Голова «Слуги народу» хотіла відмовитись від публікації інтерв’ю у The Page через «маніпуляції» у ліді. Залучали й Мінінфрастуктури

Видання The Page повідомило, що пресслужба народної депутатки, голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк намагалася відмовитись від публікації інтерв’ю з нею, адже побачило ознаки «маніпуляції» у авторському ліді про біографію пані Шуляк. З проханням переглянути текст про бекґраунд нардепки до редакції звертались і представники Міністерства інфраструктури.

Ще 1 грудня видання The Page опублікувало інтерв’ю з головою партії «Слуга народу», народною депутаткою Оленою Шуляк. Інтерв’ю вийшло у двох версіях — відео та скороченій текстовій.

Текстова версія містила невеликий лід, в якому розповідається бекграунд Олени Шуляк — її політична та попередня бізнес-кар’єра. А також коротка передмова, в якій редакція розповіла, що невдовзі після інтерв’ю пресслужба Олени Шуляк спробувала «відмовитись від публікації інтерв‘ю». Як підставу вони вказали, що у текстовій версії начебто є декілька «маніпулятивних моментів». Про це ж у своїх дописах у соцмережах повідомили авторка матеріалу Олена Граждан та голова відділу новин редакції Кіра Іванова.

«Детектор медіа» порозмовляв із Оленою Граждан та головним редактором The Page Олексієм Батуріним, а також надіслав запити пресслужбі Олени Шуляк та Міністерства інфраструктури, яке теж причетне до цієї історії, і спробував у ній розібратись.

Як розповів «ДМ» головред The Page Олексій Батурін, про інтерв’ю із Шуляк видання домовлялось ще із жовтня, а сама розмова з депутаткою відбулася на початку листопада. Коли авторка матеріалу підготувала текстову версію, почався процес узгодження. Сторона Олени Шуляк мала кілька дрібних зауважень, але все вдалось погодити.

Але потім пресслужбу депутатки зацікавив контекст, в якому подаватиметься цей матеріал. Редакція погодилась надати стороні нардепки підводку (лід) до розмови, яка стоїть на початку публікації. При цьому редакція попередила, що нічого змінювати у цій частині не буде.

«Я так розумію, що саме це сталось цим фактором, через який вони не хотіли, що це інтерв’ю вийшло. І саме цей шматок вони вважають маніпулятивним», — сказав Олексій Батурін.

«Там є кілька відверто маніпулятивних моментів, які і ви навряд чи погодитесь коригувати, але і Олена категорично не згодна з ними», — цитує The Page слова пресслужбі Шуляк. Там, утім, не уточнили, що саме вважають маніпуляцією.

Вони заявили, що «змушені відмовитись від публікації» інтерв’ю. Редакція, однак, порадившись з колегами та юристами, вирішила таки публікувати матеріал, адже, за їхніми словами, ця вимога не відповідає Закону України «Про медіа».

Після цього головний редактор видання отримав дзвінок із пресслужби Міністерства інфраструктури. (Як написала голова відділу новин редакції Кіра Іванова, «писали та дзвонили в пошту, телеграм, Whatsapp, во всі дзвони та рельси». Олексій Батурін уточнює, що представники партії «Слуга народу» з редакцією не контактували — лише пресслужби Олени Шуляк та Мінінфраструктури.)

Представників міністерства також зацікавив текст підводки до інтерв’ю — вони попросили «уважно придивитися» на текст та формулювання у ньому. Як каже Батурін, у міністерстві вважали, що довідка про Олену Шуляк «виглядає маніпулятивно і навіть образливо».

Як пригадує Батурін, у міністерстві пояснювали, що вони працюють разом із Шуляк над програмами відновлення, і саме тому, мовляв, їх ця публікація теж стосується.

При цьому Батурін каже, що у міністерстві не просили редакцію нічого показувати, а говорили так, наче вже бачили текст матеріалу. Він припускає, що текст їм могли передати від сторони Олени Шуляк.

Авторка матеріалу Олена Граждан також каже, що «до самого інтерв'ю у них не було претензій. Претензії були до довідки про спікерку, яку я написала в ліді». Вона, утім, не розуміє, що саме з написаного нею у команді депутатки вважали «маніпулятивним» чи «образливим». Журналістка пояснює, що передавала у ліді лише відкриту інформацію, або пряму мову інших колег.

У ліді, який опублікований у матеріалі без змін, коротко описано бекґраунд Олени Шуляк — звідки вона прийшла у політику, її попередня бізнесова та політична кар’єра і що зараз з компаніями, якими Шуляк раніше керувала чи була їх співзасновницею.

Зокрема, там згадано, що компанії, якими Олена Шуляк керувала до 2014 року, з 2019-го «мають різні обсяги збитку на рік».

«За правилами економічної журналістики, я маю написати фінансові результати компаній, про які я пишу. На мою думку, вони вважали це маніпулятивним лише через те, що їм усім не сподобалось написане. В мене немає інших пояснень», — каже Граждан.

Крім того, згодом у пресслужбі Шуляк написали авторці тексту, що у ліді начебто міститься також маніпуляція щодо президента Володимира Зеленського, однак теж не уточнили, про що саме мова.

У самому тексті йдеться, що Олена Шуляк обралась до парламенту від «партії «Слуга народу», назва якої відсилається до серіалу, де Володимир Зеленський зіграв головну роль — президента країни. Після того, як Зеленський став справжнім президентом, партія була йому потрібна, щоб отримати підтримку в парламенті».

З іншого боку, Міністерство інфраструктури, яке несподівано втрутилось у процес інтерв’ю голови президентської партії, мотивувало це тим, що співпрацює з Оленю Шуляк у різних «проєктах з відновлення» країни.

Єдине дотичне до цієї сфери, про що згадано у ліді — це законопроєкт №5655. У пресі його називають «містобудівним законопроєктом», а експертне середовище піддавало його жорсткій критиці.

«Під час процесу розгляду законопроєкту 5655 видання «Наші Гроші» писало про лобізм законопроєкту [з боку Шуляк, — ДМ.], який дозволив би «будувати будь-які хмарочоси будь-де». Сама Шуляк пояснює, що цей документ має впровадити містобудівельну реформу і припинити беззаконня», — йдеться у ліді матеріалу The Page. 

Кіра Іванова, голова відділу новин видання, у своєму дописі назвала Олену Шуляк «чи не головною лобісткою» цього законопроєкту. За її словами, після дзвінка від Мінінфраструктури вона «більше схиляється до думки про [законопроєкт] №5655» як про причину невдоволення матеріалом.

У самому інтерв’ю розмова йшла більше про політичні теми, зокрема про скандали з представниками «Слуги народу», проблеми управління партією, перспективи потенційних виборів тощо. Згадано там, втім, коротко й про суперечності навколо розгляду «містобудівного» законопроєкту, від обговорення якого усунули низку представників громадського сектору, а його стенограму не опублікували.

У пресслужбі Олени Шуляк писали редакції The Page, що від початку «не були в захваті від політичних тем для бесіди», а воліли би зосередитись на «процесах відбудови, комплексного відновлення тощо». Авторка інтерв’ю Олена Граждан пояснює, що редакція з самого початку чітко артикулювала пресслужбі депутатки в журналістському запиті, що розмова буде саме про скандали та репутацію, управління партією, політичний менеджмент. «Моє питання про законопроєкт №5655 в інтерв'ю також стосувалося прозорості парламенту», — каже Граждан.

Олексій Батурін каже, що не знає, які мотиви у цій історії ні депутатки, ні міністерства. «Можливо, вирішили, що це не на часі. Можливо, не хочуть нагадувати саме зараз про всю цю історію з містобудівним законопроєктом», — каже головний редактор видання.

Після виходу матеріалу, каже Батурін, жодної реакції ні від Олени Шуляк, ні від Мінінфраструктури не було.

«Ні, те, що відбувалось, не назвеш загрозами — все ж зараз не ті часи. Це був просто м'який тиск та лагідний пресинг на журналістів. Але з усіх можливих боків», — написала у фейсбуці голова відділу новин редакції Кіра Іванова.

Головний редактор видання Олексій Батурін натомість не вважає, що прохання пресслужби депутатки відмовитись від публікації чи дзвінок від міністерства був елементом тиску на медіа. «Я не кажу, що це був тиск. Жодного відвертого тиску, жодних погроз чи чогось такого не було. Радше це було як побажання. Вони просто вирішили відмовитись від цієї публікації. Я не бачу в цьому всьому трагедії», — каже Олексій Батурін.

З іншого боку, авторка матеріалу Олена Граждан сказала, що вважає цей інцидент «тиском на процес публікування». «Коли я роблю інтерв'ю з заступником голови Національного банку, де ми говоримо про макроекономічні показники, мені ніхто не дзвонить з Міністерства фінансів уточнити макропрогноз, який був озвучений в інтерв'ю. Це ненормально, коли одні відомства раптом дзвонять журналістам, запитуючи "а що там". На мою думку, це дуже обережний хід, щоб дізнатися написане журналістами до публікації і вплинути на це», — каже журналістка.

«Детектор медіа» звернувся із запитом до пресслужби Олени Шуляк. У ньому ми спитали, чому пресслужба депутатки вирішила відмовитись від публікації інтерв’ю, у чому саме вони побачили маніпуляції у тексті і чи не вбачали вони ознаки тиску на медіа, коли висловлювали своє невдоволення лідом чи довідкою з матеріалу.

Також «ДМ» поцікавився, чи залучала пресслужба нардепки співробітників Мінінфраструктури до вирішення цієї ситуації і якщо так — які були їхні міркування чи аргументи щодо цього. І чи показували вони представникам Мінінфраструктури поданий пресслужбі на узгодження, ще не опублікований текст матеріалу від The Page і якщо так — чи вважають вони це етичним?

Крім того, «Детектор» скерував офіційний запит до Мінінфраструктури, у якому запитував: Чому міністерство зацікавилось публікацією інтерв’ю з головою парламентської партії  і чи звертались з цим питанням до них представники пані Шуляк? Яким чином представники міністерства ознайомились зі змістом ще не опублікованого матеріалу, доступ до якого мали лише представники редакції та пресслужби Шуляк? Що саме у тексті представники міністерства вважають «маніпулятивним і образливим» і яким чином ці «маніпуляції» стосуються діяльності Мінінфраструктури? Врешті — чи не бачать в Мінінфраструктури у дзвінку редакції The Page та проханні «уважніше придивитися» до матеріалу ознак тиску на медіа та втручання у діяльність ЗМІ з боку органів виконавчої влади?

Обидва запити були надіслані 5 і 6 грудня відповідно, однак досі, на момент публікації матеріалу, ми не отримали відповіді.

Юрист Роман Головенко сказав у коментарі «ДМ», що раніше з точки зору законодавства, як і з професійної етики, текст інтерв’ю потребує погодження двох сторін, однак це навряд чи стосується ліду чи підводки до розмови.

За його словами, донедавна законодавство містило чітке твердження, що інтерв'ю — це твір, створений у співавторстві, тобто публікація потребує згоди двох сторін, але рік тому було прийнято нову редакцію Закону України «Про авторське право й суміжні права», де вже немає безпосередньо такої норми. Хоча стаття 13 нової редакції цього закону регулює питання співавторства й інтерв'ю можна розглядати як таке, що підпадає під неї, за словами юриста, наразі трохи рано говорити, куди остаточно піде практика в цьому аспекті.

«Але якщо ідеться про підводку до інтерв'ю, то тут інтерв'юйованому вже важче аргументувати свої вимоги власною участю в творчому процесі», — каже юрист.

За словами Головенка, з точки зору професійної етики текст інтерв'ю теж мав би надаватися на вичитку, адже усна й письмова мова надто різні й переводити першу в другу не так просто, можуть виникнути нюанси й непорозуміння. «Але знову ж таки, це не стосується ліду», — сказав юрист.

Він пояснив, що можливо аргументувати непогодження тексту й дифамаційними нормами, тобто потенційно залишається варіант оскарження достовірності інформації за ст. 277 Цивільного кодексу. «Але якщо ми не знаємо, що точно має на увазі сторона пані Шуляк під "маніпуляціями", то можна хіба припускати, що раз обрано формулювання "маніпуляції", а не "недостовірність", отже такі потенційні претензії до статті не мають особливо серйозних юридичних аргументів», — каже юрист.

Щодо ознак втручання в журналістську діяльність, каже Головенко, то ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу передбачає дуже широке формулювання: «вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків». Однак, за словами юриста, таке широке формулювання в кримінальному законодавстві ускладнює його застосування. А оскільки йдеться про погодження інтерв'ю, то «правоохоронцям важко буде аргументувати, де та межа, коли закінчилися робочі моменти й почалося втручання».

«Що стосується Мінінфраструктури, то тут аргументів говорити про сторонній вплив на журналіста явно більше», — додав юрист.

Фото: Олена Шуляк / з відкритих джерел