В Угорщині прийняли аналог закону про «іноагентів»

Парламент Угорщини 12 грудня ухвалив суперечливий закон «про захист національного суверенітету» та боротьбу з «іноземним впливом». Закон є ініціативою партії Віктора Орбана «Фідес». Критики вважають, що він дасть владі додатковий інструмент для переслідування опозиції. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Telex.

Угорський парламент у вівторок проголосував Закон про «захист суверенітету», ініційований головою фракції «Фідес» Мате Кошичем. Законопроєкт підтримав 141 депутат включно з ультраправою «Нашою Батьківщиною», проти висловились 50 парламентарів.

Згідно з документом, з 1 лютого в Угорщині створять новий орган — Управління із захисту суверенітету. Воно стежитиме за всіма, кого підозрюють у «загрозі суверенітету Угорщини».

Однак що саме розуміється під цим формулюванням і що саме розцінюватиметься як загроза, закон чітко не прописує. У ньому міститься формулювання: «демократичні дебати та дезінформаційна діяльність, спрямована на вплив на процеси ухвалення державних рішень».

Управління матиме повноваження розслідувати діяльність будь-яких організацій чи людей, які отримують фінансування з-за кордону, й повідомляти правоохоронців про порушення, які виявляє. Критерії цих порушень встановить сам орган.

Крім того, політикам і кандидатам у депутати в Угорщині, згідно з новим законом, загрожуватиме тюремне ув'язнення за отримання «іноземного фінансування» у виборчій кампанії.

Окрім іноземних пожертв, організаціям, які беруть участь у муніципальних виборах, заборонять приймати пожертви від угорських юридичних осіб або організацій без статусу юридичної особи, а також заборонять анонімні пожертви.

Голова уряду наполягає, що вжиті заходи допоможуть не допустити іноземного втручання у політичні справи Угорщини. Але угорські громадські організації разом із західними офіційними особами висловлювали побоювання, що закон дозволить угорській владі фактично переслідувати будь-кого за інакодумство, так само як чинне в Росії законодавство про так званих «іноземних агентів». У Раді Європи заявляли, що ідея Угорщини створити «офіс захисту суверенітету» становить загрозу для демократичних свобод і прав людини. 

Читайте також:

• «Зробімо Угорщину великою знову». Чому за Орбана сусідня держава стала такою токсичною і чи справді вона виправляється
• Міністерство правди Орбана. Як працює антиукраїнська та антизахідна пропаганда в Угорщині
• В Угорщині є чіткий розподіл на проурядові та незалежні медіа, критичні до Орбана журналісти можуть стати жертвами інформаційних кампаній

Відзначимо, законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» й фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь в їх створенні. 

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проекти «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat, журналістів Аркадія Бабченка, Христо Грозєва, Євгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, блогера Юрія Дудя тощо.

У вересні 2023 року аналогічний реєстр «осіб, які отримують фінансування від іноземних держав, організацій чи громадян», опублікували у Казахстані. Наразі до переліку потрапили 240 фізичних та юридичних осіб, зокрема деякі правозахисні організації, медіа та журналісти. При цьому законодавство країни не накладає обмежень на компанії та людей, які потрапили до цього реєстру.

У березні 2023 року аналогічний законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» схвалив у першому читанні парламент Грузії. Він передбачав створення реєстру неурядових організацій і засобів масової інформації, які на понад 20% фінансуються з закордону. Це голосування спричинило масові акції протесту, які переросли в сутички з правоохоронцями. Через це влада Грузії заявила, що відкликає законопроєкт про «іноагентів», а вже 10 березня парламент Грузії відхилив законопроєкт у другому читанні.

У березні видання Politico з посиланням на три джерела повідомило, що Європейський Союз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС.  На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи ЄС.

Фото: Вікор Орбан, ініціатор закону Мате Кочиш та однопартійці у парламенті Угорщини / Telex