Вам добре, у вас демократія

На форумі Ради Європи представники медіа, регуляторних органів, громадських організацій Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України обговорили виклики свободі слова, спровоковані війною Росії проти України. Багато доповідачів дякували Україні, захоплюючись стійкістю українців. Водночас розповідали про свої внутрішні проблеми, зміни у медіаландшафті та необхідність змін законодавства задля інформаційної безпеки.

Голова правління АТ «НСТУ» Микола Чернотицький, голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, програмний директор «Детектор медіа» Вадим Міський

Спільною проблемою для всіх країн-учасниць стала російська дезінформація, особливо в соцмережах. Як виявилося, в жодній країні немає такого засилля телеграм-каналів, як в Україні. У них здебільшого популярні фейсбук, інстаграм, а подекуди й «Одноклассники». На наші запитання, чи заблоковані у них російські канали, чули відповіді, що у цьому немає потреби. Бо російські (російськомовні) канали дивиться переважно старше покоління, яке розуміє цю мову. А молодь російської не знає, тому на неї рашистська пропаганда не діє.

У Молдові, приміром, заборонили мовлення «Первого канала» й ще кількох, які заблоковані в ЄС. Як сказали нам в регуляторному органі, в Молдові на ТБ немає російських новин та інформаційного мовлення. «Коли ми побачили на одному каналі фільм про Керченський міст Маргарити Симоньян, то подзвонили представнику цього каналу і пригрозили, що якщо вони не припинять його транслювати, то позбудуться ліцензії. І фільм вимкнули», — повідомив представник молдовського регулятора.

Працівники Молдовського суспільного мовника

Я переглянула перелік каналів у готелі. Зі 114 каналів — 45 російськомовних. Скабеєвої та Соловйова не побачила. Здебільшого це були кіноканали («Киносемья», «Кинохит», «Киномикс», «Мужское кино»), пізнавальні («Планета»), спортивні («Мотоспорт»), кулінарні («Кухня ТВ»), музичні («Мегахит») і дитячі («Детский мир») та різні іноземні канали російською мовою, типу «Євроньюз».

Також нарахувала 32 канали румунською мовою (і молдовські, і румунські), чотири двома мовами (румунською та російською), решта — англійською, французькою, турецькою, італійською. Деякі з румунськими титрами. Мова реклами також різна. Але показово, що канали молдовського суспільного мовника були в переліку першими.

Серед тих 45 російськомовних, про які йшлося вище, є й українські канали: «Інтер+» (26 кнопка), Freedom (28 кнопка), FilmUA Drama (92 кнопка). З українських ще є телемарафон «Єдині новини» з каналу «1+1» (45 кнопка) і «Квартал TV», програми якого і російською, і українською (72 кнопка).

Програмний менеджер відділу співробітництва у сфері свободи слова департаменту інформаційного суспільства Шаїн Аббасов, програмна менеджерка/радниця проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа (SFEM-UA) в Україні» Лейла Жданова і Світлана Остапа

Нам зустрілося чимало молодих жителів Молдови, які розмовляли російською. В регуляторному органі зауважили, що відповідно до соціологічних досліджень, приблизно 30% громадян Молдови не володіють румунською. Тому й зберігається така велика кількість російськомовних каналів.

На мою думку, порівняно з подібною торішньою конференцією Ради Європи в Тбілісі, учасники цьогорічної, особливо з Вірменії, Грузії та Азербайджану, були набагато категоричніше налаштовані проти Росії. Вони говорили про значні зміни у настроях громадян їхніх країн. І хоч усі зазначали про важливість медіаграмотності у боротьбі з дезінформацією, думаю, вони недооцінюють зло, яке можуть нести російські канали. Приміром, кіноканали або музичні. Росія завдяки цим каналам хоче утримати громадян країн, які входили колись в СРСР, у своєму культурному й інформаційному полі.

На форумі РЄ у Молдові неодноразово згадували саміт, що відбувся цього року у травні Рейк’явіку. На ньому уряди 46 держав застерегли від відступу від демократії, ухваливши принципи, яких мають дотримуватися демократичні держави. До них належать свобода вираження поглядів, зібрань, незалежні установи, неупереджене й ефективне судочинство, боротьба з корупцією тощо.

Учасники форуму Ради Європи в Кишиневі

Саміт у Рейк’явіку також схвалив низку пріоритетів Ради Європи, зокрема, захист прав людини в цифрову епоху (йдеться і про штучний інтелект). Крім того, було вирішено створити Реєстр збитків, завданих загарбницькою війною Росії проти України як перший крок до міжнародного механізму компенсації. Реєстр буде слугувати записом доказів та інформації про претензії щодо заподіяної шкоди, збитків або травм із 24 лютого 2022 року всім постраждалим фізичним та юридичним особам, а також українській державі. На форумі у Кишиневі наголошували, що агресія завдала значної шкоди українському медіаринку, його інфраструктурі, вплинула на безпеку українських журналістів. І висловлювали сподівання, що Реєстр зможе допомогти хоча б частково відшкодувати ці збитки.

Згадували на форумі у Кишиневі й Акт про свободу медіа, резолюцію щодо якого у жовтні 2023-го ухвалив Європарламент. Цей документ матиме пряму дію для країн-членів Європейського Союзу.

Європейський Акт про свободу медіа містить новий набір правил для захисту плюралізму та незалежності ЗМІ в ЄС. Запропоноване регулювання включає гарантії проти політичного втручання в редакційні рішення, робить акцент на незалежності та стабільному фінансуванні суспільних медіа, а також на прозорості медіавласності. Крім того, визнає зростання загрози онлайн-сервісів, якими можна зловживати з метою маніпулювання, алгоритмів для посилення поширення дезінформації та підриву фундаментальних прав. Тому в ЄС активно думають над регулюванням цифрового простору, де будуть захищені основні права користувачів.

Працівники Молдовського суспільного мовника

Читайте також:

• Телеграм в Україні: регулювати не можна, заблокувати не готові
• Штучний інтелект і дезінформація: як російський агітпроп використовує дипфейки у війні з Україною

Учасники форуму в Молдові розпитували нас про закон «Про медіа», про Суспільного мовника. Порівнювали зі станом справ у їхніх країнах і казали: ви такі молодці, попри війну, ви розвиваєтеся, ви попереду, бо у вас демократія.