Наука досі не може пояснити цей феномен, проте біолог стверджує, що в нього є гіпотеза про те, як це працює.
Понад 80% жінок і майже три чверті чоловіків, опитаних у Великій Британії, США та Скандинавії, кажуть, що відчували на собі погляд, а коли оберталися, дійсно виявляли, що хтось на них дивився, пише Daily Mail.
Попри те, що з кінця 1980-х років було проведено безліч досліджень, які довели, що це відчуття є реальним і його навіть можна відтворити в лабораторних умовах, деякі вчені все ще вважають його "паранормальним", а тому його ігнорують або висміюють.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Так чи інакше, а наука не може пояснити, чому ми буквально "відчуваємо шкірою", коли на нас дивляться. Однак у біолога й автора понад сотні статей у наукових журналах, доктора Руперта Шелдрейка є кілька теорій щодо цього. На думку дослідника, розуміння цього феномена насправді може допомогти вченим розкрити дивовижні основні секрети роботи людського мозку.
Основною загадкою залишається те, як ми дізнаємося про те, що на нас хтось дивиться, яке почуття нас попереджає? Наука не може дати однозначної відповіді, проте Шелдрейк присвятив вивченню цієї теми останні два десятиліття, аналізуючи різноманітні експерименти та тематичні дослідження. У результаті вченому вдалося визначити один аспект, який у перспективі може допомогти розгадати цю таємницю.
За словами Шелдрейка, він виявив те, про що раніше ніхто не замислювався — відчуття спостереження завжди є "спрямованим". Тобто, ви відчуваєте, що хтось дивиться на вас і відчуваєте, де перебуває спостерігач — за спиною, збоку або зверху. Таким чином біолог припускає, що погляд схожий на звук: щойно людина усвідомлює його, вона також розуміє, звідки він виходить.
Відомо, що звук хвилями поширюється повітрям і сприймається людським мозком через вуха. Вчений припускає, що якась частина нашого тіла викликає відчуття спостереження. На думку Шелдрейка, першою і найбільш очевидною є ідея про те, що людська шкіра є сенсором.
Біолог продовжив свої дослідження і дійшов висновку, що цей феномен якимось чином пов'язаний зі слабким електромагнітним полем навколо наших тіл. Відомо, що наше тіло, особливо мозок, генерують електрику. Саме так працює ЕКГ або електроенцефалограф: електроди на черепі вловлюють електричне поле, створюване активністю мозку. У результаті провідна теорія Шелдрейка полягає в тому, що наше власне електромагнітне поле реєструє збурення, коли на нас хтось дивиться. Передбачається, що цей процес відбувається на підсвідомому та несвідомому рівні, проте "біополе" здатне його вловити.
Таким чином учений дійшов висновку, що цей феномен, коли ми відчуваємо, що на нас щось дивиться, можна пояснити за допомогою двох теорій: біопольової та екстрамісивної теорії зору. Фактично обидві вони доповнюють одна одну і можуть стати початком пояснення. Утім, Шелдрейк визнає, що будуть потрібні додаткові дослідження, щоб остаточно розставити всі крапки над "і".
Біолог також провів експеримент із гусьми та виявив, що цей феномен присутній не тільки в людей, а й у тварин. У результаті він дійшов висновку, що така здатність могла розвинутися з однієї з двох причин. По-перше, самооборона — якщо хтось спостерігає за вами, ви можете себе захистити, по-друге, сексуальна — корисно знати, що потенційний партнер зацікавився вами.
Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, про що свідчить зоровий контакт.