/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F203b8d7b501d1aeda65c858a88d0c656)
Угорці Закарпаття підтримали закон про нацменшини і закликали Орбана та ЄС почати переговори про вступ України
Низка лідерів угорської громади Закарпаття виразила підтримку новим українським законопроєктам про національні меншини і закликала прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та керівництво Євросоюзу підтримати євроінтеграцію України. Відповідний лист оприлюднили, зокрема, директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський та Демократична спілка угорців України, передає «Радіо Свобода».
Підписанти вказують на те, що Україна протягом останнього року показала прогрес у виконанні рекомендацій Європейської комісії щодо забезпечення прав національних меншин. Зокрема, це стосується нового законопроєкту про національні меншини, який «суттєво відображає інтереси національних меншин» і користується підтримкою угорської громади.
Водночас автори висловлюють сподівання, що норми цього закону «будуть імплементовані у нормативні документи українського законодавства з урахуванням всіх пропозицій, котрі були надані громадськими організаціями закарпатських угорців».
Звернення угорської громади закликає підтримати рішення про відкриття переговорів про членство України в Європейському Союзі, заплановане на 14–15 грудня.
«Ми наполегливо закликаємо всіх лідерів держав-членів ЄС продовжувати підтримувати Україну на шляху євроінтеграції. Цей поступ у забезпеченні демократії та прав національних меншин є невід’ємною частиною Копенгагенських критеріїв членства, і ми віримо, що Україна заслуговує на підтримку її зусиль у цьому напрямку», — йдеться в листі.
Серед підписантів заяви вказані міський голова Берегова Золтан Бабяк, депутатка Закарпатської обласної ради Юдіта Петеї, голова Берегівської районної ради Карло Резеш, голова Закарпатської обласної благодійної організації «Фундація україно-угорського регіонального розвитку молоді» Йосип Резеш, голова громадської організації «Демократична спілка угорців України» Ласло Зубанич.
З аналогічною заявою виступили й представники словацьких громад Закарпаття. Про це повідомив керівник ГО «Товариство словацької інтелігенції Закарпаття» Ернест Горват, передає hromadske.
Підписанти наголосили, що Україна за останній рік продемонструвала значний прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії щодо забезпечення прав національних меншин.
Вони звернулися до президента Європейської ради Шарля Мішеля та прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з проханням підтримати початок переговорів про вступ України до ЄС.
«Ми наполегливо закликаємо всіх лідерів держав-членів ЄС продовжувати підтримувати Україну на шляху євроінтеграції. Цей поступ у забезпеченні демократії та прав національних меншин є невіднятною частиною Копенгагенських критеріїв членства, і ми віримо, що Україна заслуговує на підтримку її зусиль у цьому напрямку», — наголосили вони.
Як відомо, Угорщина послідовно заявляла, що блокуватиме початок переговорів про вступ України до ЄС. Одним з приводів Будапешт називав норми українського законодавства, які начебто порушують права угорської меншини на Закарпатті. Зокрема, радник прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, вимагаючи скасування закону про мову.
В Офісі президента відповіли, що готові змінювати закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу, але при цьому Київ не вважає такі дії виконанням «ультиматуму» Угорщини. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Вона також висловила впевненість, що Україні вдасться досягти згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог ЄС щодо захисту прав національних меншин. Однак, за її словами, «ці зміни точно не будуть стосуватися знання української мови».
Закон «Про національні меншини (спільноти)» Верховна Рада ухвалила в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.
У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин. Зокрема, рекомендації стосувались переведення системи освіти на українську мову й продовження перехідного періоду, проведення заходів мовами меншини, видання книг, офіційних написів і назв, використання мов нацменшин в органах влади, а також права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».
У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України», які врахували деякі рекомендації Венеційської комісії. Оновлений закон дає більш інклюзивне визначення нацменшин, дозволяє використання їхніх мов у рекламі, публічних заходах чи при наданні допомоги та уточнює критерії використання їхніх мов у місцях їх компактного проживання.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Однак для ухвалення переговірної рамки Київ мав провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».
Перед тим Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі чотири з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС.
8 грудня Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому альтернативний законопроєкт про національні меншини, який враховує оцінки Ради Європи щодо прав нацменшин в окремих сферах та доопрацьований і погоджений усіма парламентськими фракціями. За відповідний законопроєкт №10288-1 проголосували 317 народних депутатів. Його прийняття було вимогою Єврокомісії, щоб розпочати переговори про вступ до ЄС.
Фото пресслужби Верховної Ради
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.