Вагіф Алієв готовий поставити гроші вище метро столиці та людських життів

Цей текст не про те, як мерія чи “попередники” крали гроші на метробуді та ремонтах. Цього разу журналісти звернули увагу на фактор клептоманських апетитів окремих олігархічних груп, які готові закласти нашу з вами безпеку та загальне благо для отримання надприбутків, повідомляє портал Акценти.

Журналісти вже писали про проблеми з ґрунтовими водами, зокрема на Деміївці. Дігери ще з 2019 року робили відео, що у тунелях між Либідською та ВДНГ аварійна ситуація. Постійні підтоплення. Писали про загрозу будинкам. Водовідвідна система зроблена з порушенням усіх норм. На багатьох станціях метро вода тече просто зі стін. Наприклад, на ст. Іподром!

За словами директора Інституту Міста Олександра Сергієнка, головною причиною нинішнього затоплення тунелів на синій гілці метро є антропогенний фактор, тобто споруди, які будують там забудовники. Тони заліза та бетону тиснуть на ґрунт, який є одним із джерел для річки Либідь (його коментар тут – з 00:56 – до кінця).

Експерти кажуть, що безпосередній перебіг стався на повороті з бульвару Міхновського на проспект Лобановський під МАФами Дніпром та Розетки. Саме цей тунель будувався немеханізованим щитом (тобто вручну). Фахівці ще під час будівництва скаржилися на якість виконання робіт. Зокрема, там було порушено геометрію та було недороблене хімічне закріплення тунелів. Нинішній прорив стався десь за 100 метрів від місця (десь біля 74 пікету), де під час будівництва було втоплено тунелепрохідницький комплекс Wirth “Надія”, який рив тунель у бік Теремків. Під час робіт 25 листопада 2008 року стався прорив плавуна, і тоді загинуло двоє метробудівців. На місці трагедії у тунелі досі прикріплений вінок. Щоб відкопати зламаний щит, довелося розбирати нещодавно відремонтований пішохідний перехід.

Проте, є думка, що точкою “крихкості”, яка спровокувала протікання тунелю, виявився комплекс наслідків позарегламентних робіт на нових будівельних майданчиках навколо станцій “Либідська”, “Деміївська” та заплави річки Либеді – житлового комплексу “Французький квартал” Ігоря Куш , ЖК Salut Кушніра та Столара в обриві озера Глінка, торговому центру ЖК Riverdale Вагіфа Алієва, ЖК Riverdale Дмитра Ісаєнка.

Перед війною Київрада розірвала угоди оренди з фірмою, яка фігурує у документах забудовника. Але власнику Ocean Mall Вагіфу Алієву вдалося якось цю заборону оминути.

Нещодавно пан Алієв заявив, що незабаром має відкрити свій ТРЦ. Тож, можливо, на ситуацію з метро вплинули активізовані будівельні роботи?

Як кажуть фахівці, той же ТРЦ Ocean Mall Вагіфа Алієва будується не просто над тунелем метро, ​​а безпосередньо між річкою Либідь, озером Глінка і просто на плавуні (підземний виділений масив ґрунту – піску чи супіску – сильно насичений та розріджений водою, тому настільки рухливий, що тече подібно до рідини, фундаменту або палям нема на що спиратися).

Навіть забудовник начебто визнавав наявність серйозних проблем із ґрунтами. Фахівці категорично не рекомендували додаткове будівництво у районі заплави. Архітектори публічно визнавали проблемність ділянки саме в плані ґрунтів та навколишнього навантаження на них. Активісти протестували, проте Алієв знайшов методи роботи з ними.

Деякі мої колеги вже розповідали історію боротьби за пам'ятник архітектури будинок “Літаюча Тарілка” (1971 року побудови). Ця будівля на ст. метро "Либідська". Його автори – архітектори Лев Новіков та Флоріан Юр'єв – проектували будівлю, надихаючись творчістю бразильського модерніста Оскара Німеєра. Саме він вигадав більшість будівель для Бразиліа – нового міста, яке зводили з нуля як майбутню столицю країни. Власником “Літаючої тарілки” є держава, а балансоутримувачем – Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ), який підпорядковується Міністерству освіти. Але сама конструкція "Тарілки" та стилобатна частина під нею знаходяться в оренді компанії "Альдо", пов'язаної з Вагіфом Алієвим.

У 2015 році з'явилися плани побудови нового торгового центру “Ocean Mall” на місці знесеного холодокомбінату впритул до будівлі, а за деякими планами поглинаючи її. Половину будівлі УкрІНТЕІ, де розташована “тарілка”, столична влада віддала в оренду приватній компанії терміном на 20 років із правом автоматичної пролонгації та реконструкції. Культурне співтовариство привертає увагу до проблеми. Розгортається рух на її порятунок – ініціатива #savekyivmodernism. Зокрема, "тарілка" стала головною локацією бієнале "Київський Інтернаціонал". До процесу приєднався і сам Флоріан Юр'єв, написавши відкритий лист із вимогою прозорого процесу реконструкції. У жовтні 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики внесло будівлю до реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва.

Під час дискусії довкола долі “Літаючої тарілки” випливло багато цікавого щодо будівництва ТРЦ Ocean Mall Вагіфом Алієвим. Зокрема, той самий архітектор Флоріан Юр'єв вказував, що Тарілка має шість колон, які йдуть вниз. Внизу є плита, залізобетонна основа. Саму плиту опустити нижче за поток води. При будівництві Тарілки, щоб запобігти промокання фундаменту, тарілки відгородили від підземних вод. Тому при будівництві конструкції були зроблені дренажі та гідроізоляція.

Юр'єв каже, що Вагіф Алієв, будуючи ТРЦ, обрушив всю ґрунтову землю, леос. Якщо водний баланс буде зруйнований, тарілка може просісти. Крім того, він хотів зробити додаткові палі, які руйнували стійкий земляний фундамент. Лес, поки є стійким, міцний, як бетон, але якщо його розмочити, то тарілка впаде.

Виникає питання, а чи не тому залило тунелі метро, ​​що під час прискорення будівництва ТРЦ люди Вагіфа Алієва розмочили долю, і цей ґрунт, насичений водою, просто впав на тунелі синьої гілки метро?