Фонд гарантування продає активи банків-банкрутів по-новому: що змінилось

Як інформує 24 Канал, при цьому орієнтуватись будуть на галузеві ознаки: на продаж у складі пулу виставляються борги підприємств, що займаються одним видом діяльності. На сьогодні у системі Прозорро.Продажі уже доступна інформація про 8 таких пулів, але чи злетів "пілот"?

Понад 6,4 мільярда гривень – результати продажу з початку повномасштабної війни

Загальна заборгованість позичальників перед банками-банкрутами, що перейшли в управління Фонду, складає близько 96 мільярдів гривень: 85 мільярдів із них – борги юридичних осіб.

Це не абстрактні гроші банкірів, які не впоралися з керуванням фінустановою. У більшості це кошти, які банки залучили від інших підприємств та пересічних громадян як депозити. І якщо вкладникам, фізичним особам, кошти після банкрутства банку відшкодовує Фонд гарантування, то із юридичними особами, а також іншими "негарантованими" кредиторами збанкрутілих банків ситуація складніша. Вони також мають право на повернення своїх грошей, але у порядку черговості кредиторів і у разі наявності коштів. Ключовим джерелом повернення їх грошей є кошти від продажу активів банків-банкрутів.

За даними Фонду, у середньому лише близько 10% кредитів продовжують обслуговуватися на момент формування ліквідаційної маси банку. Хоча значною мірою саме від обслуговування кредитів залежить повернення коштів кредиторам банків-банкрутів.

Для того, щоб позичальники краще обслуговували свої кредити, Фонд розробив програму реструктуризації. Скористатися нею можуть як фізичні, так і юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть скористатись послугою реструктуризації / Фото Shutterstock

Та попри те, що у Фонді відмічають тенденцію, що все більше позичальників продовжують оплачувати свої борги перед збанкрутілим банком, – надходження від обслуговування кредитів все ще бажають кращого.

Кредити, які так і не починають обслуговуватися, – виставляються на продаж

Складність полягає в тому, що далеко не всі активи банків є цікавими для інвесторів.

Часто плутають, що Фонд гарантування може продавати не актив, а право вимоги. Це означає, що ви отримаєте не актив (приміром, передане у заставу банку майно), а лише право боротися за нього. І що потрібно буде вирішувати багато юридичних проблем. Власне вони й продають ці активи, тому що банки були нечесні, кажучи, що ці активи коштують набагато дорожче, ніж є насправді. Мова про те, що банки обліковували активи за завищеними цінами, за якими зараз їх нікому не продати,
– каже інвестиційний банкір, фінансовий експерт Сергій Фурса.

Через значну строкатість складу активів банків-банкрутів ФГВФО й вимушений постійно розробляти нові способи зацікавити інвесторів.

Як це відбувається:

На першому етапі активи виставляються кожен окремо, на індивідуальні торги, із поступовим зниженням ціни лота.
Наступний крок – те, що не вдалося продати окремо, об'єднується в пули.

Традиційно найцікавішими лотами є фізичне майно банків, колишні відділення, квартири, автомобілі тощо – вони продаються швидко, якщо не мають юридичних перешкод. Та такі історії успіху хоч і абсолютно зрозумілі, але скоріше виключення, визнають у ФГВФО. За словами Віктора Гутніченка, заступника директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду, понад 96% активів на балансі банків, що ліквідуються, – це кредити.

"Права вимоги за кредитом – досить специфічний актив. Це не авто чи нерухомість, які ти одразу отримуєш собі у право власності і можеш ними розпоряджатися. Купуючи кредит, переможець аукціону отримує право вимагати від позичальника повернення боргу. Якщо цього не відбувається, новий кредитор може почати процедуру стягнення майна, яке передавалося у заставу за договором", – пояснює Віктор Гутніченко.

Тому у питанні вартості кредиту не стільки цікава загальна заборгованість за договором, яка за роки, поки договір не обслуговувався, могла "на папері" зрости у рази. Цінність кредиту – здебільшого в заставі. Попри це на перші торги усі активи банків, що ліквідуються, виставляються за вищою із величин – їх оціночною або ж балансовою вартістю,
– додає він.

Участь в аукціонах можуть брати як фізичні, так і юридичні особи, крім позичальників та поручителів за виставленими на продаж договорами. Також учасником аукціону не може бути Росія та пов’язані з нею особи. Врешті лише 5 – 10% оголошених Фондом аукціонів завершуються результативно. Решта торгів не відбувається просто через відсутність потенційних покупців. А самі активи на продаж виставляються подекуди по 15 – 20 разів.

Активи на продаж виставляються подекуди по 15 – 20 разів / Фото Pexels

Тому у Фонді змушені постійно вигадувати нові способи продати майно та активи, на які не знаходиться покупців при прямому продажі.

У пошуках покупця – 2 галузеві пули

Об’єднання активів у галузеві пули – одна з таких ідей. На сьогодні у системі уже відбулося 6 торгів, але поки покупців на жоден пул не знайшлося. За словами експертів, треба враховувати, що такого роду активи – як глибоко прострочені чи ж беззаставні кредити – взагалі мають вкрай низьку конверсію. Продаються дуже важко та зі значними дисконтами. Це факт, який потрібно озвучувати одразу, щоб у суспільства не формувалися завищені очікування: на ринку, який регулюється законами попиту-пропозиції, дива не трапляються.

Сьогодні у системі Прозорро.Продажі на торги виставлено два нові "галузеві" пули. Аукціони заплановано на 19 та 25 грудня. Документи для вивчення потенційними інвесторами доступні, у тому числі у віртуальній кімнаті даних.

Інтерес зі сторони потенційних покупців є, ми бачимо, що у віртуальній кімнаті матеріали кредитних справ вивчаються, але рішення, чи брати участь і торгах і коли – приймають тільки покупці,
– підсумував Віктор Гутніченко.

Торги відбуваються на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі

Сьогодні усі торги активів банків-банкрутів відбуваються на онлайн-аукціонах системи Прозорро.Продажі. У листопаді виповнилося 7 років, відколи систему торгів було створено і у ній відбувся перший успішний аукціон Фонду гарантування вкладів. Загалом за увесь час роботи системи було проведено понад 230 тисяч аукціонів, лотами на яких були активи банків-банкрутів, і понад 14 тисяч з яких завершилися успішно. Сума продажів склала майже 29 мільярдів гривень, які пішли на розрахунок із кредиторами банків.

Продажі у системі можуть здійснюватися за двома моделями аукціонів:

англійською (на підвищення ціни)
або голландською (на пониження).

Голландську модель обирають здебільшого тоді, коли актив не вдається продати за класичною англійською. За час роботи системи та продажу активів банків, що ліквідуються, 60% успішних торгів, а це майже 8,7 тисячі, відбувалася саме за голландською моделлю.

Додатково варто зазначити, що кожна з цих моделей передбачає, що в підсумку переможцем аукціону стане учасник, який запропонує найвищу ціну за лот. Такий поетапний підхід до процесу продажу стимулює конкуренцію, сприяє збільшенню ціни реалізації активів. Його розробили і запровадили ФГВФО в співпраці з провідними міжнародними фахівцями та з урахуванням кращої світової практики.