідне рішення. Забудовник його оскаржив, в результаті апеляційні суди двічі закривали справу, визнавши помилковою кваліфікацію. У листопалі 2020-го Окружний адмінсуд Києва і зовсім зобов’язав Державну архітектурну-будівельну інспекцію видати ТОВ "Пателі Лізинг" сертифікат на будинок. Відомство це зробити відмовилось, що стало приводом для чергової судової тяганини.

Справу розглядає у Північний апеляційний господарський суд. Влітку на одному із засідань мали розглянути результати експертизи, яка показала: скандальний будинок не відповідає вимогам з будівництва в історичному ареалі і негативно впливає на архітектурний ансамбль Подолу. Але суддя Кароліна Тарасенко призначила додаткову, вже четверту, експертизу.

— Схоже розрахунок на те, що за рік-півтора, а то і більше, скільки триватиме чергова експертиза всі "заб'ють" і забудуть про цей будинок — однак можу пообіцяти, що чого-чого, а цього точно не станеться. Демонтажу бути, рано чи пізно! — зявила активістка "Автомайдану" Катерина Бутко. — Цього разу експертиза буде проходити у Львові. Отож тепер матимемо експертизу з Кропивницького, Києва, Харкова й тепер Львова. Залишилось, щоб незаконність останніх 4-х поверхів підтвердили, якась з областей на півдні країни.

Тим часом, як встановив журналіст "Телеграфу", приблизно третина квартир ЖК вже заселена, але на верхніх поверхах ще тривають оздоблювальні роботи. Однак рієлтори активно пропонують до продажу апартаменти на спірних поверхах, які цілком можуть з часом бути знесені.

Наведені сім справ вказують, що судова система України далеко не ідеальна, та й самі судді — люди геть не бездоганні і самі часто стають об’єктами переслідування вітчизняної феміди. Однак нам слід розуміти, що майбутнє країни буде залежати не тільки від перемоги на полі бою, а й від неухильного дотримання духу і букви закону людьми в мантіях.

В іншому разі представники цивілізованих країн не захочуть мати з нами справи, а тим більше — вкладати свої кошти і розвивати бізнес в Україні, де закон дуже часто скидається на всім відоме дишло.